Заповіт оформити простіше й швидше / © Pixabay
Передавання права власності на майно між близькими родичами найчастіше відбувається через оформлення заповіту або за договором дарування. Кожен із цих варіантів має свої юридичні тонкощі, які варто врахувати перед прийняттям остаточного рішення.
Принципова різниця між договором дарування та заповітом є момент набуття права власності.
У разі оформлення заповіту (одностороннього правочину, що укладається лише заповідачем) спадкоємець набуває права власності, після того, як пройде нотаріальну процедуру оформлення спадщини та отримає відповідне свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
Заповіт у будь-який момент можна скасувати чи змінити, якщо сама особа цього забажає. Водночас кожний новий заповіт, який складе особа, скасовує попередній. Заповіт можна змінювати безліч разів протягом життя.
Договір дарування може укладатися в усній, простій письмовій або письмовій формі з нотаріальним посвідченням такого договору. У випадку дарування нерухомого майна, договір дарування укладається у письмові формі, нотаріально посвідчується з наступною його державною реєстрацією.
Нерухоме майно, отримане в подарунок вважається доходом та оподатковується в тому ж порядку, що й майно отримане в спадщину. Відповідальними за перерахування податку до бюджету є обдаровані та спадкоємці.
Податок сплачується за наступними ставками:
0% ставка –– для фізичних осіб, які є родичами I та II ступеня споріднення (I — батьки чоловік або дружина, діти, зокрема і усиновлені
II — рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки)
Всі інші спадкоємці та обдаровувані:
резиденти — 5% та 1,5% військового збору
нерезиденти — 18% та 1,5% військового збору
за посвідчення заповітів становить — 0,05 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
за видавання свідоцтва про право на спадщину — 2 неоподаткованих мінімума доходів громадян
У разі укладання договору дарування між родичами I та II ступеня споріднення державне мито складає — один неоподаткований мінімум доходів громадян.
Для всіх інших обдаровуваних — 1% суми договору, але не менше одного неоподаткованого мінімума доходів громадян.
У такому випадку, також виникають витрати на проведення оцінки нерухомого майна.
Також серед основних витрат — витрати на нотаріальні послуги. Вони залежать від самого нотаріуса, його досвіду, репутації. Як правило, скласти заповіт швидше і коштує це дешевше.
Договір дарування нерухомого майна, потребує детальної попередньої підготовки та перевірки об’єкту нерухомості у реєстрах, здійснення державної реєстрації.
