Тиждень тому, 1 вересня, на передвиборчому мітингу напали на експрем’єра Чехії та лідера опозиційної партії ANO Андрея Бабіша. Попри те, що політик не зазнав серйозних ушкоджень і через три дні відновив участь у мітингах, цей інцидент може мати довгострокові наслідки.
Адже лише за чотири тижні – 3-4 жовтня – у Чехії пройдуть парламентські вибори.
Партія ANO є безумовним фаворитом перегонів і Бабіш має дуже високі шанси після чотирирічної перерви повернутися у прем’єрське крісло. А напад на нього може напряму вплинути на симпатії виборців, позбавивши керівну коаліцію останніх шансів зберегти владу.
Вибори у Чехії є вкрай важливими для України. І одночасно – абсолютно непередбачуваними.
Заяви Бабіша не дають підстави однозначно прогнозувати, як зміниться зовнішній курс Чехії. Значною мірою це залежатиме від формату коаліції – з якими політичними силами ANO буде створювати уряд.
Спробуємо проаналізувати ключові розклади та те, який вплив вони матимуть на Україну.
"Зраднику, їдь в Україну!" – з такими закликами 28 серпня натовп у маленькому містечку Дечин на півночі Чехії зустрів прем’єра Петра Фіалу.
Нинішній уряд, який прийшов до влади наприкінці 2021 року, став справжнім подарунком долі для України. Від початку повномасштабного вторгнення РФ Чехія, попри невеликі розміри, є одним із ключових союзників України.
Достатньо згадати лише одну снарядну ініціативу, за якою в Україну заходить більшість імпортних артилерійських снарядів.
Проте така допомога подобається далеко не всім.
Найбільш послідовні противники допомоги Києву – ультраправа партія "Свобода та пряма демократія" (SDR) Томіо Окамури, а також срані комуністи. А точніше – рух Stačilo! ("Досить!"), який об’єднав багато лівих політичних сил, але в якому домінуючу роль грають саме срані комуністи.
Ці дві партії можна сміливо називати "агентами Путіна". Адже обидві відстоюють зупинку військової допомоги України, а також проведення загальнонаціональних референдумів щодо виходу Чехії із ЄС та НАТО.
І що важливо – обидві політсили майже гарантовано проходять до парламенту. І можуть отримати там "золоту акцію".
Згідно з соціологічними опитуваннями, SDR скоріш за все посяде третю сходинку з результатами трохи більше за 12%. А "Досить!" зможе отримати під 7%, що також достатньо для проходження до парламенту.
Втім, тут є маленька інтрига – суд у Брно вже визнав порушення при реєстрації "Досить!", яка є не простою партією, а прихованим політичним блоком. А відповідно – прохідний бар’єр для неї має складати не 5%, а 11% (як для блоку з трьох та більше партій).
Щоправда, суд не став знімати лівих із перегонів, а відповідно питання того, який бар’єр буде встановлений для "Досить!", залишається відкритим.
Ще одна політична сила, яку можна віднести до пропутінських – новачок перегонів "Автомобілісти за себе". Це "нащадки" ультраправої Партії незалежності Чеської республіки – політсили, яка відповідно до назви, відстоювала вихід Чехії з ЄС.
У 2022 році рух зазнав ребредингу – заради участі у місцевих виборах він отримав нинішню назву та почав робити ставку на протидію створенню у містах велодоріг, які заважають автомобілям.
Наразі вони намагаються обходити гострі зовнішньополітичні теми та позиціонують себе як м’яких євроскептиків, що виступають проти переходу на євро, скасування права вето у ЄС, а також проти деяких екологічних ініціатив Єврокомісії. Насамперед – проти заборони двигунів внутрішнього згорання.
Партія наразі може розраховувати на 4,6% голосів, що недостатньо для проходження у парламент. Проте це єдина політична сила, яка заявляє про готовність створення коаліції із Бабішем та його партією.
Президент Чехії Петр Павел вже заявив, що поважатиме думку виборців, а тому надасть першочергове право сформувати уряд висуванцю від партії, яка займе на цих виборах перше місце.
"Важливо, щоб було сформовано уряд, який буде, якщо можливо, максимально стабільним і почне реалізовувати свою програму на благо громадян цієї країни. Чи це буде та чи інша партія, вже не так важливо", – заявив він.
На практиці це означатиме, що на посаду прем’єра буде висунуто представника саме партії ANO. Адже зараз за цю партію готові проголосувати майже 32% виборців, тоді як їхній найближчий переслідувач має підтримку у півтора раза менше.
Скоріш за все, цим висуванцем стане саме лідер партії ANO 71-річний Андрей Бабіш.
Попри те, що пару років тому він трохи відійшов від політики та повернув собі контрольний пакет компанії Agrofert, а на посаду тіньового голови уряду партія призначила заступника голови партії Карела Гавлічека, заяви останнього часу не дають підстав сумніватися – Бабіш планує повернутися на посаду голови чеського уряду.
Завадити цьому може відновлення кримінальної справи по можливому зловживанню європейськими грантами при будівництві комплексу "Гніздо лелеки" – тепер від Agrofert вимагають повернення у держбюджет біля 200 млн євро
Проте президент Павел вже заявив, що не буде зважати на цю справу, у випадку якщо доведеться номінувати Бабіша на посаду прем’єра.
Щоправда, президент додав, що здатність сформувати уряд буде залежати від "коаліційного потенціалу" партії-переможця. Річ у тім, що політологи одноголосно прогнозуючи ANO перемогу, так само однозначні у прогнозі, що ця партія не зможе самостійно отримати більшість, а відповідно – потребуватиме коаліційних партнерів.
Цим партнером можуть бути вже згадані "Автомобілісти" – невипадково, їх часто називають технічним проєктом, який фінансує сам Бабіш. Проте ця партія наразі не долає виборчий бар’єр, а одночасно – можливо, що її голосів може бути недостатньо для формування стійкої більшості.
І тут може трапитися найгірший для України сценарій – коли цим коаліційним партнером стане або ультраправі, або ультраліві. За такого сценарію підтримку України майже напевно істотно скоротиться, а за риторикою чеська влада буде схожа на нинішню словацьку. Або навіть – на риторику угорського прем'єра Віктора Орбана.
Важливий момент, електорат Бабіша не має єдиної думки щодо зовнішньої політики – там є і проросійські, і проукраїнські виборці. Це пояснює коливання риторики Бабіша – він то обіцяє вийти зі снарядної ініціативи, то – лише обмежитися перевіркою, чи не були в її рамках зроблені якісь порушення.
Зрештою, попри те, що Бабіша точно не можна назвати проукраїнським (достатньо згадати, як під час свого прем’єрства він ховав свого сина від слідства та уваги ЗМІ в окупованому Криму), проте він не може проігнорувати той факт, що військова співпраця з Україною є надзвичайно вигідною для Чехії.
Зрештою, коаліція з ультраправими чи комуністами (навіть якщо вона не буде оформлена офіційно, а формально Бабіш буде на чолі уряду меншості) стане потужним репутаційним ударом.
Ані в Європі, ані всередині країни не будуть толерувати уряд із проросійськими коаліціантами.
Адже можливість такої коаліції вже використовується як аргумент проти ANO. "Чи хочемо ми бачити тут Росію?" – такі плакати з портретами Бабіша, Окамури та лідерки "Досить!" Катержини Конечної зараз розвішують у Празі та великих чеських містах.
Ще одним аргументом на користь більш прийнятного для України сценарію може стати бізнес Бабіша (а він є однією з найбагатіших людей Чехії). Компанія Agrofert є залежною від європейських субсидій – і це може виявитися запобіжником, який не дозволить Бабішу стати ані "другим Фіцо", ані "другим Орбаном".
Але для цього ANO має створити альянс із якоюсь партією, яка входить до нинішньої коаліції. А жодна з провладних партій такий сценарій старанно виключає.
Чи має нинішня, цілком проукраїнська коаліція шанси зберегти владу? Такі шанси існують, хоча вони не є дуже великими.
Попри те, що економічні проблеми завдали потужного удару по рейтингах влади, наразі блок "Разом" прем’єра Петра Фіали може розраховувати на 21,2%.
Показовий момент – недавній і дуже гучний біткоїн-скандал, який стосувався політиків із найближчого оточення прем'єра Фіали, не привів до втрат підтримки "Разом".
Ще 10,5% соціологи прогнозують їхньому коаліційному партнеру – партії STAN. І нарешті, ще 8,2% мають отримати "Пірати" – партія, яка початково входила до коаліції, проте рік тому вийшла з неї через конфлікт із прем’єром Фіалою.
Суто математично ці три політичні сили мають біля 40% голосів виборців, що більше, аніж нинішній результат ANO. Щоправда, вже тут ховається перша перешкода – чи можливо буде переконати "Піратів" повернутися до коаліції?
Друга перешкода – навіть з урахуванням перерозподілу голосів цього результату все одно буде недостатньо для більшості. Проте електоральний резерв все ж існує – наразі біля 30% виборців наразі не визначились, за кого голосувати. Ймовірно, вони приймуть рішення в останні дні чи навіть години перед походом на дільниці.
І як стверджують соціологи, переважна більшість цих виборців є тими, хто на попередніх виборах голосував за партії нинішньої коаліції.
Тож наразі ключове завдання керівної більшості – достукатися до цього електорату, який явно не задоволений їх роботою, та довести, що альтернатива точно не буде краще.
Саме тому останніми тижнями на щит було піднятою питання зовнішньої політики.
Провладні політики загострили критику Бабіша, змальовуючи його вже як "маріонетку Путіна". А разом із тим – вони виключають можливість створення коаліції з ANO.
Тим самим натякаючи виборцям, що єдина альтернатива нинішній коаліції – альянс Бабіша чи то з комуністами, чи з ультраправими. Сценарій, який для багатьох виборців явно виглядає як ще більше зло, аніж нинішній уряд.
Проте тут є одна проблема – така тактика може покращити результат на виборах, але водночас може ускладнити подальші коаліційні переговори.
А це істотно збільшує шанси, що післявиборча політична криза маже виявитися дуже глибокою та тривалою.
редактор "Європейської правди"
