Економічне відновлення залишається, як мінімум, слабким. Темп річного приросту ВВП за 2024 рік становив +2,9%, а поточного року — лише +1,0%, що значно нижче прогнозів. Рівень реального ВВП у 2025 році становить лише 77% відносно довоєнних показників. Про це у своїй статті пише Богдан Данилишин, академік НАН України, ексголова Ради НБУ, - "Від виживання до зростання. Що має зробити новий уряд для економічного прориву".
На цей момент жодна з виробничих галузей економіки не відновила свого довоєнного рівня. Промисловість втратила значну частину власних виробничих потужностей і формує найбільший негативний внесок у рівень ВВП. Зростання торгівлі обмежене пригніченим приватним споживчим попитом. Галузі сільського господарства, транспорту та будівництва демонструють найінтенсивніше відновлення, проте ще не надолужили падіння 2022 року.
Рівень імпортозалежності економіки суттєво збільшився і перевищує 50% ВВП. Експорт лише наполовину покриває імпорт. Торговельний дефіцит товарів становить близько 40 млрд дол. у річному вимірі. Основні причини суттєвого торговельного дефіциту — воєнні потреби, значний імпорт енергетичного обладнання та енергоносіїв, руйнування потужностей підприємств-експортерів, порушення транспортних маршрутів для експорту, низька конкурентоспроможність українського виробничого сектора.
Фактори низьких темпів приросту ВВП: низька інвестиційна активність і дефіцит трудових ресурсів. Поточний рівень капітальних інвестицій становить лише 5–6% ВВП, що в два рази нижче від довоєнного рівня і в чотири рази нижче за середньосвітові показники. Ключові фактори стримування інвестицій: продовження війни, жорстка монетарна політика, логістичні й інфраструктурні обмеження. За 2022–2025 роки з України виїхало 6,9 мільйона осіб (17% довоєнного населення).
Кількість зайнятих у реальному секторі скоротилася на 2 мільйони осіб (на 20%) порівняно з довоєнним періодом, з них 750 тисяч було мобілізовано до ЗСУ. Відновлення втраченого потенціалу відволікає ресурси від інвестиційного розвитку.
Ключове завдання уряду — забезпечити ефективну мобілізацію та перерозподіл ресурсів на цілі максимального зміцнення оборонного та економічного потенціалу країни. Новостворене Міністерство ресурсів мало б відгравати провідну роль у вирішенні цього питання.
З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.
