Лідер Челсі Коул Палмер лише входить у найкращі роки кар'єри, проте на островах Сент-Кітс і Невіс переконані – вже зараз він найкращий футболіст світу.
Давним-давно з цих країв до Великобританії переїхав дідусь Коула, і внук регулярно про це нагадує.
Остров'яни ж у відповідь полюбили його, наче свого.
Чемпіон розповідає про несподівану історію, що розпочалася ще після Другої світової, коли Лондону терміново знадобилися робочі руки.
Острови Сент-Кітс і Невіс складно розгледіти на мапі, бо надто вже вони малі.
23 милі в довжину, 5 миль в ширину – це розміри більшого, Сент-Кітса.
Саме тут побудована й столиця крихітної держави Бастер, де на березі Карибського моря мешкають 12 тисяч остров'ян – майже повністю нащадків африканців-рабів, яких привозили сюди працювати на полях.
Вони говорять англійською, але з деякими креольськими нюансами.
Місцеві дуже пишаються собою і люблять нагадувати про свої успіхи. Якщо зупинитися бодай на п'ять хвилин, вони обов'язково розкажуть, як Кім Коллінз виграла золото на стометрівці на чемпіонаті світу в 2003-му. Згадають і батька дворазового володаря Супербоула Джошуа Вільямса, який народився тут, на Сент-Кітсі.
Зовсім нещодавно місцевий хлопець Макайл Луїс став першим, хто зіграв у тестовий крикет за Вест-Індію – це теж надважлива віха.
Хоча, ясно, про Коула Палмера ви почуєте найбільше.
У місцевій початковій школі банер з зіркою Челсі зустрічає кожного, хто сюди приходить.
Це та сторона Палмера, яка насправді мало кому відома.
Ось цей напіврозвалений будинок, що оточений чагарниками, от-от знесуть, але це з нього все й почалося.
У 1953 році тут народився дідусь Коула по батькові – Стеррі.
Головною ж проблемою на острові що тоді, що зараз, залишається безробіття.
Аби якось прогодувати малих, батьки Стеррі рвонули на заробітки до Великобританії у 1955-му, а вже за кілька років забрали до себе в Манчестер його, Оссі й інших дітей.
У британській історіографії вони та ще мільйони мігрантів з островів Карибського моря називаються "поколінням Віндраш".
У них навіть є свій особливий день, коли їх всі вітають, – 22 червня.
Якщо коротко, то в Другій світовій Великобританія втратила близько 950 тисяч чоловік, і їй радикально не вистачало робочих рук. Аби їх віднайти, у 1948-му був прийнятий закон про громадянство, який дозволяв жителям колоній, як-от Сент-Кітс та Невіс, працювати в метрополії.
Перший лайнер, який доставив карибських мігрантів до Тілбері, називався HMT Empire Windrush – він і дав назву явищу.
Це зараз мігрантів сприймають неоднозначно, а в ту пору їм раділи. Вони-бо по-справжньому піднімали країну з руїн. Прадід Палмера ремонтував автомобілі, прабабуся влаштувалась швеєю, Стеррі пішов на будівництво.
Він сміється – каже, на Сент-Кітсі навіть уявлення не мав про футбол, бо там грали лише у крикет.
Зрештою, і сподівань колись стати мільйонерами у сім'ї теж ніколи не було.
Це зараз Коул заробляє 6,7 млн фунтів на рік, а от його батько Джермейн все життя ремонтував стоматологічне обладнання, і лише по неділях грав у футбол в Sunday League.
Це він прищепив малому любов до гри, яку сам покинув лише важко травмувавши коліно.
Cole Palmer with both his parents last night. pic.twitter.com/h3camDvKBa
Його матір Мері лікарка, і в футбол не втручалася. Це десь генетична примха, що Коул схожий лише на неї.
Про Сент-Кітс знало виключно найближче коло.
Це десь шокує, але й тренер Біллі Х'юз, що першим помітив 8-річного Палмера в Манчестері, теж родом з цього острова! Тому-то й на бутсах Коула від початку дорослої кар'єри два прапори – Великобританії та Сент-Кітс і Невіс. Коли до Карибів дійшла ця звістка, остров'яни цілий мурал Палмеру присвятили.
Його матчі тут обговорюють в пабах; усі виступи ретельно моніторять острівні радіо та телебачення.
У Маркуса Рашфорда звідси бабуся, а у Майки Річардса – батьки, проте вони не пов'язували себе із Сент-Кітсом, і про них згадують рідко. Натомість Палмер тут всюди, і вже два роки, як для острова існує лише одна команда – Челсі.
I see people on here challenging claims of Black heritage in Cole Palmer.Cole's grandfather is from St Kitts and Nevis 🇰🇳 pic.twitter.com/FeCdzBBjSG
Хто б міг подумати, що це будуть сині?
Палмер ріс у Манчестері палким фанатом Ман Юнайтед. Його кумиром дитинства був Вейн Руні.
Може, тому він не затримався на "Етіхаді" – бо у цих відносинах не було почуттів?
Was just chilling then boom! Cole Palmer in Manchester united jersey😂bro has dream BT its yet to be fulfilled😂 pic.twitter.com/eWoNFEgqVm
В будь-якому разі, Челсі щасливий, що все склалося так. У Палмера 41 гол в 96 матчах за клуб, де він грає на найціннішій позиції – плеймейкера.
Фінал минулої Ліги конференцій найкраще підкреслив його цінність – це бачення поля та якість виконання, на які мало хто здатен.
Cole's cross. 🥶Enzo's flicked header. 👌#CFC | #UECLFinal pic.twitter.com/RBpvVGM6gZ
Авжеж, їхня збірна, що посідає 151-е місце в рейтингу ФІФА, не для таких гравців, як Палмер. Тут виступають переважно аматори із британської Нон-Ліг, далекі родичі Рашфорда, а головна зірка – центрхав Кайл Келлі із Ліверпуля U21.
Палмера ніхто й не просив грати за острів. Єдине, чого хочуть місцеві – це аби він до них приїхав на кілька днів. Саме це вони сказали його батьку Джермейну, що вперше в житті побував на Сент-Кітсі у 2024-му:
Хтозна, може, це відбудеться вже цього літа? В сезоні-2024/25 у Палмера залишився лише один матч – фінал клубного чемпіонату світу.
Без сумніву, весь Сент-Кітс та Невіс буде його дивитися і щиро вболівати за "свого", як вони тут усі вважають.
Ось Палмер читає ямайський реп від Vybz Kartel, як справжній карибець, а не білий англієць.
