На Дніпропетровщині зафіксовано поширення сарани, яка становить серйозну загрозу для сільськогосподарських посівів. На думку зоологів, різке збільшення чисельності карантинного шкідника може бути пов’язане зі зникненням жуків-наривників, для яких сарана чудова їжа. Про це повідомляє «Наше місто».
Шкідливі ненажерливі комахи час від часу здійснюють набіги на фермерські господарства області. І це, ясна річ, не радує! У серпні-жовтні лише одна самка сарани одна може відкласти 3-5 кубушок, у кожній з яких по 60-80 яєць. Таким чином, шкідники можуть поширюватися на сотні й навіть тисячі гектарів. Із чим пов’язане зростання їхньої чисельності у 2025 році?
– Справа в тому, що кубочки сарани зазвичай на 95-98% уражаються жуками-наривниками, паразитичними грибами, бактеріями та вірусами, – розповідає Віктор Бригадиренко, доцент кафедри біорізноманіття та екології біолого-екологічного факультету ДНУ. – Навесні наступного року з 5 кубочків у найкращому разі виживає одна: лише 80 личинок у березні вийдуть на луки та у степу, і до осені з них виживе один самець та одна самка. Так рік у рік населення сарани залишається стабільною. Але раз на кілька років жуки – наривники роду мілабріс – основні обмежувачі чисельності сарани у нас – недозаражають потрібну кількість кубочків – і наступного року спостерігаємо спалах чисельності шкідника.
Що являють собою чудові жуки-наривники?
– Жуки роду мілабріс добре відомі кожному, – пояснює зоолог. – Довжина один-півтора сантиметра, чорні з червоними надкрилами. Симпатяжки! У середині літа вони відкладають на траву кілька сотень яєць. З яєць виходять дрібні личинки, що бігають, – тріунгуліни. Вони чіпляються за сарану, заповзають їй на спину під крила і харчуються краплями її крові (гемолімфи). Як тільки наприкінці серпня самка сарани вночі відкладає сорочку з десятками яйцями, тріунгулін переповзає в неї і потихеньку пожирає яйця сарани (восени, взимку та навесні). Навесні з кубочки вийдуть не десятки личинок шкідника, а лише один жук. У червні-липні ці жуки в масі трапляються на квітах різних трав’янистих рослин, їдять пилок, злизують краплі нектару, спаровуються. Жуки шкоди рослинам не приносять.
Фахівець стверджує, що, якщо локальна чисельність мілабрісів з якоїсь причини (найчастіше – пестицидна обробка фермерами, рідше – промислове забруднення, брак квітучих рослин для харчування жуків чи ще щось) знижується, то наступного року слід чекати спалаху чисельності сарани. При цьому жуки паразитують не тільки на перелітній саранці, але на різних видах саранових.
– Якщо ми хочемо рідше бачити масові розмноження сарани, потрібно дбати про головних регуляторів чисельності цих шкідників – мілабріс, – резюмує Віктор Бригадиренко. – Іноді на один квадратний метр степу чи лугу бачиш 10-20 цих жуків. Тільки подумайте, кожен із цих жуків – це знищені десятки екземплярів сарани!
Раніше ми писали про те, що сарана дісталася Дніпропетровської області.
Фото автора та із архивів зоолога
Категорія: Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра
