Нещодавно у Головному корпусі Національного музею історії України у Другій світовій війні відбулася публічна розмова з фотографом і воєнним кореспондентом Іваном Любишем-Кірдеєм — воєнним фотографом, оператором і цьогорічним лауреатом Премії імені Георгія Ґонґадзе.
У серпні 2024 року, під час роботи в Краматорську, він зазнав тяжких поранень внаслідок ворожого ракетного удару, проте попри все продовжує боротися й надалі фіксувати правду про війну. Зараз Іван перебуває на етапі реабілітації.
Під час заходу кореспондент поділився історіями з передової, розповівши про виклики, що постають перед воєнними репортерами, про свій особистий шлях від поранення до відновлення, а також поділився своїм баченням майбутнього.
«Я ніколи не сприймав камеру як захист. Це інструмент, щоб світ бачив правду. Навіть коли був поранений, думав про те, як знімати далі. Бо якщо я можу показати цю війну — значить, я ще потрібен», — сказав Іван.
Також у своїй розповіді чоловік торкнувся тем, що зазвичай лишаються поза кадром: етичні дилеми воєнної журналістики, відповідальність перед суспільством і посттравматичне відновлення.
Іван наголосив, що важке поранення та втрата зору на одне око не стала для нього перешкодою для бажання знімати, а навпаки — зміцнила його намір передавати світові історії людей, які не здаються.
«Це історія, яку я мав фіксувати», — каже Іван.
Зворушливо прозвучала його розповідь про те, як музика, родина та фотографія стали точками опори в реабілітації. Завдяки внутрішній силі, підтримці дружини Марії та команди Reuters, Іван поступово повертається до роботи, фіксуючи життя ветеранів, сцени відновлення та щоденну гідність у простих речах.
Зустріч завершилася символічним жестом: Іван Любиш-Кірдей передав до музейної колекції об’єктив, розбитий під час обстрілу готелю «Сапфір», а також свої журналістські посвідчення часів АТО / ООС. Ці артефакти — свідчення не лише особистої історії, а й документ правди, за яку було заплачено дорогою ціною.
Юрій Савчук, генеральний директор Музею війни, підкреслив неймовірну життєстійкість Івана Любиша-Кірдея. За його словами, щирість, тонка іронія та людське тепло, з якими герой зустрічі розповідає про інших, не просто зворушують, а й стають джерелом натхнення для всіх, хто щодня веде власну боротьбу.
До теми: Поранений у Краматорську оператор Іван Любиш-Кирдей зміг заспівати та заграти на баяні колядки.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
