Все колись трапляється вперше, і у футболі теж немає місця для винятків. Цей сезон подарував нам перемогу “Тоттенгема” в єврокубку, перше в житті чемпіонство для Гаррі Кейна з мюнхенською “Баварією”. Також варті уваги результати “Динамо” та “Ліверпуля”, які потішили своїх прихильників золотими нагородами власної ліги, повернувши їх через такі довгі для кожного вболівальника цих клубів роки. “Крістал Пелас” теж здивував усю футбольну спільноту, вигравши Кубок Англії та потрапивши таким чином у наступний розіграш Ліги Європи.
Але подія, яку, за звичаєм, прийнято вважати найбільшою та найрезонанснішою, це, звичайно, фінал Ліги Чемпіонів, переможцю якого дістається найбільше лаврів слави.
“Парі Сен-Жермен” виграв її, а також чемпіонат і Кубок Франції. “Требл”, який зробив іспанський головний тренер Луїс Енріке, змушує поновити розмови щодо його геніальності, виваженості та будування чіткої структури. Клуб довів, що спроможний (нарешті) “бодатися” не тільки за місце серед найкращих, а й за те, щоб очолювати список таких команд.
Хоч важко до кінця проаналізувати та зрозуміти думки генія, яким безумовно є Луїс Енріке, ми все ж спробуємо в цьому матеріалі розгадати ключові секрети успіху французького клубу в цій кампанії та спробуємо спрогнозувати, яким буде “ПСЖ” зразка наступного сезону, сезону 2025/2026.
Хоч футбол і просувається вперед та з плином часу видозмінюється, багато тренерів найвищого рівня не гребують іноді грати від простого. Звичайні закидання за спину центральним захисникам, високі подачі з флангу, акцент на стандарти – для цього всього у розпорядженні тренерського штабу має бути людина, яка готова боротися та бажано виграти свої єдиноборства у суперників – цією людиною, цим “крайнім” стає центральний нападник. Подивіться, як почала грати “Рома” після приходу Клаудіо Раньєрі, який вже передав своє тренерське крісло Джан П’єро Гасперіні; перше, що зробив Клаудіо, це спростив гру, і саме це вивело “вовків” з ігрової кризи.
Але також є тренери, для яких наразі форвард у стандартному розумінні цього слова є зайвою людиною на полі – серед таких Луїс Енріке.
Його “ПСЖ” зразка цього сезону запам’ятається як команда, де атакували всі. Безумовно, протягом року в Енріке була опція португальця Гонсалу Рамуша, який з’являвся переважно на заміну та у французькій Лізі 1 награв 35% ігрового часу, у Лізі Чемпіонів ще менше – 13%. Також першу частину сезону Рандаль Коло Муані грав за парижан, але там результати настільки не вразили, що француз відправився взимку грати в “Ювентусі” на правах оренди. Але головний факт – умовний Осімхен або Тюрам, чи хтось з інших сильних центральних форвардів сьогодення могли б не підійти під структуру гри “ПСЖ”.
Дембеле, Кварацхелія, Барколя, Дуе – усі номінальні вінгери утворили нові можливості гри. Основна трійка, один на заміні, який може в будь-яку хвилину вийти і посилити гру, розігрували позицію “хибної дев’ятки” як хотіли.
До цього сезону були сумніви, як головний тренер мадридського “Реала” Карло Анчелотті зможе поєднати на фланзі Вінісіуса та Кіліана Мбаппе – ось Луїс Енріке бездоганно продемонстрував, як можна випускати гравців, яких тягне в одну і ту саму точку на полі, і при цьому вони не те, що не заважають один одному, вони доповнюють один одного, приносять нову силу та створюють цікаві опції для продовження атакувальних дій.
Вінгери змінювались позиціями, і кожного можна було побачити і зліва, і справа, і в центрі. Хвіча, який до цього не дуже полюбляв грати на позиції правого вінгера, різко змінив свою думку, і вже саме з правого флангу грузин розганяє атаку; норовливий Дембеле хоче грати на фланзі, щоб мати змогу на швидкості та за рахунок дриблінгу обігрувати опонентів – Луїс Енріке так не думає і каже, що Усман тепер новий нападник команди, але є одне “але”: “дев’яткою” ти маєш ставати у позиції завершення атак, простіше кажучи, ти повинен бути там, щоб підставити ногу в потрібний момент, але протягом матчу роби майже все, що хочеш, стосовно позиції: йди на фланг, сідай нижче, пропонуй себе в центрі – головне в цьому всьому не зупиняйся в пресингу та тиску на опонента – тоді ти повністю виконуєш доручення свого тренера.
Ця команда зрозуміла, що взаємозамінність є важливою складовою сучасного футболу і скористалась цим сповна, безперервність пресингу зробили рахунок у фіналі 5:0, а така статусна та теж не менш зіркова команда як “Інтер” не знала, як будувати власні атаки і виходити на чужу половину поля. Просто сильна фізична підготовка та геніальна думка невикористання нападника принесли клубу трофей Ліги Чемпіонів та загалом зробили цей сезон, можливо, найуспішнішим в історії існування клубу.
У цьому сезоні французька команда продемонструвала стабільність у кожній з ланок гри; якщо специфіку гри парижан в нападі ми вже обговорили, то про захист та півзахист варто сказати окремі слова.
Центр поля “забетонували” Вітінья, Жоау Невеш та Фабіан Руїс, також протягом сезону грав молодий, але вже досвідчений вихованець клубу, 19-річний француз Воррен Заїр-Емері. Здається, що все основне тріо перебувають на вершині своєї кар’єри, але це не тому, що вони щойно зробили “требл”, навпаки, вони зробили цей “требл”, бо наразі є одними з найкращих на своїх позиціях у світі. Молодий Невеш рік тому перейшов до клубу з лісабонської “Бенфіки” за 60 мільйонів євро, нагадаю, йому лише 20 років; Вітінья з 2022 року грає в столиці Франції та вже встиг адаптуватися і до цього навіть набратися досвіду гри з Мессі, Неймаром та Мбаппе.
І Невеш, і Вітінья є партнерами по грі за національну збірну Португалії, тож взаємозв’язки між ними не просто налагоджені, вони буквально розуміють одне одного з півслова. Ну і найдосвідченіший, іспанський півзахисник Фабіан Руїс, який до цього встиг пограти за “Ельче”, “Бетіс” та “Наполі”, а минулого літа виграв Євро зі збірною Іспанії, що свідчить про чудову форму та настрій гравця.
Стосовно найважливішої, захисної лінії – там зібралася дійсно цікава компанія. Нарівні з можливо найкращими прямо зараз правим і лівим захисником, Ашрафом Хакімі та Нуну Мендешем стоять два центральних захисника, які є першою опорою Луїса Енріке на полі, не враховуючи, звісно, голкіпера Джанлуїджі Доннарумми, це капітан команди Маркіньйос та Вільям Пачо.
“Сплав” досвіду та молодості, які в цьому сезоні доповнювали один одного та допомагали обороні “ПСЖ” виглядати надійною. Еквадорцю Пачо 23 роки, і його кар’єра тільки починає набирати обертів, в той час як бразильцю Маркіньйосу 31, і його футбольний шлях знаходиться якщо не на фінішній прямій, то дуже близько до цього. Саме тому капітан частіше з’являвся у матчах Ліги Чемпіонів, а на чемпіонат Луїс Енріке практикував пару Беральдо-Пачо, що утворювали зв’язку двох лівоногих центрбеків на полі.
Про голкіпера немає сенсу щось говорити: є один із найкращих воротарів планети італієць Доннарумма і його заміна – росіянин матвєй сафонов. Цей розділ матеріалу починається словом “Майже”, так от це слово тут є, бо в складі “ПСЖ” є абсолютно їм непотрібний гравець на прізвище Сафонов. Мабуть, єдиний, але великий для кожного українця мінус у цій безперечно цікавій та сильній команді Луїса Енріке. Проте вже скоро це може змінитися, хіба не так?!
Надалі я не буду намагатися зменшити феномен команди цього сезону, але й не можна називати, що цей “ПСЖ” став тріумфатором на фоні суперконкуренції інших топ-клубів. Звичайно, переважно мова буде йти про нав’язування суперництва у Лізі Чемпіонів, бо в Лізі 1 навіть коли якась команда стає “проривом” і досягає серйозних результатів, вона все одно стає другою, бо першим йде “ПСЖ”.
У головному єврокубку з боротьби за трофей достатньо рано як для них випали “Манчестер Сіті”, а потім і “Реал”, загалом одні з найкращих команд Європи останнього десятиліття виглядали невпевнено та кволо, тому в якийсь момент всі були майже впевнені, що ці два клуби не виграють ЛЧ у цьому сезоні.
Звичайно, ще були “Ліверпуль” і “Барселона”. І перші, і другі переживали “сплеск” після приходу нових тренерів перед початком сезону 2024/2025. До речі, можливо, “мерсисайдці” були найближчі, щоб вибити парижан з турніру, але серія пенальті, як нам відомо, це лотерея, і щасливий квиток витягнув Доннарумма. “Барселону”, вже можна казати, на жаль, зупинив міланський “Інтер”, що потім було з “нерадзуррі”, ми знаємо, але так ніколи не дізнаємось, що було б, якби “блауграна” вийшла до фіналу.
Новий формат змагань – це теж той чинник, на який будуть акцентувати увагу антагоністи клубу. Бо на початку змагань було чудово видно, як всі сильні команди не витрачали багато сил та іноді виходили резервними або напіврезервними складами.
Прориви окремих виконавців під завершення сезону, таких, наприклад, як Дезіре Дуе, теж допомогли в кінці виглядати сильніше та непередбачуваніше, але ключовими факторами все ж треба вважати командну зіграність та тренерські ідеї, що і спричинило такий “ПСЖ” у цій кампанії.
У наступному сезоні до клубу може приєднатися українець Ілля Забарний, і, як повідомляють різні ЗМІ, англійський “Борнмут” та “ПСЖ” вже домовились про суму відступних, які шейхи заплатять “вишенькам”. Це додасть вибору у захисті та омолодить цю зону, в такому разі вже можна уявляти пару захисників Забарний-Пачо на наступний розіграш. Хочеться, щоб Ілля не був одноклубником росіянина, тож прогнозуємо оренду або повноцінний трансфер персони сафонова . Можливо, до команди приєднається новий голкіпер, враховуючи ситуацію Доннарумми, який, за чутками, розглядає варіанти покинути клуб.
Ця команда не стане слабшою у наступному сезоні, але, що найцікавіше, інші теж такими не стали, а навпаки. Трансфери “Реала”, “Ліверпуля”, “Манчестер Сіті” демонструють, що ці колективи готові повертатися на вершину світового футболу, плюс “Барселона”, яка захоче наздогнати втрати цього сезону, “Баварія”, яка “обкатала” Кейна, Олісе та головного тренера Компані. Також не слід забувати про італійські клуби, де окреме місце займає “Наполі”, Кевін Де Брюйне знає, як вигравати великі матчі, а під керівництвом Антоніо Конте цей клуб може утнути сенсацію у євротурнірі. Все найцікавіше попереду, залишилось лише дочекатися старту сезону 2025/2026, сподіваємось, він принесе нам не менше радості, ніж сезон попередній.
