Павуки – дуже численний загін членистоногих, що включає близько 50 тисяч видів. Місцева фауна цих безхребетних набагато бідніша, але й десятки різновидів наших павуків, що мешкають на Дніпропетровщині, Нерідко викликають жах одним своїм моторошним виглядом. І хоча деякі восьмилапі чудовиська дійсно отруйні, їхня небезпека занадто перебільшена. Тож добровільно записуватися в арахнофоби зовсім не варто. Про те, чим небезпечні і чим корисні дніпровські павуки, розповість «Наше місто».
Павуки кусають людей частіше, ніж нам здається. Просто далеко не всі постраждалі про це розповідають і тим паче звертаються по допомогу до медиків. Не спаде ж на думку бігти в лікарню після того, як вжалить бджола або оса. Дрібниці, само пройде!
Але павуки – все-таки не бджоли. Один їхній вигляд лякає і вганяє в піт. Тому укушені «восьминогими монстрами» дніпряни приносять їх на визначення фахівцям. І фахівці підтверджують: отруйні павуки на Дніпропетровщині є!
– Ми не лікуємо постраждалих, а просто визначаємо видову приналежність цих павуків, – розповідає Лариса Деха, ентомолог паразитологічної лабораторії ДУ «Дніпропетровський центр контролю та профілактики хвороб». – Найчастіше приносять тарантулів, яких у другій половині літа та восени у нас особливо багато. У серпні приносять яскравого павука-осу, якого нерідко знаходять дачники. Їх багато на присадибних ділянках і саме зараз вони найнебезпечніші, оскільки самки охороняють своїх павучат і завжди готові стати на їхній захист. Зустрічаються у нас і каракурти. Їх і раніше періодично знаходили на півдні області. Тепер же, коли погода змінюється і клімат стає теплішим, кількість каракуртів, можливо, збільшилася. Питання, чи захочуть люди ловити і приносити цього небезпечного павучка в лабораторію. Але минулого року нам приносили каракурта. Цього року поки ще ні, але напевно з так званою «чорною вдовою» можна зустрітися і влітку-2025. Тож будьте обережні!
Безумовно, найнебезпечніший наш павук – каракурт, який останніми роками остаточно прописався на Дніпропетровщині. Цей невеликий (7-15 мм) павучок справді здатний принести великі неприємності. У момент його укусу найчастіше відчувається миттєвий пекучий біль, який уже через 15-30 хвилин поширюється по всьому тілу. Зазвичай постраждалі скаржаться на нестерпний біль у ділянці живота, попереку, грудної клітки. Згодом унаслідок отруєння можуть виникнути глибока депресія, затемнення свідомості, марення. Достовірно відомі смертельні випадки після укусів каракурта.
Тарантули, хоча й набагато більші (25-40 мм), але смертельної небезпеки для нас не становлять. Як правило, у місці укусу утворюються гіперемія і набряк. Хворобливі відчуття відчуваються протягом доби, але зазвичай минають без наслідків.
Мешкають у нас й інші отруйні павуки. Це аргіопа, або павук-зебра – красиве створіння, яке часто можна зустріти на присадибних ділянках і городах, у кущах малини, смородини та аґрусу. Під час укусів цих красенів з’являються набряки, нариви, в рідкісних випадках – некроз тканин і сильні алергічні реакції. Утім, у переважній більшості випадків аргіопи не становлять серйозної загрози для здоров’я людини.
Є ерезус чорний, або павук-сонечко – рідкісний вид отруйних павуків, який також здатний боляче вкусити. Кажуть, що укуси цих членистоногих дуже болючі. Павук глибоко запускає хеліцер у шкіру, впускаючи в рану великі краплі отрути. Біль після укусу зберігається протягом кількох днів.
Певну небезпеку становлять бурі павуки-відлюдники (тіло до 7 мм), з довжиною лапок – до 20 мм. Вони селяться в приватних будинках, господарських будівлях. Укус таких павуків спочатку непомітний, але через кілька годин з’являється набряк, головний біль, нудота.
Може вкусити навіть усім відомий павук-хрестовик, який спокійно ловить у сараях своїх мух-цокотух. Але його отрута містить гемолізин, який може руйнувати еритроцити, але кількість отрути в однієї особини невелика, тому серйозної небезпеки павук не становить. Місце укусу може почервоніти й опухнути. Але від хрестовика ніхто ще не помирав. У всякому разі, поки що.
Ну і, звісно, як не згадати знаменитого жовтосумного колючого павука Сака. Примітно, що жовтих павуків приваблює запах бензину, тому вони часто трапляються під паливною системою автомобіля, в гаражах та інших відповідних місцях. Іноді стверджують, що цей павук смертельно отруйний. Чи так це?
– Понад 10 років тому мене вкусив жовтий павук Сак, – розповідає криворізький ентомолог Антоніна Головатюк. – Сама підставилася. Я його не бачила, полізла в городі за капустою і придавила павука. Які наслідки були? Таке відчуття, ніби вкусив шершень. Години три рука боліла. Тут залежить, куди саме вкусив Сак. Мене вкусив за вказівний палець правої руки. Уже минуло стільки років, а шрам на пальці залишився. Відмітина на все життя! Зате жодних інших неприємних наслідків.
Павуки не дивляться на всі свої вісім очей у пошуках чергової жертви. Вони не атакують, а просто захищаються. Від безвиході. Але як вберегтися від небажаних контактів із цими безхребетними?
– Зі зростанням температури та змінами клімату на Дніпропетровщині активізувалися небезпечні види павуків, які раніше тут не траплялися, – зазначає Ірина Придиус, лікарка-терапевтка медичного центру «Карітас». – Фіксується збільшення випадків укусів, особливо в червні-вересні – період міграції павуків. Чи небезпечні павуки для людини? Так, деякі види можуть спричинити серйозні ускладнення, такі як місцеві алергічні реакції, набряк, біль, так і загальні симптоми – інтоксикація, головний біль, судоми, порушення дихання. Щоб зменшити ризик постраждати від павуків, будьте уважні на городах, у саду, біля каміння, у гаражах.
Оглядайте одяг, взуття, місця відпочинку. Регулярно оглядайте дітей, особливо після прогулянок.
Ну а якщо павук усе-таки хапнув вас, фахівець радить не займатися самолікуванням
– У разі укусу звертайтеся до лікаря, – рекомендує лікарка. – Пийте багато води, прийміть антигістамінний засіб і зберігайте спокій. Якщо тільки є підозра, що вкусив павук, терміново зверніться до сімейного лікаря для своєчасного призначення симптоматичного лікування.
На думку зоологів, без павуків проблем у нас суттєво додалося б. Доцент кафедри біорізноманіття та екології біолого-екологічного факультету ДНУ Віктор Бригадиренко підтверджує цей факт на прикладі родини павуків-колопрядів.
– Наймасовіші види колопрядів – хрестовик звичайний і аргіопа Брюнніха, – розповідає зоолог. – Саме вони виживають у містах: у тих місцях, де інші кругопряди помирають від пилу, хижаків, нестачі корму, забруднення важкими металами чи пестицидами. Не випадково пил я згадав на першому місці. Павутина липка, за кілька годин після її виготовлення в місті вона може стати непридатною (комахи до запиленої павутини просто не можуть приклеїтися). Тому павукам доводиться плести нову павутину щоночі (навіть на абсолютно незабруднених заповідних територіях).
І така титанічна праця приносить нам величезну користь!
– Пройдіться з ліхтариком уночі своїм городом, – продовжує Віктор Бригадиренко. – Ви будете вражені: скільки колопрядів там активно працюють і винищують кровосисних комарів. Якби не вони, комарі, мошки, мокреці, ґедзі та кілька десятків інших літаючих кровососів нас би кусали в десять-двадцять разів частіше. Ця праця зі знищення літаючих паразитів людини недооцінена нами. Це один із видів екосистемних послуг, які в Європі та штатах починають зараз переводити в долари та євро. Кожен павук за півроку свого життя знищує щонайменше тисячу екземплярів комарів і мух. Задумайтесь, скільки ви згодні заплатити, щоб вас не вкусили хоча б 100 комарів (у кожному з яких кілька різних видів арбовірусів). А це робить один павук-колопряд безкоштовно впродовж кількох тижнів свого життя.
Загалом павуків потрібно любити, що нам і радить дніпровський зоолог.
– Заплатіть павукам за це своєю любов’ю, – рекомендує Віктор Бригадиренко. – Біля річки в одну павутину хрестовика за годину потрапляє щонайменше 10-15 комарів. Помножте цю кількість комарів хоча б на 5 годин на день і на 100-120 днів активності павука. І це ще не все! Колопряди – цінні індикатори стану навколишнього середовища. Якщо на вашій присадибній ділянці живе 10 видів кругопрядів – радійте, у вас екологічно чисті умови!
Фото із Вікіпедії та із архівів спікерів
Категорія: Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра, Тема дня
