Чотири найбільші економіки ЄС закликають до обережності щодо нового плану протидії вторгненням дронів, виявляючи розбіжності з лідерами країн Балтії та Скандинавії.
Про це йдуться в публікації Euraciv, пише "Європейська правда".
Прибувши на неформальний європейський саміт у Копенгагені в середу, лідери ЄС висловили дуже різні думки щодо плану Європейської комісії щодо посилення безпеки повітряного простору вздовж східного флангу, відомого як "стіна дронів".
Французький президент Емманюель Макрон, який зазвичай є одним із перших, хто підтримує оборонно-промислові проєкти ЄС, висловився помітно обережно.
"Стіна дронів" є "більш складною", ніж просто встановлення "купола" або "стіни", – сказав він журналістам, наголосивши, що не слід поспішати з реалізацією проєкту.
"Нам потрібні сучасні системи попередження, щоб краще передбачати загрози, і ми повинні розробляти їх спільно", – сказав він, перш ніж перерахувати свої пріоритети.
Канцлер Німеччини Мерц повністю уникнув цієї теми напередодні переговорів у середу, зосередившись на конкурентоспроможності та подальшій підтримці України. Раніше цього тижня міністр оборони Борис Пісторіус заявив, що стіна проти дронів не може бути реалізована ще кілька років.
Іспанський прем'єр-міністр Педро Санчес ухилився від питань щодо пропозиції, вирішивши зосередитися на вразливості Європи до гібридних атак.
Прем'єрка Італії Джорджа Мелоні заявила, що європейська стіна проти дронів повинна враховувати великі кордони ЄС.
"Якщо ми зробимо помилку, дивлячись тільки на східний фланг і забуваючи, наприклад, що є також південний фланг, ми ризикуємо бути неефективними", – сказала вона.
Зауваження чотирьох найбільших економік ЄС, які є найбільшими платниками до бюджету блоку, свідчать про значну дистанцію у позиції між західними і східними країнами.
Прем'єрка Латвії Евіка Сіліня разом зі своїми балтійськими колегами хоче просунути цей проєкт. Вона вважає, що його можна реалізувати за рік-півтора.
У тому ж дусі Гітанас Науседа, президент Литви, закликав ЄС вжити швидких заходів. "Документи не виявляють дрони, що надлітають з Росії або Білорусі. А нам потрібні дії", – сказав він.
Головна дипломатка ЄС Кая Каллас, представниця Естонії, вважає, що країни Європи мають шанси досить швидко розгорнути сучасні інструменти протидії безпілотникам, зокрема завдяки досвіду України.
Також вона дала зрозуміти, що практично не має сумнівів щодо причетності Росії до серії підозрілих інцидентів з дронами у Європі.