Археологи, що проводять розкопки біля вʼїзної брами замку у Галичі, шукають інші камери підземелля, на одну з яких натрапили у 2023 році. Вони знайшли цікаві архітектурні елементи давньої споруди з різних століть. Зокрема, це готична цегла та ренесансні оздоби порталів пізнішого періоду, пише «Репортер». Науковці зʼясували, що для будівництва вʼїзної вежі XVI ст. використали будматеріал з розібраного Успенського собору: на камені збереглися написи і рисунки ХІІ-ХІV ст.
Як розповів львівський археолог Юрій Лукомський, що досліджує Галич, науковці шукають склеп під в’їзною вежею до замку і сподіваються дістатися й до інших підземель. «Всього є шість склепів. Перший – на глибині 6 м. Він з’єднаний ще з двома. Але там же є вентиляційні канали, які йдуть глибше. Отже, під цими трьома є ще три склепи, яких ми поки не бачили», – розповів археолог.
В’їзна вежа була дуже великого розміру – 22 на 16,5 м, вона більша від церкви святого Пантелеймона у Галичі і поділена всередині на три секції внутрішніми поперечними стінами.
Дослідники докопалися до пʼятиметрової глибини у румовищі, яке формувалося, ймовірно, за австрійських часів, наприкінці XVIII століття. Там знаходять цікаві архітектурні деталі. Серед цьогорічних знахідок – фрагменти посуду та рельєфних кахель XVIIІ століття, монети.
Будматеріали для спорудження підземель здебільшого з другої половини XVI ст. Тоді ще використовували готичну цеглу товщиною 8 см з канелюрами (жолобками), яку укладали «на ребро». Пізніша, барокова чи ренесансна, цегла також має більшу товщину. Тодішні майстри використовували технології будівництва, відомі ще з ХІІ століття. Серед матеріалів часто використовували алебастр, поклади якого є у селах неподалік. Ним ще у княжі часи оздоблювали Успенський собор у Крилосі, а потім будівельний матеріал використовували повторно.
Давній будівельний матеріал, яикм мурували вʼїзну вежу XVI ст. (фото сайту «Репортер»)
«Вони порівнювали алебастр з грецьким мармуром. Однак цей камінь погано себе поводить у наших широтах, при замоканнях, замерзаннях. Через те, що цей камінь ерозував, Успенський собор почав руйнуватися. Напевно, тоді прийняли рішення розібрати його і побудувати натомість у Крилосі Успенську церкву. Робили це вже з вапняку, взятого з собору. Частину каменю з Успенського собору перевезли сюди і збудували в’їзну вежу Старостинського замку. Так сюди потрапив алебастр, подільський травертин, мергель», – пояснює археолог.
Досліджуючи фортифікації XVI століття, науковці на каменях знаходять рисунки, написи ХІІ-ХІV століть. А всередині – вже знахідки з кінця XVIII століття, якими вони були за часів Австро-Угорщини. Розкопки ще тривають і науковці сподіваються на нові відкриття.
