Менше тижня залишилося до 4 жовтня. Цього дня, з одного боку, у Грузії мають відбутися вибори до органів місцевого самоврядування.
Вибори, в яких формально інтрига відсутня, оскільки більшість опозиційних партій відмовилися від участі в них.
Але водночас опозиція оголосила цей день початком "звільнення грузинського народу від проросійського режиму". І заявила про старт масштабних протестів у столиці.
Як наслідок, хоча керівна партія "Грузинська мрія" і контролює процес голосування, проте її представники помітно нервують. З наближенням дати виборів невпевненість влади стає дедалі помітнішою.
За тиждень до голосування влада показала, що готова застосувати всі наявні в неї інструменти насильства. А за необхідності – використати допомогу з РФ.
На хвилювання представників влади вказують їхні заяви – це явно не позиція політиків, упевнених у своїй підтримці.
Зокрема, керівництво "Грузинської мрії" різко посилило тиск на акредитовані в Грузії дипломатичні місії.
Цього разу об'єктами їхніх атак стали посли Євросоюзу, Великої Британії та Німеччини.
Останніх двох навіть викликали в Міністерство закордонних справ, щоб вимагати пояснень.
Перед тим як прибути в міністерство, посол Німеччини Петер Фішер заявив журналістам, що його викликали в МЗС і що "виклик – це форма дипломатичної санкції", що, за його словами, "вельми незвично" у відносинах між дружніми країнами.
"Це перший випадок в історії відносин сучасної Грузії з Німеччиною, коли посла Німеччини викликають у МЗС... Я також рішуче відкидаю необґрунтовані звинувачення, висунуті проти Федеративної Республіки Німеччини, мене та інших послів. Я критикуватиму нинішній курс Грузії, який суперечить членству в ЄС", – заявив Петер Фішер.
Міністерство закордонних справ Грузії виступило з розлогою заявою. За даними МЗС, грузинська сторона нагадала послу Німеччини, що "відповідно до пункту 1 статті 41 Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 року, співробітник дипломатичної місії зобов'язаний поважати закони і правила держави перебування і водночас не втручатися у внутрішні справи держави перебування".
Під таким втручанням мається на увазі присутність західних дипломатів на судових процесах над активістами та опозиціонерами.
Показово, що одночасно з МЗС нападками на європейських дипломатів (насамперед на посла Німеччини) відзначилися і провідні політики "Грузинської мрії".
Наприклад, за словами спікера Шалви Папуашвілі, "завдання посла – бути мостом між урядами". Замість цього "він спалив усі мости з урядом Грузії". За словами спікера, йому складно уявити, що "на умовах цього посла можна буде якось знайти спільну мову".
А мер Тбілісі Каха Каладзе пішов ще далі і заявив, що "називати цю людину послом, можливо, дещо образливо для представників і посольств інших країн".
Таке хамство "Грузинської мрії" може мати дуже просте пояснення.
У ЄС не приховують, що серйозно думають над скасуванням безвізового режиму для Грузії – крок, який стане дуже сильним ударом для влади. Ба більше – те, як пройдуть вибори 4 жовтня, має стати одним із ключових маркерів для ухвалення рішення, скасовувати безвіз чи зберігати його.
Схоже, грузинська влада впевнена, що вибори 4 жовтня пройдуть так, що у ЄС просто не залишиться аргументів для збереження безвізу.
Тим більше, з'являється все більше підстав очікувати, що саме готує "Грузинська мрія" на 4 жовтня.
Як виявилося, напередодні виборів, з 27 вересня по 3 жовтня, у Тбілісі відбудеться Чемпіонат світу зі змішаних бойових мистецтв (ММА), в якому візьмуть участь понад тисяча спортсменів.
Розмови про це були ще у травні, проте дату оголосили лише нещодавно.
Показовим тут стало інтерв'ю, яке взяв відомий грузинський журналіст і блогер Тенго Гоготішвілі. Його анонімний співрозмовник – чеченський силовик – розповів, що на змагання в Тбілісі планують прибути бійці поліцейського підрозділу спецпризначенців РФ "Ахмат", а також "спортсмени" з Дагестану та Північної Осетії.
"Їм сказали, що грузинських спортсменів потрібно бити на рингу, а прозахідних протестувальників – на мітингу", –
розповідає співрозмовник Гоготішвілі, уточнюючи, що цю схему безпосередньо курує віцепрем'єр Чечні і глава силового блоку Абузайа Вісмурадов (на прізвисько "Патріот").
Також, за його словами, у грудні 2024 року – у розпал протестів, викликаних відмовою від проєвропейського курсу влади Грузії, – осетинські спортсмени нібито брали участь у розгоні антиурядових мітингів у Тбілісі.
Ці заяви підтверджують в організації "Кавказький легіон", що об'єднує учасників бойових дій на боці України.
За словами її представника Михаїла Батуріна, процес перекидання північнокавказьких спортсменів у Грузію для придушення мітингу 4 жовтня вже почався. У рамках цього процесу, який він називає "замаскованою операцією", він також назвав конкретних осіб: Суліма Баталова і такого собі "Абубакара", які, за його словами, вже перебувають у Грузії. Він також пов'язує ці процеси з нещодавнім візитом до Грузії чемпіона UFC Хамзата Чимаєва.
Показовий момент: Батурін стверджує, що використання північнокавказьких спортсменів як "тітушок" свідчить про недовіру "Грузинської мрії" до власних правоохоронних органів.
Усе це – далеко не повний перелік провокацій, які "Грузинська мрія" готує для країни.
Наприклад, дано старт забороні найбільшої опозиційної партії "Єдиний національний рух", почесним головою якої є експрезидент і політичний в'язень Міхеїл Саакашвілі.
Це – сигнал усім іншим політичним силам, що "Грузинська мрія" готова на все заради збереження влади.
Фраза "готові на все" – зовсім не перебільшення.
Напередодні "філософ", а головне – ідеолог "Грузинської мрії" Заза Шатірішвілі в прямому ефірі заявив, що було б добре, якби опоненти режиму емігрували з Грузії. І водночас із задоволенням зазначив, що, судячи з усього, багато хто з його знайомих уже втратив надію і залишив країну.
Скандал, який викликала така заява, засвідчує: у грузинському суспільстві чудово розуміють, що це не просто гучна заява, а план, який "Грузинська мрія" старанно втілює в життя.
Аміран Хевцуріані, професор Грузинського технічного університету, засновник Грузинсько-Українського центру, з Тбілісі,
Юрій Панченко, редактор "Європейської правди"
