Колишній півзахисник "Шахтаря" Томаш Хюбшман розповів про те, як він привітав з 80-річчям свого колишнього наставника Мірчу Луческу, а також розповів, чого його навчив румунський фахівець під час гри за донецьку команду.
– Томаше, зовсім недавно 29 липня виповнилося 80 років легендарному тренеру Мірчі Луческу. Ви якось привітали свого колишнього наставника?
– Звісно! Я дуже радий, що я мав можливість зустрітися з цим тренером і людиною. Він мені багато дав. Можна сказати, що Луческу мене дуже багато чому навчив. Він мене, може, навчив трохи по-іншому дивитися на футбол порівняно з тим, як я дивився на нього до цього. Звісно, я йому телефонував. Додзвонився! Найголовніше, побажав йому здоров'я, щастя, удачі і щоб у нього виходило те, що він хоче. Щоб він був щасливий від того, що робить, щоб його це тішило.
Я його запрошував до Чехії на свій прощальний матч, який відбувся першого червня. Але, на жаль, у нього із 29 травня була збірна. Збірна Румунії, головним тренером якої він є, готувалася до матчів. А у збірної Чехії розпочинався збір 2 червня. Тому я зробив 1 червня прощальний матч, а 2 червня поїхав на збір. Але я Луческу запрошував.
І, коли я Луческу дзвонив на день народження, то він сказав, що бачив відео та фотографії з цього матчу. Сказав, що йому дуже сподобалося і шкода, що не зміг приїхати. Я відповів, що нічого страшного і сподіваюся, що побачимось десь в іншому місці, можливо, по матчах збірних. Але я дуже радий, що в мене була можливість зустрітися з цим тренером та цією людиною. Як тренера і як людину, я поважаю його. Він дуже багато для мене у моїй кар'єрі зробив.
– Перед "Шахтарем" Луческу пройшов цілу тренерську школу. Йому пощастило тренувати зірковий "Інтер" із Роналдо, Саморано та іншими легендами. Що найголовніше він змінив у вашому погляді на футбол?
– Я прийшов до "Шахтаря", як чеський гравець. А за менталітетом та грою можна трохи порівняти чеського футболіста з українським чи польським. У нас у команді, наприклад, ще Маріуш Левандовський був. Я думаю, що Луческу дав нам впевненість у тому, що ми можемо також грати у технічний футбол із виходом з оборони. Містер Луческу змушував команду виходити через центральних захисників, флангових захисників, центральних півзахисників. І просто виходити із оборони з м'ячем на нозі. Зараз, якщо дивишся футбол, це намагаються робити всі команди. Але в той час, коли я прийшов до "Шахтаря", можливо, жодна команда з чеського та українського чемпіонатів не грала в такому стилі, щоб виходити з оборони. В цей час, можливо, "Барселона" ось так грала під Гвардіолою. Але Гвардіола, так би мовити, це вихованець Луческу. Він також згадує Луческу.
Я думаю, він дуже багато дав мені цієї впевненості, що можна з м'ячем на нозі виходити з оборони через півзахист в атаку. Але при цьому це не тікі-така чи повільний футбол. Іноді, якщо є можливість і слід організувати швидку атаку, можна зробити діагональ. Діма Чигринський та Яра Ракицький дуже багато разів прискорювали гру тим, що переводили м'яч на Даріо Срну, який на правому фланзі грав майже у нападі. І це нам також дуже допомогло.
Тому я не можу сказати, що Луческу змушував грати лише у короткий пас. Ні! Він просто давав упевненість у тому, що треба виходити з оборони з м'ячем на нозі. Але, якщо тебе починають пресингувати, і ти бачиш, що Даріо Срна вільний на правому фланзі, чому йому не дати пас на 80 метрів? А він у вільній зоні може або один на один піти, або може подавати м'яч. Тому мені Луческу дуже багато дав у цьому плані. І я дуже радий, що зустрівся у своїй кар'єрі з цим тренером та з цією людиною.
– І часто "Шахтар", якщо впевнено когось обігравав, атакував ворота суперника, підключаючи і лінію оборони! Атакували усією командою ворота!
– Так! Він не хотів, щоб був один нападник чи один атакуючий півзахисник. Це не його підхід, що нападник і півзахисник заб'ють по 20 м'ячів, а решта лише обороняються. Він змушував центрального захисника, якщо той має вільну зону, атакувати і йти в напад. Нема проблем! У той час, коли Луческу очолював "Шахтар", я думаю, він був дуже сильним тренером!
– Навіть взяти, наприклад, ті матчі "Шахтаря" із зірковою "Барселоною" Гвардіоли. І донецька команда грала приблизно на рівних із каталонцями, кольори яких тоді захищали Мессі, Анрі, Ето'о та інші легенди!
– Тоді у чемпіонаті України грали "Динамо" Київ, "Металіст" Харків, "Дніпро", "Чорноморець" Одеса, "Карпати" Львів, "Зоря" Луганськ. І у тому чемпіонаті було 4-5 команд дуже сильних. За "Металіст" грали дуже сильні латиноамериканці. За харківську команду грали Тайсон, Марлос, Жажа Коельйо тощо. "Дніпро" те саме! За них грав Матеус. І тоді було дуже багато гравців дуже гарної якості. Звісно, це все посилювало чемпіонат України. І це посилювало футболістів, які у цьому чемпіонаті грали. Це стосується і українців, і іноземців. Їх усіх це посилювало.
