– Ми не завжди помічаємо роботу комунальників, сприймаючи її результати як щось само собою зрозуміле і звичне. І навіть не задумуємось над тим, як їм працюється, особливо нині, в умовах війни. Адже війна торкнулася всіх міст і сіл, незалежно від того, стріляють тут чи ні, – розмірковує житель міста Балта Олександр Миколаєнко.
Тож як працюється комунальникам Балти в умовах війни, ми запитали у заступника Балтського міського голови Федора Молодця.
– Під час війни значно змінились обсяги фінансування, що виділяється на об’єкти благоустрою. Зараз найважливіше – це підтримка Збройних сил України, тому багато коштів спрямовується саме на ЗСУ, на допомогу воїнам, серед яких і наші земляки. Головне завдання комунальних служб сьогодні, як і завжди: забезпечувати комфортні умови жителям міста. Працівники «Балтаблагоустрою» мають косити траву, прибирати дитячі та спортивні майданчики, парки. «Балтакомунсервіс» – вчасно вивозити побутові відходи та великогабаритне сміття. «Балтаводоканал» – дбати про безперебійне водопостачання і справність каналізації. КП «Балтський ринок» має створювати гарні умови для торгівлі й купівлі. Сьогодні фінансова підтримка з міського бюджету відчутно зменшилась. Тому всі керівники дуже виважено ставляться до витрат, – розповідає Федір Олександрович.
Сьогодні найбільше уваги приділяється водоканалу – найважливішому об’єкту критичної інфраструктури.
В перші роки великої війни підприємство було забезпечене генераторами. Один із генераторів потужністю 100 кіловат, інший – 150. Обидва – на спеціальних причепах, тому під час вимкнення електрики їх можна транспортувати до міських водонапірних свердловин. Саме завдяки цьому жителі міста завжди з водою під час планових чи екстрених відключень світла.
Зараз з обласного та міського бюджетів виділено кошти на придбання сонячних панелей, які будуть встановлені на всіх енергоємних об’єктах водоканалу. Щоб зекономити гроші, панелі будуть встановлювати власними силами.
Голова мікрорайону №19 Ольга Черненко впевнена, що місто стає комфортним завдяки спільним зусиллям його мешканців і представників влади. І саме такій співпраці віддають перевагу у Балтській громаді, залучаючи до благоустрою жителів міста та сіл.
До мікрорайону №19 належить п’ять вулиць. Його жителі вирішують всі нагальні питання в основному самотужки, іноді – з допомогою міського керівництва. Наприклад, тут подбали про чищення всіх криниць на території мікрорайону. Впорядкували прилеглі до криниць ділянки, висадили квіти, дерева та кущі, пофарбували криничні дашки (фарбу придбала міськрада).
Не відстають й інші мікрорайони міста, прагнучи зробити все краще, ніж у сусідів.
– Тішить, що більшість балтян стараються зробити затишним і гарним простір для відпочинку юних містян. Дитинство має бути щасливим, – ділиться Ольга Черненко.
Охоче розказала про свою роботу працівниця «Балтаблагоустрою» Марія Бучацька. Жінка раніше працювала на молочноконсервному комбінаті. А як його закрили, почала освоювати професію двірника і чотирнадцять років вправно працює. І хоч Марія Яківна вже три роки як пенсіонерка, роботу не полишає, бо на одну пенсію нині не вижити. Крім того, вона любить порядок і хоче бачити вулиці свого міста охайними. Тож каже, що поки є сили, буде трудитися.
– Є люди, котрі розуміють, що наш труд не з легких. Такі привітаються, подякують і побажають: «Бог вам на поміч». Тоді ніби з’являється друге дихання, – відверто каже Марія Яківна.
Як розповідає жінка, до війни їхня бригада двірників починала роботу о п’ятій ранку. Тепер – о шостій, після комендантської години.
– Знаєте, на світанні працюється краще, особливо влітку. Допоки сонце припече, можна всю роботу переробити, – розповідає жінка. – Та й перехожі в цю ранню годину дуже рідко трапляються. І ми людям не заважаємо, і вони нам.
Сьогодні у Балтській громаді трудиться сорок шість працівників із благоустрою, з них – п’ятнадцять по місту. А потрібно хоча б удвічі більше.
Яка ж причина нестачі двірників та як їх заохочують, розказав директор КП «Балтаблагоустрій» Олександр Зільберман.
– Основною причиною є нелегка праця. Люди встають до сходу сонця, працюють по сім годин на день з понеділка по суботу включно, без будь-яких грошових надбавок. Зарплата залежить від ставок, регульованих державою. Однак є й плюси – під час війни двірники мають бронь, отримують зарплату, відпускні, оздоровчі. Може хтось, хто прочитає, захоче поповнити нашу команду працівників із благоустрою. Будемо раді.
Об’єкти роботи різні: від стихійних сміттєзвалищ – до зон відпочинку, а це їх впорядкування, обрізування дерев, ремонт ігрових майданчиків, парканів, оформлення клумб, догляд за квітами, прибирання вулиць, очищення та дезінфекція урн, озеленення міста і сіл.
При цьому «Балтаблагоустрій» самостійно заробляє на власні потреби. З міського бюджету фінансується лише прибирання вулиць. Однак оновлення технічного парку було проведене за рахунок бюджету.
Тепер підприємство власними силами ремонтує електромережі, має спеціалістів. Завдяки автопідйомнику зрізають і аварійні дерева. Тож зараз за тиждень вдається зробити те, на що раніше йшло пів року. А все тому, що ні від кого не залежать, запевняють працівники.
– У велелюдних куточках міста ми встановили баки для роздільного збору побутових відходів. Адже сортування сміття має важливе значення для захисту навколишнього середовища, – каже директорка «Балтакомунсервісу» Тетяна Саражинська.
– Знаєте, приємно були здивовані, коли побачили на території міського пляжу баки для металу, пластика, скла та паперу. Це стимулює до порядку. Спостерігаю, як навіть діти із задоволенням сортують відходи, – каже жителька міста Людмила Юрченко.
Такі ж ємності для різних видів відходів встановлено на території військового містечка, шкіл, парку, біля магазинів та кафе, на базі відпочинку в селі Гольма тощо.
«Балтакомунсервіс» чекає на пропозиції від містян про те, де, на їх думку, краще розмістити такі контейнери і як привчити людей до відповідальності. Адже були випадки підпалу листя та сміття в баках, через що вони згоріли вщент.
– На жаль, не кожен ставиться до комунального майна, як до свого. Ламають лавки у парку, розмальовують сидіння, завантажують баки для твердих побутових відходів гіллям, будівельними залишками. Люди так чинять і разом з тим хочуть бачити своє місто європейським, – розмірковує балтянин Володимир Колісник.
Працівники «Балтаводоканалу» постійно підвищують кваліфікацію, вивчають новітні технології. Зокрема, минулого тижня взяли участь у міжнародній конференції «Європейські технології в дії: як модернізувати очисні споруди в Україні».
Однак ще не все так благополучно, як хотілося б. Є скарги від жителів окремих будинків, що вода вдень погано піднімається на поверхи у літню спеку. І люди змушені чекати до вечора, щоб ввімкнути пральну машину чи прийняти душ. Свого часу, після звернення жителів цих будинків, питання було вирішено – їх перепідключили до іншої магістралі. Але тепер проблема знову виникла, проте мешканці не зверталися із скаргами до водоканалу.
– Ми завжди відкриті до діалогу і ретельно розбираємось з усіма проблемами, з якими звертаються жителі громади. І дуже сподіваємось, що всі наші інновації будуть підтримані балтянами, і ми разом зможемо перетворити наше старовинне місто на комфортне, сучасне і безбар’єрне, – каже Федір Молодець.
Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.
