У Лондоні стартував третій у сезоні турнір Grand Slam – Вімблдонський чемпіонат, звичніше – Вімблдон.
У цьому матеріалі ми допоможемо вам краще зрозуміти ази гри: термінологію, чим відрізняється гейм від сету, чому в тенісі незвичний рахунок та види ударів.
Кортом є прямокутник завдовжки 23,77 м і завширшки 8,23 м для одиночного матчу, а також 10,97 м – для парного.
Корт розділений посередині сіткою, укріпленою на дроті або металевому тросі, закріпленому на двох стовпах на висоті 1,07 м. Сітка повинна бути розташована таким чином, щоб повністю закривати простір між двох стовпів і мати чарунки такої величини, щоб м'яч не міг пролетіти крізь них. У центрі сітка має бути обмежена ременем на висоті 0,914 м. Металевий трос і верх сітки мають бути закриті смугою тканини. Ремінь і смуга тканини повинні бути повністю білого кольору.
Покриття корту може бути різним: ґрунтовим, трав'яним, хардовим (бетон або асфальт, які покриваються зверху синтетичним шаром) або килимовим.
Право вибору сторони корту або черговості подачі в першому геймі, визначається жеребом перед початком розминки. Гравець або пара, які виграли жереб, можуть вибрати:
У сучасному професійному тенісі використовують ракети з графітовим покриттям, які завдяки, у першу чергу, легкості та міцності, якостям витіснили й дерев'яні, і металеві, і склопластикові ракетки. Утім, дешеві ракетки з легких металевих сплавів все ще випускаються для любителів і дітей. Для виготовлення струн звичайно використовують нейлон або інші синтетичні матеріали. Перші тенісні ракетки робили з дерева, а струни – з жил тварин. Розмір ракетки не повинен перевищувати 73,7 см завдовжки та 31,7 см завширшки.
Тенісні м'ячі – порожнисті гумові сфери, вкриті пухнастою повстю. Стандартний м'яч повинен мати діаметр 6,54-6,86 см і вагу 56,0-59,4 г. М'ячі бувають різних типів залежно від покриття корту.
Головний суддя – арбітр на вишці, який слідкує за дотриманням правил, приймає остаточне рішення та оголошує рахунок. Також на кожному турнірі присутній супервайзер – наглядач.
Лінійні судді – слідкують за лініями, та подають сигнал головному судді про аути тощо. Усе більше й більше витісняються електронною системою.
Як нараховуються очки в геймі?
Не дивуйтеся, якщо після першого виграного очка гравець веде 15:0 – це не така велика перевага, як здається.
У межах матчу кожен гейм грається до чотирьох очок, але потрібно виграти з різницею у два. Замість традиційного рахунку (0, 1, 2, 3, 4) у тенісі використовуються такі позначення:
4 очки – гейм (за умови переваги у два очки)
Рахунок завжди оголошується спочатку для гравця, що подає. Наприклад, якщо він виграв два очки, а суперник – одне, рахунок буде 30:15.
Якщо обидва гравці мають по 40 очок, це називається "deuce" (рівний рахунок). У такому разі потрібно виграти два очки поспіль, щоб взяти гейм. Той, хто виграє перше очко після "deuce", отримує "advantage" (перевагу). Якщо він виграє ще одне очко – гейм завершено. Якщо програє – знову "deuce".
Чому ж у тенісі саме такі позначення (15, 30, 40)? Існує кілька версій або легенд?
1. Спочатку рахунок вівся за годинником, і кожне зароблене очко фіксувалося поворотом стрілок на 1/4 обороту. Це дорівнювало: 15, 30 і 45. Але остання цифра була скорочена для комфортної вимови.
2. У Середньовіччі у Франції та Німеччині були популярні ставки. Однак закони не дозволяли, щоб їхня сума була понад 60 динарів. Монети мали вартість 15 динарів, тобто по 15 за вигране очко.
3. У XIX столітті під час суду в Англії перед салютами стріляли з 15-фунтових гармат основної палуби. Після – з 30-фунтових. Наприкінці – з найважчих – 40-фунтових гармат із нижньої палуби корабля.
Також є декілька теорій походження позначення "Love":
1. На початку матчу, коли рахунок 0:0, суперники все ще "люблять" один одного, коли ще немає причин для ненависті.
2. Фламандське слово "lof" у перекладі означає "честь". Цю теорію висунули лінгвісти, які знайшли поему XVI століття, що описує битву між Антверпеном і французами з погляду тенісного матчу, де одні грають заради вигоди, а інші грають за "lof", тобто за честь.
3. Найпопулярніша версія, що вся справа у французькому слові "l'oeuf", яке перекладається як "яйце". Адже нуль і справді схожий на яйце. А в перетворенні "l'oeuf" на "love" звинувачують англійців, чия неправильна вимова позначилася на написанні слова.
Скільки потрібно геймів, щоб виграти сет?
Сет триває до шести виграних геймів, але з різницею у два. Якщо рахунок у сеті досягає 6:6, проводиться тай-брейк.
Класичний тай-брейк грається до семи очок. Також існує супер тай-брейк, який грається до 10 очок. До прикладу, він грається після 6:6 у фінальних сетах турнірів Grand Slam або є альтернативою третьому сету в парному тенісі.
На тай-брейку гравці подають по черзі: перший гравець подає один раз, а потім обидва подають по два очки по черзі. Оскільки подача чергується, гравець, що приймає, повинен виграти хоча б одне очко на подачі суперника, щоб перемогти.
Якщо рахунок у тай-брейку доходить до 6:6, гра триває до тих пір, поки хтось не виграє з перевагою у два очки. Зміна сторін відбувається після кожних 6 розіграшів.
Скільки сетів потрібно виграти, щоб перемогти в матчі?
На турнірах WTA та ATP матчі граються до двох виграних сетів. Якщо гравець виграє перші два сети, третій не проводиться. На турнірах Grand Slam чоловіки грають до трьох виграних сетів, а жінки – до двох.
Найпрестижніші турніри серії Grand Slam. Це Відкритий чемпіонат Австралії (Australian Open, проводиться в січні), Відкритий чемпіонат Франції (Ролан Гаррос, кінець травня - початок червня), Вімблдонський турнір (кінець червня - початок липня) і Відкритий чемпіонат США (US Open, кінець серпня - початок вересня). Перший і останній грають на хардових покриттях, Ролан Гаррос – на ґрунті, Вімблдон – на траві.
Також існують турніри категорій ATP або WTA 1000/500/250. Найкращі тенісисти сезону проходять відбір на Підсумковий турнір (ATP/WTA Finals). В тенісному календарі присутні також і командні турніри, це Кубок Девіса (чоловічий) і Кубок Біллі Джин Кінг (жіночий), а також United Cup (змішаний). Тенісисти, що за своїм рейтингом не потрапляють на змагання категорії ATP/WTA 250, грають на турнірах WTA 125K Series або ATP Challenger Tour, а також на змаганнях під егідою Міжнародної федерації тенісу (ITF).
Гравці отримують очки залежно від результатів у турнірах. Комп'ютерна рейтингова система була запроваджена в 1973 році для чоловічого тенісу і в 1975 році для жіночого. Наразі вона продовжує використовуватися для визначення участі та виступів у всіх турнірах в одиночному та парному розрядах.
Рейтинг у жіночому тенісі визначається за результатами максимум 18 турнірів в одиночному розряді та 12 в парному, у чоловіків це відповідно 19 турнірів для одиночки і для пари. Очки нараховуються залежно від рівня турніру та прогресу гравця на цьому турнірі від раунду до раунду.
Очки враховуються за останні 52 тижні, рейтинг зазвичай оновлюється щотижня. Під час двотижневих турнірів рейтинг оновлюється після їх закінчення.
Призові (prize money) в тенісі – це грошові винагороди, які отримують гравці за участь і успіхи в турнірах. Сума призових залежить від рівня турніру, стадії, до якої дійшов гравець, та загального призового фонду змагання. Призові кошти формуються з доходів турніру (телетрансляції, спонсорські контракти, продаж квитків тощо). Лідером за кількістю призових є серб Новак Джокович, за кар'єру він заробив на турнірах більше 186 мільйонів доларів.
Чи всі призові гроші залишаються у гравця?
Ні, тенісисти не забирають всю суму призових собі. Вони мають витрати, пов’язані з кар'єрою:
Wild card – це спеціальне запрошення на турнір, яке видається гравцям, що не пройшли відбір за рейтингом. Його можуть отримати молоді перспективні гравці, місцеві спортсмени або гравці, які повертаються після травм.
На турнірах високого рівня використовується електронна система відеоповтору Hawk-Eye, яка з високою точністю визначає місце падіння м'яча відносно лінії. Кожен гравець має три запити на перевірку Hawk-Eye в кожному сеті, і один додатковий – на тай-брейку. Якщо запит виявився вірним (рішення судді змінено) – запит зберігається. Рішення, прийняте після перегляду Hawk-Eye, зміні не підлягає.
Що таке "break point" і "break serve"?
"Break point" (брейк-пойнт) – це момент, коли гравець, що приймає, має шанс виграти гейм на подачі суперника. Виграти подачу суперника називається "break serve" (зробити брейк), і це важлива стратегічна перевага.
Що таке "ace", "fault" та "double fault"?
Ace (ейс, подача навиліт) – це подача, яку суперник не зміг дістати. Це найпростіший спосіб виграти очко.
Fault (помилка) – невдала подача (м'яч потрапив у сітку або за межі квадрату подачі).
Double fault (подвійна помилка) – дві помилки поспіль, що означає автоматичне очко для суперника.
Let – якщо під час подачі м'яч торкається сітки, але приземляється в правильному квадраті, суддя оголошує "let". У такому випадку подача переграється, і це не вважається помилкою.
Що таке "winner" та "unforced error"?
Winner (віннер, активно виграний м'яч) – удар, який суперник не зміг повернути.
Unforced error (невимушена помилка) – помилка без тиску з боку суперника, наприклад, простий удар у сітку або аут.
Що таке "changeover" і скільки він триває?
Changeover (зміна сторін) – це перерва між геймами, коли гравці змінюються сторонами корту, триває 90 секунд. Гравці міняються сторонами корту після закінчення кожного непарного гейму. Між сетами перерва довша – 2 хвилини.
Bagel (бублик) – сленгова назва сету, виграного всуху з рахунком 6:0.
Подача – це старт кожного розіграшу. Від неї залежить дуже багато: контроль, темп, перевага з перших секунд. Подачі бувають різними: потужні і прямі, з боковим обертанням (слайс-подача), або з високим відскоком (кік-подача). Гравці працюють над подачею роками, адже це одна з найтехнічніших частин тенісу. Хороша подача здатна принести багато легких очок – ейсів (опонент взагалі не зміг доторкнутися ракеткою до м’яча після подачі) або невдалих прийомів суперника.
Ретурн (прийом подачі) – це перший удар після введення м’яча в гру суперником. Він може бути агресивним, якщо гравець хоче одразу захопити ініціативу, або контрольованим, якщо потрібно просто ввести м’яч у гру. Хороший ретурн вимагає блискавичної реакції та точного читання подачі. Це один із найважливіших елементів у матчах проти сильних подаючи.
Форхенд (forehand) – це найприродніший удар у тенісі. Його виконують з боку провідної руки, і саме форхенд найчастіше стає головною атакувальною зброєю гравця. Удар може бути різним: агресивним, з мінімальним обертанням, або м’яким, із глибоким топ-спіном. Форхенд – це удар, з якого, як правило, розпочинають побудову атаки.
Бекхенд (backhand) – удар з іншого боку від провідної руки. Його техніка вимагає більше тренування, адже рух менш природний. У тенісі існують дві основні техніки виконання: одноручний і дворучний бекхенд. Дворучний – стабільніший, ним грає більшість сучасних гравців. Він забезпечує кращий контроль і силу, особливо на прийомі потужної подачі. Одноручний – витонченіший і універсальніший, зокрема під час гри слайсом. Саме бекхенд часто показує, наскільки технічно вишуканим є тенісист, адже складний удар вимагає бездоганної координації та таймінгу. І форхенд, і бекхенд можуть виконуватися пласкими ударами або з обертанням. При пласкому ударі м’яч летить по прямій траєкторії. Він використовується для потужних і точних атак. Удари з обертанням надають м’ячу складну траєкторію польоту та важко передбачуваний для суперника відскок від корту. Такі удари є складнішими для виконання, ніж пласкі, й потребують хорошої тенісної техніки.
Крос (cross) – це удар по діагоналі. Виконується як з форхенду, так і з бекхенду. Цей технічний елемент дозволяє відсунути опонента в один кут корту, щоб відкрити інший для наступної атаки, завдяки чому з'являється ціла маса варіантів для завершення розіграшу на свою користь. Крос може бути зворотнім у випадку відповіді по діагоналі на такий же удар суперника.
Удар по лінії – це перевід м’яча на бік опонента, при якому ігровий снаряд надсилається паралельно бічній лінії корту. Такий хід може бути дуже ефективною відповіддю на крос. У цьому випадку суперник вимушений швидко зміщуватися з одного кута корту до іншого. Також удари по лінії часто використовуються для обведення тенісиста, що вийшов до сітки. При цьому необхідно точно розрахувати траєкторію польоту м’яча для уникнення вірогідності його перехоплення опонентом. Удари по лінії виконуються і з форхенду, і з бекхенду.
Смеш (smash) – удар, який часто завершує розіграш. Його виконують, коли суперник посилає м’яч високо – зазвичай після лобу. Смеш – це щось середнє між ударом і подачею. Його завдання – максимально сильно і точно пробити м’яч у межі корту, щоб у суперника не залишилося шансів. Для виконання смешу гравець має добре позиціюватися і зберігати баланс, адже помилка може дорого коштувати.
Волей (volley – удар з лету) – це удар, який виконують до того, як м’яч торкнеться корту. Такий удар зазвичай грають біля сітки, коли гравець активно йде вперед. Волей – це про швидкість реакції, про точність і контроль. Тут не потрібно замаху, а лише м’яке й точне спрямування ракетки. Волей може бути атакувальним, щоб завершити розіграш, або оборонним, щоб відбити небезпечний удар суперника. У парній грі це один з ключових елементів тактики.
Хаф-волей (half-volley – удар з напівлету) – удар, який виконується по м’ячу, що тільки-но відскочив від землі, на дуже низькій висоті. Найчастіше виконується біля сітки, коли суперник направляє м’яч в ноги. Використовується найчастіше для оборони.
Слайс (різаний) – це удар із різаним рухом ракетки, який змушує м’яч обертатися назад. Завдяки цьому м’яч після відскоку летить низько і втрачає швидкість, створюючи труднощі для суперника. Найчастіше слайс грають з боку бекхенду, особливо гравці з одноручним бекхендом. Цей удар дозволяє змінити ритм гри, захищатися у важких ситуаціях або витягнути суперника ближче до сітки.
Лоб (свіча) – це високий удар, що перекидає м’яч через суперника, який перебуває біля сітки. Лоб може бути захисним – щоб виграти час у складній ситуації, або атакувальним – коли гравець помічає, що суперник надто близько. В ідеалі м’яч після лобу має впасти в кут задньої лінії, що зробить його майже недосяжним. Це удар, що вимагає розуміння позиціонування і глибокої тактики.
Обвідний удар – використовується гравцем на задній лінії для обведення суперника, який вийшов до сітки. На відміну від лоба, при цьому ударі м’яч не перелітає опонента, а проходить повз нього з будь-якого боку. Виконання якісного обвідного удару вимагає хорошої техніки та розуміння тенісу.
Дроп-шот (drop-shot – вкорочений) – витончений і підступний удар, що змушує м’яч впасти одразу після сітки. Його використовують, щоб раптово змінити темп гри, особливо якщо суперник знаходиться далеко в глибині корту. Дроп-шот вимагає ювелірної точності та чудового відчуття м’яча. У поєднанні з потужними ударами з глибини та атакою під сіткою, дроп-шот перетворюється на ефективну зброю, яку складно передбачити.
Топ-спін (top spin) – це не просто удар, це справжня магія фізики на корті. Його сутність полягає у сильному верхньому обертанні м’яча, яке змінює його траєкторію в повітрі й після відскоку. Завдяки цьому м’яч летить з високою дугою, але потім стрімко падає в корт і різко підстрибує догори, змушуючи суперника відступати або перебудовуватися в незручному положенні. Топ-спін – це спосіб безпечно завантажити суперника роботою на задній лінії, змушуючи його грати в незручній позиції.
Твінер (tweener – удар між ніг) – це той самий удар, заради якого глядачі кричать "вау!". Це трюк, видовищний жест, удар, який більше схожий на магічний фокус, ніж на класичний елемент гри. Твінер виконується тоді, коли гравець спиною до сітки змушений відігрувати м’яч, що летить позаду нього. Удар робиться між ніг, рухом знизу-вгору, і спрямовується або в глибину корту, або навіть як виграшний удар. Твінер – це завжди ризик, але він виправдовується неймовірною естетикою.
Реверс (reverse) – удар ракеткою над головою зі зворотного хвату.
Чому під час матчу змінюють м’ячі?
Нові м’ячі використовують після перших 7 геймів, а потім кожні 9 геймів. Гравці перед подачею перевіряють м’ячі, вибираючи найменш "пухнастий", оскільки він буде летіти швидше. Якщо м'яч лопнув під час розіграшу, очко має бути переграно.
Ні. Якщо гравець торкнеться сітки до завершення розіграшу, очко віддається супернику.
Чи можна викликати відеоповтор?
Так. Багато турнірів використовують систему виклику (challenge) або автоматичне електронне суддівство Hawk-Eye. На ґрунтових кортах судді можуть переглядати слід м'яча.
Що потрібно знати вболівальникам тенісу на трибунах?
Коли можна і не можна аплодувати?
Не слід аплодувати під час розіграшу очка. Оплески доречні після завершення розіграшу.
Чому не можна ходити під час розіграшу?
Рух глядачів може відволікати гравців, особливо тих, хто знаходиться за задньою лінією.
Чому гравці після матчу віддають м'ячі глядачам?
Це спосіб подякувати фанатам за підтримку. Іноді гравці також роздають автографи.
Коли найкраще попросити гравця про фото чи автограф?
Після перемоги у матчі, під час відкритих тренувань на турнірах.
Більшість тенісних арен відкриваються задовго до початку матчів, тому краще приходити заздалегідь, щоб вибрати місце та насолодитися атмосферою.
