Попри те, що президент США Дональд Трамп останніми днями змінив риторику щодо Росії і її правителя Владіміра Путіна, в Європі сумніваються, що це є свідченням того, що адміністрація США займає відтепер проукраїнську позицію.

Як повідомляє "Європейська правда", про це йдеться у публікації Financial Times.

Двоє неназваних високопосадовців розповіли виданню, що хоча нещодавні заяви Трампа вселили в Європу "певну надію" на можливий зсув у його позиції, реальних ознак того, що Білий дім займає більш прокиївську позицію наразі немає.

За словами співрозмовників видання, західні союзники України все ще вважають, що Трамп схильний бачити Путіна своїм головним партнером у переговорах щодо будь-якого врегулювання, а українського президента Володимира Зеленського – головною перешкодою для укладення дієвої мирної угоди.

"Є невелике перезбудження через зміну тону. Але ми не бачимо, щоб це виливалося в якісь серйозні дії", – сказав один із посадовців.

Однак водночас видання відзначає, що Зеленський став успішніше ладнати з Трампом останнім часом.

Джерела видання розповіли, що президент Франції Емманюель Макрон і британський прем’єр Кір Стармер після суперечки між Трампом і Зеленським в Овальному кабінеті порадили українському президенту змінити свій підхід до відносин з главою Білого дому.

Макрон і Стармер запропонували йому висловлювати йому щиру вдячність і завжди дякувати Вашингтону за підтримку, зазначили співрозмовники.

При цьому видання додає, що Зеленський досі має справу з адміністрацією, в якій глибоко вкорінився скептицизм щодо допомоги Києву – як з боку тих, хто вважає, що США повинні зосередитися більше на Азії, а не на Європі, так і з боку інших, які дотримуються філософської позиції невтручання.

Як відомо, нещодавно  Трамп чи не вперше висловив сумнів, що правитель РФ "прагне миру", та сказав, що Путін говорить "багато нісенітниць".

Крім того, американський президент анонсував на понеділок "важливу заяву" щодо Росії.

На додачу, у четвер Штати вперше взяли участь у зустрічі "коаліції рішучих" – європейських держав, які обговорюють створення контингенту західних союзників в Україні як стримуючого фактору від нового нападу РФ після завершення поточної гарячої фази війни.