Чергове засідання парламентської Тимчасової комісії знову повернуло тему гемблінгу у фокус. Здебільшого, через дві паралельні реальності: зростання надходжень від легального ринку та масштаб тіньового сегмента. Що відбувається насправді, – детальніше на РБК-Україна.
Чергове засідання парламентської Тимчасової комісії знову повернуло тему гемблінгу у фокус. Здебільшого, через дві паралельні реальності: зростання надходжень від легального ринку та масштаб тіньового сегмента. Що відбувається насправді, – детальніше на РБК-Україна.
Минулого тижня відбулось чергове засідання парламентської Тимчасової слідчої комісії (ТСК) під керівництвом нардепа Ярослава Железняка, присвячене ситуації у сфері азартних ігор.
Так, на засіданні відмітили, що надходження від легального сегменту грального ринку продовжують зростали. За 8 місяців 2025 року галузь сплатила понад 13 млрд грн податків.
Утім паралельно збільшується і доля незаконних казино, які працюють без ліцензій і не сплачуть до бюджету ні податків, ні інших обов'язкових зборів.
Рівень проблем наростає. І як це часто буває – вся вина лягає на легальних операторів, до яких держава може дотягнутися, бо вони платять за ліцензії і знаходяться в правовому полі. Що ж до тіні – то тут питання складніше.
Крім того, частина депутатів звинуватила легальних ліцензованих операторів у спробах ухилятися від повної сплати податків. Звучали гучні цифри начебто багатомільярдних зловживань.
Азартні ігри легалізували у 2020 році. Відтоді держава видала понад 7,2 тис. ліцензій, але більше ніж половину згодом анулювали. Станом на 2023-2024 роки на ринку залишалися кілька десятків основних ліцензованих операторів, серед яких як локальні бренди, так і міжнародні компанії.
На початку 2025 року влада перезавантажила систему держрегулювання азартних ігор. У лютому формування політики у цій сфері передали до Міністерства цифрової трансформації, а з кінця травня в Україні запрацювало нове державне агентство – "ПлейСіті" (PlayCity). Очолив агентство Геннадій Новіков – колишній заступник керівника апарату ліквідованої КРАІЛ.
З травня 2025 функції держрегулювання азартних ігор перейшло до PlayCity (фото: playcity.gov.ua)
Оподаткування грального бізнесу в Україні наразі включає два головні компоненти. 18% податку на валовий дохід (GGR) і 18% ПДФО плюс 5% військового збору з виграшів гравців. Додатково компанії сплачують високі ліцензійні платежі – лише у 2021-2023 роках вони принесли бюджету понад 4 млрд грн.
До початку повномасштабної війни Україна встановила одні з найвищих у Європі ставок за ліцензії (для казино у Києві – еквівалент 36 млн доларів на 5 років) і вимагала сплачувати їх наперед щорічно.
Представники галузі наголошують, що навіть у складних умовах вони готові наповнювати бюджет, хоча просили державу про певні поступки на воєнний час (наприклад, продовжити строки оплати ліцензій до 180 днів).
За словами Железняка, попри те що ситуація зі сплатою податків у галузі помітно покращилася у порівнянні з 2021 роком, деякі компанії, з його слів, досі використовують лазівки, аби мінімізувати податкові платежі.
Серед таких "лазівок" депутат вважає повернення депозитів замість виграшів, маніпуляції з податком на прибуток (GGR), неповний облік обороту.
Окремо на засіданні ТСК піднімалося питання відсутності держсистеми онлайн-моніторингу.
В Асоціації операторів зазначають, що "білі" компанії щороку сплачують 17-20 млрд грн податків і виконують усі ліцензійні умови. Вони підкреслюють: якщо окремі неточності чи різночитання податкових норм і виникають, то це провина не бізнесу, а недосконалого закону.
"Діючі податкові норми суперечливі. У результаті виникають спори, і бізнесу закидають ухилення від сплати. У правовій державі такі звинувачення мають підтверджуватись рішеннями судів, а не популізмом", – наголошує президент Асоціації українських операторів грального бізнесу (АУОГБ) Олександр Когут.
Представники галузевих об'єднань нагадують, що правила оподаткування азартних ігор досі остаточно не врегульовані – відповідний законопроєкт про податки для гемблінгу №2713-д парламент так і не прийняв з 2021 року. Тому легальні компанії дійсно працюють в умовах певної регуляторної невизначеності.
Президент Асоціації українських операторів грального бізнесу Олександр Когут
Представники ринку також підкреслюють, що нині умови гри далекі від рівних. Легальні компанії несуть значний фінансовий тягар – платять високі податки і купують дорогі ліцензії, піддаються податковим перевіркам і ризикують отримати багатомільйонні штрафи.
Натомість нелегальні азартні сайти взагалі не платять податків, працюють у "сірій зоні" і переманюють до себе гравців агресивною рекламою та демпінгом.
"Чорні оператори працюють без податків, без ліцензійних вимог і з вищою маржинальністю. Білі – під пруденційним наглядом і під постійним тиском. Це як на рингу: один боксує за правилами та в рукавичках, інший – з кувалдою і ножем", – поясняє Олександр Когут.
В Асоціації операторів прямо говорять: ліцензійний бізнес став заручником ситуації, коли його дискредитують і звинувачують в усіх гріхах, тоді як тіньовий сектор процвітає. Утім закриття чорних казино – це не лише про податки.
"Це і про нацбезпеку: там збирають фінансові дані, працюють із криптовалютою, а гравцями можуть бути неповнолітні й вразливі категорії", – наголошують в асоціації.
Колишня голова податкового комітету депутатка Ніна Южаніна ("Європейська солідарність") розкритикувала підходи влади, натякнувши на можливий конфлікт інтересів у Данила Гетманцева. До депутатства Гетманцев офіційно володів долею в М.С.Л – одному з операторів на ринку лотерей.
На її думку, проблеми ринку спричинені не діями легальних операторів, які працюють в правовому полі і сплачують податки, а провалами держави – легалізація відбулася без готової системи контролю, а ключова Державна система онлайн-моніторингу так і не запрацювала. "Ця система – основа основ. Якщо її немає, галузь неконтрольована, і тоді виникають питання", – заявила вона.
Депутатка нагадала, що у 2020 році "система взагалі не була готова до супроводу галузі". За її словами, влада розраховувала на великі надходження, а бізнес не думав, що до нього згодом буде безліч претензій.
Вона також звернула увагу на недоліки податкового регулювання: норми щодо оподаткування виграшів застарілі та нечіткі. Як приклад Южаніна навела ситуацію, коли гравець вносить депозит, частину програє, а повернення власних коштів податкова трактує як виграш. "Так система не має працювати. Оподатковувати слід чистий результат за певний період", – наголосила вона, додавши, що реалізувати це можливо лише з запуском онлайн-моніторингу.
Данило Гетманцев, своєю чергою, назвав окремі практики операторів "шахрайськими" та заявив, що бюджет щороку недоотримує значні суми. "Усі податки мають бути сплачені в повному обсязі – і податок на дохід (GGR), і ПДФО з виграшів, і військовий збір. Будь-які інші підходи означають свідоме заниження платежів", – додав він під час засідання ТСК.
Данило Гетьманцев вважає, що бюджет недоотримує великі суми через "шахрайські" практики окремих операторів (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
Варто зазначити, що в Асоціації правників України в коментарі РБК-Україна зазначили, що для визначення обсягу грошових потоків уже достатньо інструментів програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО).
"Вони дають можливість відстежувати, скільки коштів легальний оператор грального бізнесу отримав коштів від гравців і скільки їм виплатив. Тому ведення ДСОМ саме по собі не вирішує питання нарахування податків — це радше питання контролю й прозорості, чи дійсно оператори дотримуються принципу позитивної різниці і чи дійсно вони оподатковують усі виграши", — наголосив Андрій Реун, голова Комітету АПУ з податкового та митного права.
Він також пояснив, що Податковий кодекс України не передбачає оподаткування всіх виплат гравцям, оскільки термін "виграш" у ньому відсутній. Натомість це поняття визначене у профільному законі "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор", який відсилає до правил організатора.
У більшості випадків організатори визначають виграш як позитивну різницю між усіма внесеними гравцем коштами та сумою, яку оператор у підсумку виплатив гравцеві. Цю позицію вже підтвердив Верховний Суд у двох рішеннях.
Якщо ж дотримуватися фіскальної логіки й утримувати податки з усіх виплат, можуть виникати абсурдні ситуації. Наприклад, гравець вносить 1000 грн, робить ставку на 10 грн, після чого вирішує вивести решту коштів. Якщо оподаткувати всю суму виводу, клієнт опиняється у невигідному становищі, адже фактично не отримав жодного виграшу.
"Оподатковуваним об’єктом для цілей оподаткування доходів фізичних осіб є позитивний фінансовий результат гри, що був фактично виплачений гравцю, а не кожна виплата. Якщо цього не дотримуватись, гравці, ймовірно, масово підуть у тіньові казино, і держава тоді не отримає нічого", — підсумував Андрій Реун.
Попри легалізацію індустрії, тіньовий ринок азартних ігор в Україні залишається величезним – практично рівним легальному за обсягами.
За даними першого комплексного дослідження, проведеного в серпні-вересні 2025 року на замовлення Асоціації українських операторів грального бізнесу, частка нелегального сегмента становить від 39% до 53% ринку. Три авторитетні соціологічні та маркетингові компанії – Kantar, Gradus і Factum – незалежно одна від одної оцінили тінізацію приблизно в половину галузі.
Зокрема, Kantar визначила, що 52,1% українського гемблінгу перебуває "в тіні", Gradus – 39%, Factum – 53%. У грошовому вимірі це означає: якщо річний обсяг легального ринку оцінюється у ~59,6 млрд грн, то нелегальний сягає від 37,7 до 66,5 млрд грн на рік. Тобто бюджет щороку втрачає десятки мільярдів через ставки, зроблені в обхід ліцензованих компаній.
Варто зауважити, що більшість нелегальних онлайн-казино в Україні – російського походження. За оцінками АУОГБ, 90% всіх сайтів-"одноруких бандитів", які працюють без ліцензії, мають коріння або афіліації в РФ. Фактично, тіньовий ринок – це поле діяльності для ворожих чи просто кримінальних структур, які не тільки не платять податків, а й виводять прибутки за кордон.
Більшість нелегальних онлайн-казино в Україні – російського походження (фото: Getty Images)
Міжнародна консалтингова компанія H2 Gambling Capital підтверджує: нині нелегальний сегмент оцінюється на рівні ~45,6% від загального ринку, і якщо нічого не змінити, до 2030 року ця частка може зрости до 58%. Тобто тенденція невтішна – "тінь" поглинає все більше частку азартного пирога.
Які ж схеми забезпечують існування та зростання нелегального гемблінгу? До недавнього часу популярним було явище міскодингу – маскування платежів на онлайн-казино під інші транзакції (наприклад, покупки товарів) за допомогою неправильних МСС-кодів у банківській системі. Банки закривали очі на потік грошей, що йшов на азарт, позначений як щось інше.
Нині основний метод нелегальних операторів – перекази з картки на картку (P2P), часто із залученням так званих "дропів". Фактично, організатори контролюють мережу банківських карток фізичних осіб (часто оформлених на підставних осіб, "дропів"), на які гравці переказують кошти для поповнення свого балансу в нелегальному казино. Виплати виграшів теж йдуть на картки фізосіб у зворотному напрямку.
Як зазначає Когут, тіньовий сектор приваблює значну кількість гравців, адже нелегальні оператори пропонують умови, більш вигідні і комфортні, ніж ліцензовані компанії. "Ключові мотиватори гри у "сірому" сегменті – уникнення податків, анонімність, депозити у крипті, відсутність вікових і поведінкових обмежень. Це робить чорний ринок привабливим для гравців. Але наслідок один: бюджет втрачає мільярди, а люди залишаються без захисту", – пояснює він.
Президент Асоціації українських операторів грального бізнесу також звертає увагу на ризиковані рішення регуляторів: "Після зупинки BankID близько 25 тисяч українців за квартал перейшли в нелегальний сегмент. Це ціна одного помилкового кроку. Ми вже звернулися до Мінцифри й НБУ з вимогою виправити ситуацію".
Ключові фактори, чому гравці обирають нелегальні сайти: швидші виплати, відсутність податків, легкість реєстрації та анонімність, можливість грати через криптовалюту, жодних вікових чи поведінкових обмежень і лімітів ставок.
Також анонімність і конфіденційність приваблює багатьох, особливо тих, хто не хоче "світити" свої дані. Крім того, у "тіні" немає обмежень: грати можуть і лудомани, і неповнолітні (особи до 21 року, яким заборонено грати офіційно) – ніхто цього не контролює.
Одним з ключових пунктів реформи грального бізнесу є впровадження державної системи онлайн-моніторингу. Ця система має відстежувати у режимі реального часу кожну ставку і виграш в ліцензованих компаніях, надаючи регулятору (і податковій) повну картину фінансових потоків.
В ідеалі, онлайн-моніторинг вирішує одразу декілька завдань: дозволяє контролювати сплату спеціального податку на дохід від азартних ігор (GGR) та податку на виграш, дає інструмент для боротьби зі відмиванням коштів, а також слугує засобом захисту гравців (можливість відстежувати ліміти, випадки лудоманії тощо).
На практиці запуск цієї системи затягнувся. Первинний закон 2020 року передбачав створення онлайн-моніторингу ще у 2021-2022, але КРАІЛ фактично не спромоглася цього зробити.
Новий регулятор PlayCity отримав це завдання у спадок. За законом крайній термін введення системи в експлуатацію – 30 вересня 2025 року.
Голова держагентства Геннадій Новіков пояснює, що попередній дедлайн був нереалістичним: потрібен час на підготовку технічного завдання, проведення тендерів відповідно до закону про публічні закупівлі і власне розробку складного програмного комплексу. Більше того, для запуску тендеру необхідно було ухвалити 4 постанови Кабміну. Останню ухвалили лише наприкінці серпня.
Так, на початку вересня вдалося оголосити тендер на першу чергу системи, переможцем стало ТОВ "Комп'ютерні інформаційні технології".
PlayCity впроваджує систему онлайн-моніторингу грального бізнесу (фото: facebook.com/gennadiy novickov)
"PlayCity фактично почало працювати лише наприкінці травня. І за цей короткий час ми зробили більше для запуску Державної системи онлайн-моніторингу, ніж було зроблено за всі попередні чотири роки", – каже Новіков.
Він пояснює, що Державна система онлайн-моніторингу – це не лендинг і не застосунок. Це інфраструктура, яка має збирати й обробляти мільярди даних у реальному часі, бути захищеною від кібератак і забезпечувати прозорість для ринку.
"Провідні українські IT-компанії на консультаціях підтвердили: така система потребує щонайменше року розробки. Саме тому ми розділили її запуск на етапи. І перший етап буде готовий вже в грудні", – зазначив керівник PlayCity.
Перша черга (близько 60% функціоналу) зосередиться на зборі даних про фінансові транзакції – фактично, моніторинг руху коштів, інтеграція з банківськими системами тощо.
Друга черга (решта ~40% робіт) підключить модулі відстеження безпосередньо ігрової поведінки – тобто інформацію про кожну ставку, виграш, програш конкретних гравців, модулі відповідальної гри тощо.
За словами Новікова, законодавець дав організаторам азартних ігор 6 місяців на підключення до системи. Тож повноцінно вона запрацює орієнтовно у червні 2026-го.
У 2025 році на розробку системи було передбачено 84 млн грн. Перед постачальником системи ставлять жорсткі умови: якщо проект не буде виконано вчасно або якісно, до підрядника застосують серйозні санкції (аж до розірвання контракту).
Легальні оператори, зі свого боку, очікують запуску моніторингу і готові підключитися до нього, адже прозорість вигідна передусім їм самим. Вони наголошують, що впровадження такої системи – це завдання саме держави. “Оператори не можуть самостійно реалізувати систему онлайн-моніторингу, бо це прерогатива держави”, – зазначають представники галузі.
Запуск же централізованого контролю зніме більшість питань: усі ставки будуть "на видноті" у регулятора, і можливість якогось подвійного обліку чи невірної класифікації виграшів зведеться до нуля.
Держава усвідомлює небезпеку неконтрольованого тіньового сегменту і намагається йому протидіяти. Однак поки що ці зусилля відстають від винахідливості нелегальних ділків.
Основний офіційний інструмент – блокування незаконних сайтів рішеннями регулятора (PlayCity) та РНБО. За законом інтернет-провайдери зобов’язані закривати доступ до вказаних ресурсів у визначені строки. На практиці ж цей механізм буксує.
Як доповіли на ТСК, багато провайдерів ігнорують отримані вимоги про блокування. Часто це дрібні інтернет-компанії, зареєстровані у районах, де йдуть бойові дії, що ускладнює притягнення їх до відповідальності. "Виявляється, їх дуже багато, вони маленькі, і всі в основному зареєстровані на території бойових дій. Це взагалі якась тупикова ситуація", – наголосила Ніна Южаніна.
Навіть коли провайдери блокують сайт, ефект часто запізнілий. За словами Олександра Когута (АУОГБ), сьогодні, щоб закрити нелегальний азартний сайт, потрібно щонайменше 10 днів – від виявлення і рішення до фактичного блокування.
За цей час власники казино встигають запустити "дзеркало" – новий сайт-клон під іншим доменом, що стає доступним користувачам буквально за 1-2 дні. Це як гра в "крота": закрив один отвір – вилізе в іншому.
Основний інструмент боротьби з незаконними сайтами – блокування (фото: Getty Images)
Утім, за даними АУОГБ, економічний ефект від закриття чорного сегмента – це мінімум 10-11 млрд грн додаткових податків на рік. Це швидко окупить інвестиції у технології блокування.
У PlayCity теж заявляють, що їхня мета – зробити процес блокування максимально швидким і автоматизованим. Планується впровадити онлайн-інструменти для моніторингу інтернету, які самі будуть шукати і ідентифікувати нелегальні сайти та додатки, а також залучати громадськість до цього процесу (щоб користувачі могли повідомляти про виявлені "дзеркала").
За 2024 рік, після підключення Мінцифри до виконання рішення РНБО щодо протидії нелегальному гемблінгу, було заблоковано понад 4500 нелегальних сайтів та застосунків. Ця цифра вражає та ілюструє масштаби явища – тисячі підпільних ресурсів. Але водночас вона свідчить і про "безкінечний бій": скільки б не блокували, з’являються нові.
Формально боротьба з нелегалами не входить до повноважень PlayCity (агентство контролює тільки ліцензіатів). Проте, як визнав голова агенції Геннадій Новіков, окрім них цим займатися нема кому. "Наша ціль – щоб в Україні нелегально було працювати настільки дорого і незручно, щоб свідомо переходили на білу сторону або виходили з ринку взагалі", – сказав Новіков, маючи на увазі створення умов, за яких тіньовий бізнес втратить сенс.
Це включає і технологічний тиск (блокування, моніторинг платежів), і правовий (суди, санкції РНБО). Власне, вже зараз застосовується санкційний механізм: наприклад, у 2023 році РНБО запровадила санкції проти найбільшої беттінгової компанії країни (рішення проти Parimatch та ще ряду брендів за зв’язки з РФ).
Ті санкції сколихнули ринок і дали сигнал нелегалам, що держава готова до радикальних дій. Проте, як показує досвід, санкції теж не панацея – заблокований Parimatch продовжив працювати в тіні під іншими вивісками.
Інший напрямок боротьби – фінансовий моніторинг банківських переказів. На ТСК лунала цікава пропозиція: для протидії схемам з P2P "ризикові" платежі на карти фізосіб, пов’язані з ігровими переказами, затримувати на деякий час (не проводити миттєво).
Ідея полягає в тому, щоб зірвати "миттєвість" гри на нелегальному сайті – адже лудоман хоче грати одразу, без затримок. Якщо ж його депозит на улюблений нелегальний ресурс не проходить або зависає, він може просто переключитися на інший (а краще – на ліцензований, де таких проблем нема).
Звісно, реалізація такого підходу потребує співпраці банків і регулятора, і може наштовхнутися на технічні та правові питання (затримувати платежі без рішення суду складно). Але пошук рішень триває.
Як уже зазначалося, легальні оператори опинилися в нерівному становищі порівняно з тіньовими. З одного боку – суворі податкові зобов’язання, фінансовий контроль, ризик штрафів і донарахувань. З іншого – конкуренти "в тіні", що не платять нічого і можуть витрачати зекономлені кошти на бонуси гравцям, рекламу чи хабарі за невтручання.
"Фактично білі компанії несуть основний тягар наповнення бюджету, а сірі – відбирають у них клієнтів і дискредитують сферу. Це гра з перекошеними правилами. Якщо держава хоче мати цивілізований ринок, вона має дати чіткі податкові правила і фанатично закривати нелегалів", – говорить голова Асоціації операторів грального бізнесу.
Це вигідно нелегалам, бо підриває довіру до легальних закладів і виправдовує їх власне існування. До того ж, коли держава у відповідь на скандали посилює податковий прес на легальних, останнім стає ще важче конкурувати.
За час існування легального ринку податкова служба нарахувала близько 78 млрд грн штрафів. Але практично всі вони були оскаржені компаніями в судах.
Разом з тим, фактично всі сторони погоджуються: ситуація ненормальна. Без чітких податкових правил, запуску онлайн-моніторингу й системної боротьби з тінню легальний ринок ризикує втратити позиції, а бюджет – мільярдні надходження.
