Сьогодні наша тема — втілення материнської любові до дитини в порцеляні.
У інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії українського фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк, яка раніше розкрила тему дитинства в роботах українських фарфористів, розповіла про образ матері у творчому доробку вітчизняних митців.
— Тема материнської турботи у порцеляновій скульптурі втілена дуже зворушливо, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Ось декоративна скульптура легендарної фарфористки Ольги Рапай «Ладки» у розпису мисткині Ганни Калуги. Мати у сукні-вишиванці грає з сином у «ладки».
— Ця гра для малюків популярна у багатьох країнах світу — зокрема в Англії. Одна з відеоінструкцій цієї гри з пісенним супроводом англійською мовою набрала у YouTube понад п'ять мільйонів переглядів.
— Ця гра поза часом. Маленькі дітки зазвичай грають з мамою, татом, бабусею, дідусем, братами та сестрами. Гра супроводжується ритмічним плесканням у долоні. Часто це робиться під віршик чи пісеньку. У Великобританії дуже популярна пісенька про пекаря, якого дитина просить спекти торт. В українському фольклорі мова йде про пиріжки. До речі, вірш «Ладки, ладоньки, ладусі» є у творчому доробку відомої української поетеси Наталі Забіли.
— Перші моторні ігри сприяють розвитку координації малюка та мовлення. У скульптурі Ольги Рапай стільки теплоти, яку дарує дитині материнська любов. М’які кольори додають композиції ніжності. Детально промальовані елементи одягу, вирази обличчя, жести — все це вражає. Композицію створено Ольгою Рапай через два роки після початку роботи на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі, й вже через рік композиція експонувалася на виставці у Лейпцигу у 1957 році. Материнство та перші кроки дитини у порцеляновій скульптурі — тема невичерпна. Образи матері та малюка уособлюють початок шляху, життєвий старт, підтримку, яка ніколи не зникає.
— Яка композиція на дану тему ваша улюблена?
— Одна з них — ніжна робота полончанки Таїсії Шуляк «Перші кроки». Вона уособлює безмежну материнську любов, яка є основою життєвого успіху людини.
У композиції мати підтримує малюка, який тільки-но вчиться тримати рівновагу. Погляд її сповнений ніжності й захоплення, а дитина робить свої перші невпевнені рухи, пізнаючи світ і себе одночасно. Скульпторка прагнула передати і трепетний момент нестійкості малюка, і впевненість, яку дарує присутність матері. Дві постаті поєднані дотиком, поглядом, рухом…
Образ матері, що підтримує дитину, — це метафора першої довіри у житті. А от зворушлива сцена з життя матері та дитини в роботі «Материнство» Олени Ліпіси у двох варіантах розпису — Тамари Будник (фото у заголовку) та Таїсії Шуляк. Мати схилилися до дитини, яка сидить у неї на колінах і простягає ручки до її обличчя. Статуетка в обох розписах зберігається в зібранні Хмельницького обласного краєзнавчого заводу. Ця композиція — символ безумовної материнської любові, турботи та єдності поколінь.
— Який із сюжетів на тему материнства незвичайний?
— У фондах Хмельницького обласного краєзнавчого музею зберігається лірична статуетка «Ніченька». Її сюжет — місяць заглядає із зіркового неба у віконце затишної оселі, де мати, наспівуючи, заколисує крихітку. Це творчий подарунок скульптора Валерія Албула з нагоди народження сина дружині Наталі Албул. Він створив форму, вона розписала композицію. Скульптура, створена подружжям талановитих митців, є втіленням поетичної метафори материнства як всесвіту, в якому народжується життя.
— Чимало робіт про матір та дитину є в моєму зібранні, адже ця тема не може не хвилювати материнське серце, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. - Материнство в порцеляні — не просто сюжет. Це мова ніжності, тиша дотику, зафіксована в матеріалі, який є втіленням тендітності, ніжності й сили водночас. Фігурки матері з дитиною — це не гучне прославлення, а тиха ода, сповнена шепоту та теплоти. Кольори — пастельні, приглушені: молочні, кремові, блакитні, іноді є акценти червоного чи золотого.
А от композиція «Мати вкладає дитину спати», що випускалась на Полонському заводі художньої кераміки у 1950-і роки. Сцена, знайома кожній родині — мати нахиляється над ліжечком, лагідно вкриваючи дитину, що вже поринула в сон. У цьому зворушливому жесті турбота, ніжність і щоденна тиха героїка материнства.
— Колористика налаштовує на спокій, затишок, домашнє тепло. Ця скульптура розповідає нам про буденне диво: як народжується довіра дитини до світу. Тема матері й дитини у фарфоровій скульптурі посідає особливе місце в художній спадщині українських майстрів. Ці твори — не лише зразки декоративного мистецтва, а й матеріалізовані образи любові, турботи, ніжності й величної тиші материнської присутності. За кожним образом — спостереження, пам’ять, особиста історія, емоційна правда. Делікатний фарфор виявився ідеальним матеріалом для втілення таких сюжетів. У лаконічності форм, м’яких лініях, стриманій палітрі відлуння щасливого дитинства, яке живе у серці дорослої людини завжди. Фарфорові статуетки на тему материнства — ода любові, що є основою життя.
Раніше колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк розповіла про вироби з порцеляни, присвячені героям опери «Наталка Полтавка», а також про раритетні статуетки Владислава Щербини, натхненні оперою «Запорожець за Дунаєм».
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
Фото у заголовку: О. Ліпіса, Т. Будник. «Материнство» Полонський завод художньої кераміки. 1986
