Франція опинилася у стані політичної невизначеності після відставки прем’єр-міністра Франсуа Байру, який у понеділок програв голосування про вотум довіри. Його уряд пішов у відставку через неприйняття бюджету з масштабними заходами жорсткої економії. Аналітики вказують, що альтернативним рішенням могло стати запровадження податку на надбагатих, яке раніше підтримала нижня палата парламенту, але уряд від цієї ідеї відмовився.
Про це у статті для The New York Times пише журналіст Гаррісон Стетлер.
Байру став другим прем’єр-міністром, усунутим менш ніж за рік, відколи президент Еммануель Макрон після дострокових виборів 2024 року сформував коаліцію меншості з центристів і консерваторів. Франція, яка має дефіцит бюджету понад 5% ВВП, тепер залишилася без уряду у критичний момент.
Запропонований Байру бюджет на 2026 рік передбачав скорочення понад 40 мільярдів євро, в основному за рахунок робітничого й середнього класу. План включав замороження соціальних виплат, скорочення державних службовців і навіть скасування двох святкових днів. Кінцевою метою було зниження дефіциту до рівня нижче 3% ВВП, як того вимагає ЄС, до 2029 року.
Опозиційні сили — від лівих до ультраправих — виступили проти ініціативи. Опитування громадської думки також засвідчили: більшість французів підтримали відставку Байру. На середу заплановані масштабні протести, які загрожують ще більше загострити політичну кризу.
Стетлер наголошує: урядова стратегія ігнорувала потенціал податку на найбагатших громадян. Його автор — економіст Габріель Зукман — пропонував 2% річного збору зі статків понад 100 млн євро. Це торкнулося б мізерної частини суспільства — лише 1800 домогосподарств, але могло б приносити бюджету 15–25 млрд євро щороку. Попри підтримку в нижній палаті та значну суспільну підтримку (78% за опитуваннями), цей податок заблокував Сенат.
Натомість Байру обмежився менш масштабним "солідарним внеском" для заможних громадян, який мав забезпечити лише 1,2 млрд євро. Він попереджав, що більш амбітний податок може призвести до відтоку капіталу, і врешті зробив ставку на жорстку економію. Це рішення, як зазначає Стетлер, коштувало йому політичного майбутнього.
Президент Макрон тепер намагається сформувати новий уряд. Йому доведеться домовлятися або з соціалістами, які також виступають за податок на багатство, або шукати компроміс із партією Марін Ле Пен. Якщо консенсусу досягти не вдасться, країну можуть чекати нові дострокові вибори — і навіть зростаючі заклики до відставки самого президента.
"Усі повинні долучитися до цих зусиль", — сказав Байру, коли цього літа представив свій невдалий план жорсткої економії. Є одна група, про яку він явно не думав: найбагатші верстви французького суспільства. Заради них пожертвували політичною стабільністю країни", — підсумував Стетлер у своїй статті.
Нагадаємо, Макрон говорив, що хоче продовжити свою карʼєру у національній політиці після закінчення свого терміну у 2027 році. Він навіть допустив балотування на пост президента у 2032 році, коли це дозволяє Конституція.
