Голкіпер "Лівого Берега" Роман Жмурко став героєм матчу 1/32 фіналу Кубку України проти "Кудрівки". Його сейви в серії пенальті дозволил команді пройти далі. Воротар поділився враженнями від дебютного матчу та холоднокровності у серії пенальті.
- Романе, ти сьогодні став справжнім героєм матчу — серія пенальті за твоєї участі вийшла ідеальною. Що відчуваєш зараз?
- Перш за все, я вдячний Господу Богу. І, звісно, нашим Збройним Силам України — за те, що ми маємо можливість грати у футбол. А на душі — тільки радість. Перемога — це завжди радість. Слава Богу.
- У серії пенальті суперники не реалізували жодного удару. Два ти відбив, ще один пішов вище воріт. Як тобі це вдалося?
- Чесно? Сам ще не до кінця усвідомив. Просто відбив. І зараз отримую від цього справжнє задоволення. Це приємне відчуття.
- Під час гри ти виглядав спокійним, навіть усміхненим. Звідки така впевненість?
- Це був мій дебютний матч у складі першої команди. Грати на такому стадіоні, у такій атмосфері — це вже величезна подія. Команда добре зігралась, і я просто був щасливий вийти на поле. Такі емоції неможливо стримати.
- Коли дізнався, що вийдеш у старті?
- Безпосередньо зі становки перед матчем. Звичайно, я завжди готуюсь до гри, намагаюся бути сконцентрованим. Суперник з УПЛ — додаткова мотивація не потрібна. Це завжди виклик.
- Завжди є. І це нормально. Це означає, що матч важливий. Але вже після стартового свистка — все відходить на другий план, залишається лише робота.
- Раніше в кар’єрі вже були серії пенальті?
- У товариських матчах — так, були. В офіційних не згадаю. Можливо, це була перша така серія. Але я завжди намагаюсь бути готовим.
- Було помітно, як тебе підтримував твій партнер Максим Механів.
- Максу велике дякую — і до серії, і під час неї він постійно мене підтримував. У нас чудова атмосфера в команді, особливо в роботі з воротарями. Ми всі працюємо один для одного.
- Після матчу трибуни скандували твоє ім’я. Таке вже траплялось?
- Це неймовірне відчуття. Чесно — це те, заради чого ми граємо у футбол. Щоб бути на полі, грати з сильними суперниками, чути підтримку трибун. Це те, до чого прагне кожен гравець.
- Можна сказати, що це був найкращий матч у твоїй кар’єрі?
- Напевно, так. Але, сподіваюся, він стане лише початком моєї історії у "Лівому Березі". Дякую за довіру.
