Loqal – новинний агрегатор Loqal
Політика

Я розумію цю нагороду як відповідальність і обов'язок. Промова на врученні Премії імені Василя Стуса

Я розумію цю нагороду як відповідальність і обов'язок. Промова на врученні Премії імені Василя Стуса
Українська правда • 1 хв читання

11 вересня Премію імені Василя Стуса за 2025 рік здобув американський історик і письменник Тімоті Снайдер. Публікуємо промову, яку лавреат виголосив на урочистій церемонії у Києві у просторі PEN Ukraine.

Є багато великих премій на світі. Але для мене є кілька питань. Перше – премія імені кого? Друге питання – премія з ким? Премія імені Василя Стуса – це відзнака з людьми, до яких я відчуваю глибоку вдячність, чиї книжки я читав (у деяких випадках – віддавна), які мене щонайменше раз редагували, що дуже приємно. Це премія з людьми, як-от із Володимиром [Єрмоленком], із ким я проваджу розмову, що триває весь час.

Третє питання – премія де? Ми в Києві, в Україні. Особисто для мене це іронія – отримати премію тут. Адже все, що роблю, я роблю завдяки Україні й українцям. Здобути Премію імені Василя Стуса – глибока іронія, бо Василь Стус міг би ще жити. Він того віку, що мій батько, який ще живе. І Стус міг би ще жити. Я дуже завдячую йому та іншим дисидентам, не лише українським, – але не навпаки. Це іронія.

Мені дещо незручно, оскільки те, що я хочу висловити, – це вдячність до українців, особливо в теперішньому моменті. І це наступне питання – коли ця премія? Під час війни. Є дуже багато людей, зокрема зі ЗСУ, з якими я спілкуюся. Є так багато українських авторів, які могли і можуть поезією і прозою переказати істотну правду про війну, людей, які формулюють цю війну прозою та поезією. І тому мені трішки незручно. Я дуже дякую. В Україні під час війни я не можу про себе, я можу тільки про інших, у яких, у майбутньому і зараз, я вчуся.

"Коли?" це також питання іншого часу, не лише того, в якому ми живемо. Бо якщо я маю отримати Премію імені Василя Стуса, значить, я в традиції. І традиція – це не тільки квестія історії, а й квестія майбутнього. Традиція, яку я маю продовжити – це мій обов'язок. Тому я розумію цю нагороду як відповідальність. Дуже вдячний, що мене визнають гідним такої традиції – це надзвичайно велика честь.

Тімоті Снайдер, американський історик, професор Школи глобальних відносин та державної політики імені Мунка при Університеті Торонто

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.