Костянтин Пепеля розповідає, що має трьох синів і не зміг би дивитись їм в очі, якби сховався і не захищав нашу землю
Майже три місяці обороняв свою позицію під Покровськом чернівецький нацгвардієць Костянтин Пепеля. На межі людських можливостей мужній воїн відбивав спроби окупантів прорвати його рубіж оборони на Покровському напрямку. Серед постійних обстрілів, штурмів, ворожих дронів та браку провізії нацгвардійці зуміли не просто вистояти: вони продемонстрували те, що ворог ніколи не зрозуміє і чого боїться найбільше – силу українського духу.
Буковинець Костянтин Пепеля до війни працював на різних роботах: був і будівельником, і продавцем, і санітаром. Думки перечекати війну навіть не було.
У війську Костянтин майже одразу отримав позивний Пеле. Бо любив грати у футбол. Військового досвіду чоловік не мав, тому довелося все опановувати з нуля. Але він швидко втягнувся: прицільно стріляв, майстерно маскувався та вивчав, як надавати першу домедичну допомогу. Все це допомогло на передовій, але вирішальною стала моральна складова.
Найсильніше у пам’яті відбився перший вогневий контакт з ворогом. Він був на позиції старшим. А росіяни наближались настільки близько, що було чути їхні кроки. Потім з’явились їхні мотоциклісти. Пеле мав кулемет, і дав чергу. За лічені секунди всі окупанти були знищені. Під час одного з наступних штурмів боїв ворог все ж зміг дістатись окопу українських оборонців. Розпочався ближній смертельний бій. Гранати кидали один в одного майже впритул.
Ні тривале оточення, ні постійний натиск ворога, ні фізичне виснаження не зупиняло нацгвардійців.
Кулеметник вправно «косив» росіян та їхню техніку, не даючи шансу прорватись. Під час відбиття чергового штурму Костянтин отримав важке поранення руки. Граната вибухнула в декількох сантиметрах від голови. Гвардієць тоді не розгубився і зміг накласти собі турнікет і самостійно вийти до евакуації.
В цей момент побратими помітили рух росіян. Той штурм окупантам також не вдався, але Пеле отримав важке поранення і більше не міг продовжувати воювати.
Через оточення, евакуація була дуже ускладнена. За допомогою дрону, Пеле вивели на сусідню позицію. Там побратими нагодували бійця і обробили рану. Необхідні медикаменти скидали з безпілотника. До лікарів бійця доставили лише за 9 днів. Саме тоді чоловік усвідомив важкість поранення:
Пізніше в лікарні, стався ще один момент, який надовго закарбувався в пам’яті бійця. До нього підійшов незнайомий чоловік і спитав про його нарукавний знак. Згодом розговорились, і Пеле зрозумів, що перед ним оператор дрона, який виводив його пораненого з оточення.
Зараз Пеле готується до протезування. Ним опікуються кваліфіковані лікарі, а побратими з чернівецького підрозділу постійно підтримують. Попереду ще тривале відновлення. Весь цей шлях поряд будуть реабілітологи, психологи, офіцери соціального супроводу Національної гвардії України. Та головне побратими, які розповідають, що завзятість, стійкість і звитяга Пеле на полі бою вражає й надихає на боротьбу кожного, - повідомляє Група комунікації Західного ТУ НГУ.