Попри те, що нарешті подешевшала картопля та почали — яблука, а Державна служба статистики в липні 2025 року зафіксувала першу з липня 2023-го дефляцію (0,2%), радіти не варто, бо в річному вимірі споживчі ціни зростають (розрахунково) на 14,1%.
Пересічні покупці, звичайні люди стають дедалі вразливішими до найменших змін у питаннях ціни м’яса, овочів, круп. Зниження — сезонне чи ситуативне — давно не перекриває негативних емоцій від цінників, хоча трохи збалансовує місячний бюджет.
Території, де можна придбати продукти, — магазин, базар, город — демонструють усю палітру родючості чорноземів. Баклажани, кабачки, квасоля. Картопля, морква, буряки. Кавуни, малина, лохина. Від сортів томатів очі розбігаються. Цибуля: ріпчаста, біла, фіолетова.
Спектр цін: від низьких до преміальних.
У липні, згідно із звітом Держстату, подешевшали дві категорії товарів — цукор та овочі, зокрема, овочі — до мінус 23,9%. Серпень цінами на овочі і надалі радуватиме, а далі багато чого залежить від споживацького попиту та настрою продавців.
Картопля від 15 грн за кіло, однак за «домашню» чи «з городу» просять навіть 60. Це на базарі, хоча там і поторгуватися можна. Супермаркети ж заманюють акціями.
Капуста — 15—17 грн/кг, буряки та цибуля — від 9 грн/кг, морква — 12 грн/кг і вище. Овочі/фрукти дешевші в серпні 2025-го порівняно з червнем. Якщо порівнювати січень—липень 2025 року із січнем—липнем 2024-го, то ціни, на жаль, вищі на третину.
Помідор польовий сливка — 25–30 грн/кг, помідор салатний — 50–100 грн на базарах. Для порівняння: в популярному супермаркеті помідори ґрунтові — 39 грн/кг (але постійно діє акція — 30 грн/кг), тепличні — 79 грн/кг, рожеві — 80 грн/кг, черрі — 145 грн.
Судячи з того, з якою динамічністю змітають із прилавків салатні помідори або сливки польові, томатів потрібно людям багато. Або ж, керуючись сумним досвідом у минулому, українець уже не чекає максимального зниження цін (із цибулею, картоплею, морквою вже проходили).
Активність споживачів щодо заготовок на зиму свідчить, що на бакалії взимку будуть економити. Попри грубі гаманці та необмежені фінансові можливості, то тут, то там на звичайних базарчиках у натовпі зустрічаються пані у супроводі чоловіка в дорогих замшевих мокасинах на босу ногу, котрий відчужено та покірно тягне ящик з помідорами чи мішок картоплі. А ще чи не вперше за багато років біля звичайних базарів стоять авто вартістю від 100 тисяч у валюті.
Як складеться осінь 2025-го з погляду цін? Саме це бринить у повітрі поміж полицями супермаркетів, поміж мішків на базарі.
Тепер ризикнемо спрогнозувати, що саме й на скільки виросте у продуктовому кошику.
Почнемо з головного — хліба. Ця позиція додаватиме щомісяця по 2–3%. Самі пекарі кажуть, що до кінця 2025-го основні види хліба зростуть у ціні від 15 до 20%.
Крупи. Рис має бути відносно стабільним — він дорожчатиме повільно й малопомітно. Манна крупа, яка зросла в ціні з 22,5 грн/кг у серпні 2024-го до 29 грн/кг у липні 2025 року, помірно дорожчатиме. Все залежатиме від цін на пшеницю.
Ясна річ, що оминути гречану крупу нереально. Ціни на гречку зростатимуть повільно, а від зими 2026-го пришвидшаться. Порівняно з нинішніми середньозваженим по країні на рівні 35 грн/кг 2026 року гречка знову поповзе вгору, тим більше що посівні площі під урожай 2025 року скоротилися до 57 тис. га, або на 37%, проти 2024-го. Урожайність гречки зазвичай невисока — 1,2—1,3 тонни/га. Менший врожай ринок почне відчувати наступного року, адже запаси гречки на елеваторах на початок серпня поточного оцінюють у майже 19 тис. тонн.
Кілька слів про цукор. Зважаючи на той факт, що Європа обмежила доступ українському цукру, а продавати великі обсяги деінде наразі складно, ціни на полицях магазинів мають бути відносно стабільними. Адже ще трохи, й стартує новий сезон. Попри скорочення площ до 199 тис. га (мінус 22%), виробництво солодкого піску буде більш ніж достатнім для забезпечення пропозиції на внутрішньому ринку.
Соняшникова олія. Схоже, що олійникам набридло бути добрими до споживача, і вони почали потроху закручувати гайки: за рік ціни зросли з 60 до 80 грн/л на тлі останнього сезону, коли аграрії сіли на мішки з соняшником і тримали їх до останнього в очікуванні ще вищих цін, тож переробники переходили на сою чи зупинялися. Чекаємо помірного підвищення цін. Залежно від врожаю та активності експортерів олії ціна може дотягнутися до 90 грн/л протягом найближчих шести місяців.
Яблука. Про 10 грн за кіло можна забути. Ціни зростають четвертий сезон поспіль і залишаться високими. Хоча найближчими місяцями ціна просяде, адже на ринок надійде масово новий врожай. Ризикнемо спрогнозувати ціни на рівні 40–50 грн/кг у сегменті фреш, можливо, економ-сегмент впаде до 30 грн/кг, технічне яблуко знизиться до 15 грн/кг, але ненадовго.
На ціни впливатимуть експорт свіжого яблука та попит на яблучний концентрат у світі.
Молочка. Здорожчання стримуватиме сусідня Польща, адже молочні продукти у західних сусідів дешевші. Водночас дива не чекайте. Ціни не обваляться. Найбільш реалістичний сценарій — помірне здорожчання, вирізнятимуться категорії, які є експортоспроможними: частіше цінники змінюватимуться.
Акцентувати увагу хочеться не на м’ясі. Воно зростатиме в ціні, насамперед свинина, аж доки не упреться в можливості гаманця українця. Тоді частково ринок переключиться на курку, експорт якої ЄС таки трохи пригальмував поверненням до квот.
Сало в липні почало набирати обертів. Воно і надалі дорожчатиме, хоча розбіг між обрізками по 150 грн/кг і генеральським від 550 грн/кг чималий. Сало купуватимуть активно, адже це продукт тривалого зберігання. Є всі шанси, що до кінця року середня ціна по Україні переступить межу 200 грн/кг.
Нефасовані яйця можуть зрости десь до 65 грн/десяток, бо виробники оговталися від великої війни, згрупувалися та відновили виробництво. Активний експорт протягом 2025 року таки підтягує ціни потроху вгору, але в цьому сегменті все залежить від споживача. Яйця — продукт обмеженого терміну придатності, відповідно, якщо люди не почнуть скуповувати, то помірне зростання буде, але гойдалок можна уникнути.
Це 2022-го Україна через західні кордони відвантажувала соняшник і кукурудзу на світові ринки. Наразі так звані шляхи солідарності працюють у зворотному напрямку.
Попит на овочі та фрукти та високі ціни на тлі негативних внутрішніх чинників призвели до нарощування імпорту. Так от, у першому півріччі 2025-го імпорт овочів зріс удвічі, що частково згладило сезонні весняні коливання цін. Закупівля «іноземних» овочів обійшлася Україні в 355 млн дол. Основний акцент імпортери зробили на придбанні помідорів, картоплі, капусти, моркви, огірків, солодкого перцю, — саме ці позиції просіли з погляду пропозиції через неочікуване скорочення виробництва на тлі тимчасової окупації територій на півдні.
Імпортні поставки, кажуть у НБУ, дедалі більше відіграють роль ключового механізму для формування додаткової пропозиції на внутрішньому ринку, допомагають стримувати зростання цін і згладжують їхню волатильність.
Активно купуємо на зовнішніх ринках усе. Наприклад, у вісім разів збільшився імпорт яблук. У січні—червні 2025 року імпорт молока та вершків зріс у 1,6 разу, круп — на 48%. Імпорт свинини збільшився у 4,4 разу.
З 2020 року продовольча інфляція в світі стабільно випереджає загальну інфляцію. Різке зростання цін на продукти харчування можна пояснити поєднанням глобальних шоків: пандемія COVID-19, війна в Україні, кліматичні зміни, які порушили ланцюги постачання та призвели до зростання цін на сільськогосподарську продукцію. Шокові моменти ще більше посилилися зростанням цін на енергоносії, високими бюджетними видатками та м'якою монетарною політикою низки країн, створюючи «ідеальний шторм» для інфляції продуктів харчування.
Усі перелічені чинники присутні в Україні. А невизначеність з урожаєм і побоювання бізнесу щодо подальшого підвищення цін на газ, електрику створюють передумови для подальшого зростання цін на продовольство. Але це ще не «ідеальний шторм». У випадку України штормити почне, якщо за якогось сценарію зупиниться імпорт з Європи, який поки врівноважує ринок.
