Автор цієї байки — видатний український філософ Григорій Сковорода, який був найзагадковішою постаттю свого часу. «Світ ловив мене та не впіймав», — говорив він про себе.
Сьогодні мова піде про роботи українських митців-фарфористів, присвячені легендарному філософу та його творчості. Більшість з них була створена з нагоди 250 річниці від дня народження генія.
У інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії українського фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про роботи вітчизняних фарфористів на цю тему.
— Афоризми Григорія Сковороди не втрачають актуальності і сьогодні, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Він писав: «З усіх утрат втрата часу — найтяжча», «Не все те недійсне, що недосяжне дитячому розумові», а ще радив: «Більше думай і тоді вирішуй». Плакетка, виготовлена на Будянському фаянсовому заводі в 1972 році, — данина пам’яті одному з найяскравіших умів XVIII століття Григорію Сковороді. Вона має досить лаконічну форму. Художник зобразив філософа в гравюрній манері. Стримана естетика декору віддає шану простому стилю життя Сковороди та його філософії внутрішньої свободи. Така плакетка чудово вписується в інтер’єр кабінету чи бібліотеки, спонукаючи до роздумів.
Портрет філософа бачимо і на декоративній вазі, створеній на Полонському фарфоровому заводі Віталієм Овчаренком та Миколою Козаком. Портрет уквітчаний барвінком та мальвами. Квіти надають вазі святкового та урочистого вигляду.
— А от ще одна чудова ваза, автором якої є Петро Іванченко. Вона створена у 1972 році на Полонському фарфоровому заводі й присвячена 250-річчю від дня народження видатного філософа. Цікаво розглядати обидві сторони вази, де відображений життєвий шлях Григорія Сковороди. На аверсі — лицьовій стороні вази — ми бачимо молодого філософа, а на реверсі (фото у заголовку) — у зрілі роки. Прожив Григорій Сковорода 71 рік.
Він народився на Полтавщині у козацькій родині, навчався у Києво-Могилянській академії, певний час провів за кордоном, викладав поетику у Переяславському та Харківському колегіумах. Останні двадцять п’ять років був мандрівним філософом. Широко відомими є його поетична збірка «Сад божественних пісень», збірка байок «Байки харківські», філософські трактати…
— Чи присвячували українські митці Григорію Сковороді статуетки?
— Так. Чудова робота — статуетка Галини Кломбицької. Вона зобразила Григорія Сковороду саме в той період, коли він уже давно покинув академічні кафедри й вирушив у свої нескінченні мандри по українських містах і селах з книгами у торбі. Галина Кломбицька — визначна скульпторка української декоративно-ужиткової пластики другої половини XX століття. Ця статуетка ніби запрошує зупинитися, замислитися про важливе й поринути у роздуми. Її можна поставити поруч з книгами, альбомами чи на окремому постаменті в кабінеті чи вітальні.
— Чи є фарфорові роботи, присвячені видатному філософу у творчому доробку сучасних митців?
— Творчий колектив «Аlis — K» під керівництвом Сергія Воронова підготував порцеляновий колекційний набір на цю тему. Скульптор Віктор Максимець та художниця Янина Баргилевич зобразили Григорія Сковороду в оточенні персонажів його байок, що уславлюють найкращі людські риси та висміюють вади. Ця артмініатюра немов маленька філософська скринька. Вона дарує мить затишної розмови з генієм, веде стежками байок і нагадує, що справжні цінності у світі не в зовнішньому блиску, а в життєвій мудрості та доброті серця.
— Григорій Сковорода — автор кількох десятків байок. А яка з них ваша улюблена?
— Одна з них — про бджолу та шершня. Шершень насміхався над бджолою, кажучи їй: «Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі, як людям корисні?» Бджола ж відповіла, що мед любить їсти й ведмідь, і шершні не проти ним поласувати, та й бджоли могли б його злодійські добувати, якби лише їсти любили. Але для бджіл незрівнянно більша радість — збирати мед, аніж ним наїдатись. Для цього вони народжені й без цього жити їм, навіть купаючись у меду, було б нестерпно. Мораль байки така. Шершень уособлює людей, які живуть крадіжкою та бачать щастя у тому, щоб наїстися… Бджола — символ мудрої людини, яка щаслива у труді за своїм покликанням. Байки Григорія Сковороди глибокі за змістом.
— Минають віки, а вічні цінності залишаються тими ж.
— Щодо порцелянових робіт українських митців, присвячених Григорію Сковороді, хочу додати, що всі ці роботи сьогодні є раритетними.
Раніше колекціонерка фарфору Людмила Карпінська-Романюк розповіла про раритетну скульптурну групу Валентини Трегубової «Енеїда», натхненну відомим твором Івана Котляревського. Також читайте її оповідь про фарфорову сюїту «Наталка Полтавка».
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
Фото у заголовку: П. Іванченко. Ваза на честь 250 річчя від дня народження Г. Сковороди. Полонський фарфоровий завод. 1972. Зберігається в Народному музеї історії міста Полонного.
