У Дніпрі працює Центр протезування і реабілітації Superhumans, який надає комплексну підтримку військовим та цивільним, що постраждали внаслідок бойових дій. Центр забезпечує безкоштовне протезування, фізичну та психологічну реабілітацію, допомагаючи пацієнтам адаптуватися до нових умов життя. Детальніше про це розповідає “Наше місто”.
– У нас працюють психологи, які займаються з пацієнтами і навіть з родинами, – розповідає Іван Марчак, фахівець програми “Рівний-рівному” та координатор будівництва філії Superhumans Center Dnipro. – Є ерготерапевти та фізичні терапевти.
Більшість пацієнтів – військові, які після завершення лікування у медичних закладах звертаються до центру через офіційний сайт Superhumans.
– Пацієнти заповнюють анкету, це єдиний шлях, щоб потрапити до нас, – пояснює Іван. – Протягом трьох робочих днів наш кол-центр відповідає і направляє у конкретний центр – або Дніпро, або Львівщина. Їх лише два в Україні. На черзі – Одеса.
Іван Марчак – сам колишній військовий, який отримав поранення у 2023 році на Херсонському напрямку.
– Я реабілітувався в Superhumans, але у Винниках, на Львівщині, – розповідає Іван. – А потім став працювати у філії у Дніпрі, координував будівництво.
Унікальною ініціативою є програма “Рівний-рівному”, де колишні пацієнти, які пройшли реабілітацію, діляться своїм досвідом.
– Дехто з них залишився працювати в нашому центрі і на власному досвіді показує, як повернутися до цивільного життя, щоб не бачити перед собою бар’єрів, – розповідає Іван.
У центрі протезування та реабілітації Superhumans Dnipro працює особливий протезист. Ельоору — 28 років. Він з Луганщини, колишній військовий, який втратив ногу на війні. Тепер він сам виготовляє протези. Його історія — про біль, пошук себе, нову професію та бажання бути корисним. Бо хто, як не той, хто пройшов це сам, може краще зрозуміти поранених бійців?
Ельоор пішов на фронт добровольцем у перші дні повномасштабного вторгнення. Він воював, поки не підірвався на міні.
– Після цього втратив ногу, – каже Ельоор. – Пройшов ампутацію, довге лікування, протезування. Мені було не надто складно звикати до цивільного життя після поранення. Мені допомагали мої рідні. Я дев’ять місяців постійно був з ними.
Через деякий час він повернувся до роботи — спочатку як столяр. Робив іграшки й дитячі меблі. Але справжнє покликання прийшло несподівано — з пропозицією спробувати себе у протезуванні.
– Я почав працювати протезистом у 2024 році, – розповідає Ельоор. – Захотів зрозуміти, як це все функціонує, як збирається. Хотів допомагати таким, як я, власним прикладом — ставити хлопців на ноги. Спочатку вчився робити все на собі. Мій вчитель знімав два зліпки — один пробний, другий основний. Я дивився й повторював за ним. Потім, коли вже навчився робити собі — почав братися за інших пацієнтів.
Окрім роботи, Ельоор активно займається спортом і залучає до цього інших ветеранів.
– Це дуже гарна реабілітація — і фізична, і моральна, – зізнається чоловік. – Ми займаємось веслуванням, футболом, баскетболом, волейболом сидячи. Усе — командно, з тими, хто так само має ампутації, хто розуміє.
Для багатьох це шанс не лише повернути силу, а й відчути себе частиною спільноти.
-Я своїм прикладом підтримую інших ветеранів, – резюмує Ельоор. – Коли вони бачать, що я такий, як і вони, але працюю, займаюся спортом — це дає їм стимул.
Дем’ян Дудля у 2022 році добровільно вступив до лав Національної гвардії України. У 2023-му, під Кремінною, отримав важке поранення, внаслідок якого втратив кінцівку. Нині він проходить протезування в Superhumans Dnipro.
– Я вже два роки як на протезі, – розповідає Дем’ян. – У мене був один протез — я вже інший роблю. Більш функціональний.
Війна змінила його життя, але не зламала. Адаптація до нового тіла, нової реальності — процес не з легких, однак Дем’ян пройшов його з гідністю. Каже: все відбулося плавно.
– Я не стикався з дуже сильними проблемами, — ділиться він. – Я довго лежав у лікарні, а потім – протезування і реабілітація. Десь близько року воно зайняло загалом. І я, в принципі, влився без проблем у мирне життя. Близькі, звісно, допомагали та підтримували.
Спорт став для нього не лише фізичною реабілітацією, а й способом знайти нову мету.
– Я плаваю і у волейбол граю сидячи, – каже Дем’ян. – Познайомився з цими видами спорту саме на реабілітації. Раніше у цивільному житті теж займався спортом, але я більше любив бігати. Займався боксом чотири роки.
Його ціль зараз — потрапити до паралімпійської збірної України.
– Наразі у мене підготовка йде, — каже Дем’ян. – Ми плаваємо по 10 км на відкритій воді. Будемо їхати до Італії на змагання, перепливати відстань між островами.
На запитання, що б він порадив іншим ветеранам, які щойно отримали поранення і тільки починають шлях адаптації, відповідає просто і щиро:
– Я порадив би, напевно, знайти якусь справу для себе і займатися нею. Або спорт, або робота, або щось інше. І відволікатися від думок негативних.
Віталій також проходить реабілітацію та протезування у центрі Superhumans Dnipro, щоб повернутися до повноцінного життя після важкого поранення.
– На захист нашої країни я став з 1994 року, – розповідає Віталій, штаб-сержант Повітряних сил і командир взводу. – Пішов на строкову службу, і по сьогоднішній день.
Під час повномасштабного вторгнення воював на Донецькому напрямку. Момент, коли життя змінилося назавжди, Віталій пам’ятає чітко.
– У 2024 році отримав поранення, – розповідає він. – Спочатку був без свідомості, а коли прийшов до тями, відразу відчув, що ніг немає. Почав підніматися, а не можу.
Його рятували у міській лікарні Дніпра, а згодом він потрапив до Superhumans Dnipro для реабілітації та протезування. У центрі Віталій знайшов професійну підтримку, яка допомагає йому рухатися вперед.
– Одну ногу вже мені зробили, другу зроблять і, дякуючи Superhumans, все зможу, – впевнено каже він. – Я дуже вдячний, що відкрили цей центр. Мене тут підтримують. Чесно скажу, я хочу повернутися на фронт, до своїх побратимів.
Ця рішучість і підтримка фахівців Superhumans Dnipro допомагають йому крок за кроком наближатися до своєї мети.
Центр протезування та реабілітації Superhumans Dnipro став справжньою опорою для ветеранів, які повертаються до цивільного життя після важких травм, отриманих через війну. Окрім фізичної реабілітації та протезування, центр приділяє особливу увагу психологічній підтримці, допомагаючи подолати травми війни та повернути впевненість у собі.
– Найчастіше ми працюємо з негативними почуттями і думками пацієнтів стосовно себе, – розповідає Ольга Пучина, завідувачка відділення Центру психологічної реабілітації у благодійному фонді Superhumans. – Здебільшого це почуття сорому, провини за те, що він вже не такий, як був раніше, втратив функціональність.
Фізичні травми, за словами психологині, мають глибокий вплив на психіку.
– Порушується образ тіла, сприйняття його цілісності, соціальна взаємодія, – зазначає Ольга. – Людина втрачає свій соціальний функціонал, адже часто не може працювати там, де працювала раніше, чи виконувати звичні функції. Але наш центр повертає якість життя і нові можливості.
Ключовим аспектом реабілітації є соціальна підтримка.
– Перше питання, яке ми ставимо: чи є родина, друзі, до кого можна звернутися? Якщо такої опори немає, нею стаємо ми, – підкреслює Ольга. – Центр створює умови, щоб ветерани відчували себе потрібними і залученими до суспільства.
Однак ветерани нерідко стикаються з необережними фразами від цивільних, які можуть викликати вторинну травматизацію.
– Фрази на кшталт: “Все буде добре”, “Добре, що ти вижив” чи “До весілля заживе” – не дрібниці, – попереджає психологиня. – Вони можуть викликати флешбеки, негативні думки про себе і навіть призвести до серйозних наслідків. Натомість підтримка може бути простою: “Я тут, я поруч, готовий просто побути з тобою”. Це показує прийняття людини такою, якою вона є.
Superhumans Dnipro пропонує широкий спектр психологічної допомоги: індивідуальні консультації, групову та арттерапію, а також активності, що сприяють соціалізації.
– У нас є волейбол сидячи, іпотерапія, поїздки на квадроциклах, майстер-класи, – ділиться Ольга. – Пацієнти постійно залучені до заходів, де їх супроводжують наші спеціалісти.
Центр також надає кар’єрне консультування, щоб ветерани могли опанувати нові професії чи адаптуватися до змін у житті.
– Ми допомагаємо здобути спеціальність, за якою людина зможе працювати, – додає пані Ольга. – Наша мета – повернути ветеранів до повноцінного життя, де вони відчувають себе частиною суспільства.
Superhumans Dnipro не лише відновлює фізичні можливості, а й повертає віру в себе, допомагаючи ветеранам долати психологічні бар’єри та знаходити нові сенси у цивільному житті.
Раніше ми писали: У Дніпрі відкрили центр протезування і реабілітації Superhumans Center Dnipro.
Категорія: Важливо, Війна, Інтерв'ю, Новини Дніпра, Новини здоров'я Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра, Тема дня
Позначки: Ветерани, Війна, Головне, Допомога у Дніпрі, ЗСУ
