Господарський кодекс України скасовано, якими будуть наслідки
У газеті «Голос України» 27 лютого цього року було опубліковано Закон України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб». Цей закон не лише скасував Господарський кодекс України (ГКУ), а й суттєво змінив правове поле ведення бізнесу в Україні.
Документ вводиться в дію з 28 серпня 2025 року (за окремими винятками). При цьому скасування Господарського кодексу стало одним із найбільш значущих правових рішень останніх років.
З одного боку, це рішення має позитивний ефект, оскільки усуває суперечності між різними кодексами та іншими законами чи нормативно-правовими актами, що діють на території України. Тепер головним нормативно-правовим актом у сфері регулювання бізнесу є Цивільний кодекс України. І це сприятиме гармонізації українського та європейського законодавства, адже в більшості країн ЄС діють лише цивільні кодекси, що регулюють як цивільні, так і господарські (комерційні) відносини.
З іншого боку, скасування Господарського кодексу має серйозні наслідки й ризики для бізнесу.
Ліквідація «старих» організаційно-правових форм ведення бізнесу.
З дня набуття чинності законом заборонено створювати нові юридичні особи у формах:
Закон визначає перехідний період тривалістю три роки, протягом якого юридичні особи та державні органи мають адаптуватися до змін.
Одна з найбільш резонансних змін стосується державних і комунальних підприємств. Відтепер вони можуть або ліквідуватися, або перетворюватися на товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) чи акціонерні товариства (АТ).
Крім того, прийнятим законом заборонено закріплення (передачу) майна за юридичними особами на праві господарського відання або на праві оперативного управління. Право господарського відання та право оперативного управління повністю припиняється в день, наступний за днем завершення перехідного періоду, передбаченого законом.
Це однозначно додасть складнощів підприємствам державної форми власності, оскільки зумовить перерозподіл такого майна та зміну його обліку на балансі підприємства.
А як бути приватним підприємствам (ПП) та їхнім іншим «старим» варіаціям (малим приватним підприємствам (МПП) у формі ТОВ, підприємствам з іноземними інвестиціями, дочірнім підприємствам тощо)?
В Єдиному державному реєстрі підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-підприємців за всі роки його існування зареєстровано велику кількість підприємств і організацій різноманітних організаційно-правових форм. Свого часу реєструвалися малі приватні підприємства, колективні підприємства, сільськогосподарські товариства, фермерські господарства, підприємства у формі ТОВ, підприємства з іноземними інвестиціями, дочірні підприємства, ТОВ, товариства з додатковою відповідальністю і багато інших варіантів організаційно-правових форм.
З прийняттям Господарського та Цивільного кодексів України коло варіантів організаційно-правових форм було звужено. Але підприємства, що були зареєстровані з різними варіантами назв, які не передбачені кодексами, не були зобов’язані приводити назви у відповідність із законом. Виняток зробили лише для закритих і відкритих акціонерних товариств (ЗАТ і ВАТ), які повинні були стати приватними і публічними акціонерними товариствами (ПрАТ і ПАТ).
І ось тепер ми маємо скасований Господарський кодекс України, який понад двадцять років регулював діяльність приватних підприємств, кооперативів, фермерських господарств, підприємств з іноземними інвестиціями, іноземних підприємств тощо.
З кооперативами або фермерськими господарствами все просто: у них є профільні закони України «Про кооперацію» та «Про фермерське господарство» відповідно. Таким чином, ці підприємства можуть продовжити свою діяльність без реорганізації в якусь іншу форму.
А от інші підприємства протягом перехідного періоду повинні або ліквідуватися, або реорганізуватись у товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) чи товариства з додатковою відповідальністю (ТДВ).
Для підприємств приватної форми власності «нетипових» організаційно-правових форм (приватні підприємства, дочірні підприємства, іноземні підприємства, підприємства об'єднань громадян, підприємства споживчої кооперації) законодавець застосував ліберальніший підхід. Такі підприємства мають ліквідуватися чи перетворитися на господарські товариства (ТОВ або ТДВ), або ж після завершення перехідного періоду на регулювання їхньої господарської діяльності автоматично поширюватиметься дія Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (отримання статусу ТОВ без необхідності вносити зміни до ЄДР або їхніх статутів), а статути таких підприємств у частині, що суперечить закону про такі товариства, вважатимуться недійсними.
Із позитивних аспектів реформи: підприємства та їхні правонаступники у разі реорганізації звільняються від сплати адміністративного збору за проведення реєстраційних дій у зв’язку з приведенням їхньої діяльності у відповідність із новим законом, документи дозвільного характеру, дозволи, ліцензії, сертифікати, декларації, погодження, повідомлення та інші публічні послуги, видані (погоджені, надані) підприємству, щодо якого прийнято рішення про його перетворення, є чинними для юридичної особи-правонаступниці, а переоформлення ліцензій, дозволів та інших дозвільних документів так само здійснюється безоплатно.
Однак положеннями нового закону не враховано необхідності переоформити торговельні марки, винаходи, авторські права, нерухоме майно та транспортні засоби при реорганізації та не передбачено звільнення від плати за таке переоформлення. Отже, додаткових витрат бізнесу все ж не уникнути. Також бізнес, який прийме рішення про реорганізацію, зіштовхнеться з необхідністю провести податкову перевірку. Це є обов’язковим елементом у процесі реорганізації, бо відсутні норми про звільнення від податкової перевірки суб’єктів господарювання під час реорганізації у зв’язку з приведенням їхньої діяльності у відповідність із новим законом.
Крім того, суб’єктам приватної форми власності слід ретельно зважити ризики співпраці з державними або комунальними підприємствами, для яких реорганізація є обов’язковим процесом, який займає час, що може означати затримки з виплатами та виконанням зобов’язань, призупинення дії договорів.
Таким чином, у найближчі роки на нас чекатиме масова реорганізація суб’єктів господарювання державної й комунальної форм власності та суб’єктів господарювання приватної форми власності, які зважаться на такий крок, що супроводжуватиметься актуалізацією внутрішніх положень і статутних документів таких організацій.
Матимемо певний час правову невизначеність і нестабільність. Господарський кодекс містив специфічні норми, які не врегульовано іншими законодавчими актами. Його скасування може призвести до прогалин у правовому регулюванні, що створить період правової невизначеності та спричинятиме проблеми для суб'єктів господарювання.
Деякі положення ГКУ, такі як обмеження строку нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання шістьма місяцями (стаття 232), особливості укладення господарського договору (стаття 180), можуть бути втрачені, що вплине на правове регулювання відповідних відносин. Також окремі специфічні господарські договори, такі як договори поставки, контрактації, енергопостачання, бартеру, агентський договір, були врегульовані саме положеннями ГКУ та не мають повноцінного аналогічного регулювання у Цивільному кодексі. Тож їхня втрата однозначно призведе до колізій, судових спорів.
Скасування ГКУ без належної заміни його положень може призвести до правової нестабільності, що особливо небезпечно під час активної фази російсько-української війни. Законотворцям слід провести кропітку роботу щодо аналізу скасованих норм Господарського кодексу та співставлення їх із положеннями профільних спеціальних законів, щоб усунути прогалини у регулюванні, зокрема щодо функціонування вільних економічних зон на території України, обмеження монополізму та захисту суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції, розробити проєкт закону про юридичних осіб публічного права, включити до ЦКУ норми щодо особливостей господарського договору, договору поставки, контрактації, енергопостачання, бартеру, агентського договору та інших, положення про які були більш деталізованими у скасованому Господарському кодексі.
Наразі складно повністю оцінити наслідки скасування Господарського кодексу України як у юридичному, так і в економічному розрізі. Ефект від цієї реформи залежатиме також від роботи законодавця із приведення у відповідність із законом інших нормативно-правових актів, із якісного усунення прогалин у законодавстві через скасування ГКУ, ефективності реалізації перехідного періоду.