"Локація обрана недаремно, обрана правильними людьми. Я хотів би подякувати всім", – цими словами міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький почав промову на відкриті виставки "Мазепа. Стратегія європейської України" у Києво-Печерській лаврі. Хоча ще за день до цього директора заповідника Максима Остапенка звільнили за те, що не позбувся "московського духу" в Лаврі та пофарбував стіни приміщення, де відбувається виставка, "у неприродній червоний колір".
Знаменита шабля Мазепи, яку боксер Олександр Усик показав на рингу в Саудівській Аравії, шата до ікони з гербом Мазепи, Євангеліє та вівтарні церковні ворота Чернігова – все це можна побачити на виставці. Разом з Лаврським заповідником над нею працювали 7 музеїв: Національний музей історії України, заповідник "Чернігів Стародавній", Чернігівський музей Тарновського, заповідник "Хортиця", заповідник "Гетьманська столиця", бібліотека Вернадського, а також Центральний державний історичний архів.
Спадщина українського Гетьмана тут масштабна та охоплює життя України за часів правління Івана Мазепи. А відбувається все в семи затишних кімнатах Келії соборних старців.
У своїй промові голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв подякував колективу заповідника, а також Максиму Остапенку за внесення ідеї реалізувати таку виставку. Після згадки колишнього гендиректора аудиторія гучно зааплодувала.
"Різні бувають зміни в різних колективах. Головне, щоби при всіх змінах людей, які тут працюють, не змінювалася головна ідея і головний здобуток, щоб був недоторканим", – додає Потураєв.
Наприкінці офіційної частини запрошують Тараса Компаніченка, кобзаря, народного артиста України та військовослужбовця. Він виконав "Думу" гетьмана Івана Мазепи.
Після чого на усіх очікувала кураторська екскурсія виставкою, яку проводить Ярослав Затилюк, кандидат історичних наук, викладач Києво-Могилянської академії та співробітник Національного музею історії України.
Попри таку цікаву виставку Микола Точицький так сильно поспішав від журналістів, які намагалися поспілкуватися про зміни у керівництві, що навіть не зайшов всередину Келії.
Хоча Ярослав Затилюк дуже захопливо і тепло розповідає про життя епохи бароко і про кожен артефакт, який представлений в експозиції. Проводячи нас до першої кімнати виставки, він розповідає, що за часів Івана Мазепи сформувалися основи і розуміння, як має правити правитель. Перша зала розповідає про основи політичної культури та принципів управління.
У ній знаходяться елементи, які представляють Мазепу як успішного воїна, покровителя освіти та фундатора храмів. Один з найцінніших експонатів – шабля Мазепи з написом грецькою "Всю надію свою на тебе покладаю, Мати Божа, захисти мене під покровою своєю". Вона буде тут лише місяць, а далі її відвезуть на реставрацію.
Ярослав зазначає, що ця кімната, як і наступні, показує наскільки козацька еліта була інтегрована до Європи.
Переходячи до другої кімнати, куратор пояснює, що усі артефакти, які тут знаходяться говорять про захист державності, як основний обов’язок козаків.
Зокрема тут висить карта Української козацької держави початку XVII століття. Під мапою ще один артефакт – шабля пов’язана з правителями Кримського Ханства, оскільки українці завжди мали міцний союз з Кримом.
Третя кімната демонструє нам життя козацької еліти в епоху Мазепи: люльки, кухлі, виготовлені європейськими майстрами, монети. Одяг, у який вбиралися козаки. Й вбиралися вони досить яскраво.
Ярослав просить звернути увагу на унікальний артефакт – шата до ікони з гербом Мазепи.
"Раніше на ній герб Мазепи був прикритий медальйоном з царським орлом, що демонструє імперську політику пам’яті Мазепи, щоб його забули. Герб був прикритий аж до 1990 року, поки музейні реставратори цього не помітили", – пояснює Ярослав.
Наступні кімнати дають уявлення про те, як виглядали церкви за часів Мазепи. Тут висять церковні врата з Чернігова, коли він був столицею однойменного козацького полку.
Тут також знаходяться унікальні зразки іконопису – зображення Богоматері. Ікони, які увібрали і візантійський, і європейський, і український стилі. Тут можна побачити унікальний формат Євангеліє.
Остання зала показує, яким ми маємо пам’ятати Івана Мазепу.
"Імперська політика пам’яті 19 століття асоціювала українство та український визвольний рух з Мазепою. Ім’я Мазепи і продовжувачів його ідей уже тоді нерозривно асоціювалося з українським рухом, українською свободою, українськими традиціями", – завершує Ярослав.
Наталія Панченко, завідувачка Скарбниці Національного музею історії України (філія історичного музею) розповідає, що вперше цю виставку зробили у червні 2022 року. Її закрили торік, коли монтували виставку "Скарби Криму. Повернення".
Зараз експозиція доповнена новими артефактами, тому це найповніше зібрання колекції доби Мазепи.
"Ця виставка не тільки про державність, а і про українське бароко. Дуже чудово вона вписується у територію Лаври, адже весь комплекс споруд тут – це пам'ятки архітектури доби українського бароко", – додає Наталія.
Колекції речей епохи Мазепи формувалися ще від перших музеїв. Найдавніші музейні колекції були у Церковно-археологічному музеї при Київській духовній академії.
Виставка триватиме до 20 березня 2026 року, хоча Наталія сподівається, що експозицію продовжать. Однак багато будівель у заповіднику, як і ця Келія потребують реставрації, тож яким буде остаточне рішення – невідомо.
