Дніпро пишається своїми бізнесвумен, які не лише поповнюють міський бюджет, а й надихають своєю завзятістю та креативністю. Від «бойових вишиванок» для захисників до ароматичних трав і психологічної підтримки — жінки міста створюють унікальні проєкти, які змінюють життя громади. Завдяки підтримці місцевої влади та грантових програм підприємиці Дніпра долають виклики війни та будують успішний бізнес. «Наше місто» розповідає про чотирьох героїнь, чиї історії вражають силою духу та вірою у свою справу.
Підприємицею дніпрянка Олена Яшина стала більш ніж десять років тому у своєму першому декреті. З роками народжувалися і зростали діти. Зростав і бізнес Олени. Тепер у нашої землячки вже троє синів і студія машинної вишивки YashinA.
– Починала я в старі добрі часи – до карантинів, до воєн і всього іншого, – розповідає бізнесвумен. – Так склалися обставини: був вільний час, була енергія і не було грошей. Потрібно було заробляти на себе і на дитину. Як саме? Допоміг випадок. Друзі відкривали ресторан, і попросили: “Олено, ти ж рукодільниця. Можеш, нам фартушки пошити?”. Чому б і ні! Я погодилася, з цього і почався бізнес.
Олена – майстриня-рукодільниця з самої юності. Щоправда, тоді це було просто хобі. Для себе, а не для заробітку.
– Рукоділля з дитинства любила, – згадує підприємиця. – Я і мило варила, і прикраси робила ручної роботи. Ми з дитиною на ярмарках продавали їх. Але заробляти на цьому не виходило. Тому родичі, на жаль, скептично поставилися до моїх бізнес-ідей. Сказали: «Та, ну, ти вже і те робила, і те інше, і нічого не вийшло, і цього разу не вийде». Але я була впевнена, що все вийде. Виявилася права!
Утім, упевненість дніпрянки не виникла на порожньому місці. Вона навчилася постійно вчитися і будь-які обставини обертати на свою користь.
– Якщо ви не вмієте, спробуйте і навчіться! – вважає Олена. – Коли тільки чекала на свою першу швейну машину, ретельно вивчила її можливості, спілкувалася з колегами, відвідувала форуми. Подумала: може логотип свій зробити. Моніторила цю тему, вивчала: як шиють, вишивають, якими методами. Виявилося, у нас багато років є така ніша, як машинна вишивка. Стартувати в ній з нуля дорого, але якщо спробувати з найбазовіших речей, може вийти. Я спробувала і не пошкодувала!
З початком повномасштабної війни діяльність підприємства YashinA зазнало кардинальних змін. Спочатку воно безкоштовно виготовляло шеврони для військових. Згодом почало обшивати військову форму. Сьогодні стильні «бойові вишиванки» Олени Яшиної мають попит у захисників України.
У 2022 році, за запитом військових, Олена адаптувала традиційні орнаменти під військову форму: убаси, фліс, екіпіровку поліцейських і рятувальників. Вишивка стала не просто прикрасою, а бойовим оберегом, що додає сил та впевненості бійцям на передовій.
– У 2023-2024 роках Олена отримала гранти від міжнародних фондів, які допомогли придбати сучасну вишивальну машину та розширити виробництво, – зазначає Ірина Журавльова, начальниця управління регуляторної політики та розвитку підприємництва департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради. – Загалом історія Олени Яшиної – яскравий приклад того, як ініціатива, впевненість у своїх силах і можливостях, творчий підхід ведуть до успіху в бізнесі.
Любов до рослин у нашої землячки в крові. Її батьки Ніна Петрівна та Петро Григорович захоплено вирощували овочі та фрукти. Маленька Наташа із задоволенням допомагала мамі й татові отримати гідний урожай. Працюючи в теплиці, працьовита дівчинка мріяла коли-небудь виростити в закритому ґрунті щось особливе. Наприклад, казкову червоненьку квіточку.
– Не можу сказати, що ботаніка мій улюблений шкільний предмет, – розповідає Наталя Безугла. – А квіти любила завжди. Крім квітів хотілося поекспериментувати з рослинами. Посадити, наприклад, пряні трави. Одного разу мрія моя збулася.
Утім, вирощування квітів для цілеспрямованої дівчини було лише хобі. Вона стала менеджером, відкрила інтернет-магазин. Але через роки, захоплення рослинами виросло в непоганий бізнес.
– П’ять років тому почала займатися пряними травами, – продовжує підприємиця. – Їх безліч. Це м’ята, розмарин, лавровий лист, базилік, кінза. Однієї тільки м’яти в мене понад 12 видів. Апельсинова, мандаринова, ананасова, шоколадна. Цілий світ! І це не просто рослини, а натхнення, яке так важливе в наш непростий час.
Таке натхнення непогано продається. Адже ароматичні трави затребувані в усіх ресторанах, кафе і барах.
– Вони використовуються в кухнях усіх країн світу, – зазначає Наталя Безугла. – Для найрізноманітніших страв і напоїв. Влітку – для лимонадів, взимку – для чаю. Для чого завгодно. От я хочу ці трави вирощувати і продавати. Зараз у мене в Підгородному теплиця на 24 квадрати. Мало! Хочу розширити свою зелену ферму, відкрити ще одну теплицю.
Величезну підтримку Наталії надає сім’я. Чоловік Дмитро допоміг скласти бізнес-план, а діти Марія і Данило допомагають мамі в теплиці.
– Мені подобається пряна зелень, – резюмує співрозмовниця. – Росте вона легко, але переважно в закритому ґрунті. Їй потрібні стабільні температура і вологість. Масово пряні трави в нас не вирощують. От і сподіваюся цим зайнятися. Звісно, потрібні кошти, сподіваюся виграти мінігрант, для чого склала бізнес-план і пройшла двомісячний бізнес-тренінг.
Дитинство у дніпрянки Ані Чепікової було непростим. Позначилася генетична схильність до заїкання, яке в школі стало для здібної дівчинки проблемою.
– Заїкання в мене проявилося в 5 років, – розповідає наша землячка. – У мене заїкається батько і я теж стала заїкатися. Звичайно, у школі через це виникали труднощі. Навчалася я дуже добре, але не завжди могла відповісти на уроці. Вивчу вірш, знаю його, а от розповісти не можу. Особливо було прикро, коли захищала бакалаврську роботу на четвертому курсі ДНУ. Я провела дослідження з розвитку дітей, чудово підготувалася, але гідно представити комісії свою роботу не змогла. У голові стільки слів, а вимовити їх не виходило. Дуже засмутилась. Особливо було прикро, що мені знизили оцінку.
Натомість пережиті стреси дуже знадобилися професійному психологу в роботі з клієнтами. Ще б пак! Як розв’язувати проблеми та боротися з труднощами Анна знає на власному прикладі.
– Коли знаєш як це працює, допомагати іншим легше, – вважає дніпрянка. – Психологи теж люди і проблем у них не меньше. Потрібно лише визнати, що в тебе є проблема, але її можна вирішити. Насамперед необхідно змінити ставлення до себе. Наприклад, у мене була проблема із зайвою вагою, і коли змінила ставлення до себе, змогла за рік скинути 15 кілограмів.
Анна зауважує, що сама проживала багато особистісних криз, але завдяки психології та психотерапії, пройшла ці кризи досить достойно.
– Окрім дипломів про освіту психолога, маю особистий досвід виходу з нервових захворювань (заїкання важкого ступеня), депресивні стани, панічні атаки під час воєнних дій, – каже психологиня. – За моїми плечима щасливе сімейне життя, народження сина і донечки, проходження всіх етапів материнства, розлучення і налагодження добрий стосунків з батьком наших дітей. Так, я психологиня, яка має досвід щасливого розлучення. Було важко, боляче, було страшно і не зрозуміло як далі. Але на сьогодні ми залишились рідними людьми, які будують своє особисте життя окремо один від одного. І поважають один одного. Для того, щоб вибудувати такі стосунки , я теж зверталась по допомогу до психотерапевта. Звісно, це не подарунок долі, це кропітка і непроста робота.
Зараз Анна Чепікова психологиня, яка вже працює у Дніпрі як ФОП, але мріє створити психологічний центр для людей, які постраждали від війни.
– Це мають бути безпечні двері для тих, хто пережив втрати, насильство тощо, – вважає фахівчиня. – Через травму — до зростання. Я знаю, як це працює, бо пройшла цей шлях сама. Маю бажання розширити свою діяльність, щоб зробити психологічну допомогу доступнішою.
Любов до коней у Мілени з самого дитинства. Іноді їй здавалося, що вона взагалі народилася в сідлі. Кінним спортом дніпрянка захопилася ще в рідному Луганську. Виконала норматив кандидата в майстри спорту, була переможницею і призеркою всеукраїнських змагань.
У 1997 спортсменка випала з сідла й отримала важкі травми. Так було в спорті, але не в долі. Відновитися їй допомогла верхова їзда. Тоді то Мілені спала на думку вдала думка організувати в Дніпрі освітньо-рекреаційний клуб «Тримайся за гриву».
– Дніпро взагалі знакове для мене місто, – розповідає дівчина. – Тут я познайомилася з чоловіком Олександром, який для мене не тільки кохана людина, а й однодумець і партнер по бізнесу. Ще у 2014-му Саша пішов добровольцем захищати Україну. Я волонтерила. І потім, разом із чоловіком ми допомагали ветеранам повертатися до мирного життя. Їзда верхи – чудовий спосіб реабілітації. Це і спорт, і фітнес, і терапія, і задоволення. Це засіб відновити фізичну активність і боротися зі стресами. Хотілося відкрити свою справу, яка б нам була до душі і приносила не тільки дохід, а й користь.
Мілена та Олександр потрапили в міську програму навчання для підприємців. Виграли міжнародний грант і приступили до справи. Але де взяти коней?
– У кожного нашого коня своя особлива історія, – продовжує співрозмовниця. – Наприклад, Кеша, його повне ім’я Ліліпут – поні приватної власниці Вікторії з Київської області. Від самого початку великої війни стайня опинилася на лінії вогню. Половина коней загинули, але Кеша дивом залишився живий. Його перевезли до Києва, але умов для утримання не було. Тоді Віка написала у фейсбуці пост надії. Ми й сподівалися отримати поні, але тут Вікторія повідомила: «Ніхто не погодився взяти, забирайте». Ось Кеша у нас! Він взагалі-то хлопчик дорослий. 30 років! Кеша – справжній символ нев’янучої стійкості – цього року в такому поважному віці став батьком. Тіффані – конячка моєї учениці, яка зараз за кордоном. Поні Булочка приїхала з ЕкоПарку Фельдмана. Вона нам народила – Капітана Кіма. Взагалі в нас вісім коней – 4 великих і 4 поні.
Зараз чоловік Мілени, Олександр Тараненко, лікується від ран у госпіталі. Допомогти відновити свої сили йому теж допоможуть коні.
– Коні повертають сили, здоров’я і впевненість у собі, – резюмує Мілена. – Сподіваюся, що наші побратими відчують це сповна. Раді їм допомогти. Наші телефони – +380 63 823 05 23 Ольга, +380663390117 Мілена.
Сьогодні підприємці не діляться за гендерною ознакою. Успіх у бізнесі зумовлений діловою хваткою, креативністю, завзятістю керівників фірм і підприємств. За цими якостями жінки ні в чому не поступаються чоловікам, а чоловіки – жінкам. Але сьогодні багато чоловіків зі зброєю в руках захищають незалежність України. Тому кількість жінок-підприємців зросла.
– Розвиток жіночого підприємництва за часів воєнного стану – один із пріоритетних напрямів нашої роботи з виконання заходів Комплексної програми розвитку малого та середнього підприємництва Дніпра на 2023-2027 роки, – констатує Ірина Журавльова, начальниця управління регуляторної політики та розвитку підприємництва департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради. – Офіційна статистика підтверджує: кожен другий новий ФОП в Україні відкривають жінки. Вони розпочинають власну справу задля самореалізації, матеріальної незалежності та забезпечення стабільного майбутнього своїх рідних. Велика кількість жінок взяли на себе відповідальність продовжувати бізнес чоловіків, які пішли захищати Україну. Така ж ситуація і в Дніпрі.
В обласному центрі реалізуються проєкти з підтримки бізнесу, в яких дніпрянки беруть найактивнішу участь.
– Переважна більшість учасниць навчально-комунікаційних проєктів для бізнесу, які проводить Дніпровська міська рада, – це жінки, – зазначає начальниця управління. – Завдяки реалізації в Дніпрі таких проєктів як Dnipro & Relocate, «Успішний стартап: від ідеї до перемоги», «Розпочни власну справу» та інших наші талановиті землячки краще адаптуються до нових умов, знаходять шляхи для розвитку своїх бізнесів попри складні обставини. Отримавши знання та практичні поради на таких проєктах, жінки-підприємиці активніше подаються на грантові програми, шукають нові можливості для власної справи, розширюють знання та виходять на нові ринки. Дніпро від такої взаємовигідної співпраці тільки виграє. З початку 2025 року від діяльності малого та середнього підприємництва до міського бюджету надійшло 1 498 350,1 тис. грн єдиного податку.
З питань ведення бізнесу можна звертатися до департаменту правового забезпечення Дніпровської міськради за телефоном (056) 745-74-44.
Фото Валерія Кравченка, Володимира Федорищева, та із архівів спікерів
Категорія: Війна, Влада, Новини Дніпра, Тема дня
Позначки: Головне, Новини Дніпра, Україна Росія війна
