Столичне "Динамо" вчора ввечері вівторка зіграло другий матч з мальтійським "Хамрун Спартанс" у рамках Другого кваліфікаційного раунду Ліги Чемпіонів УЄФА. Результат: перевага у шість м'ячів та жодного пропущеного як у карликовій країні, так і в номінально домашньому матчі, який проходив у польському місті Люблін. Кияни спокійно пройшли в наступний раунд, де тепер очікують на свого суперника з пари ізраїльського "Маккабі" та кіпрського "Пафоса", гра-відповідь яких відбудеться сьогодні і розпочнеться о 21:00 за київським часом.
Але давайте перейдемо до заключної гри між українською і мальтійською командами та розберемо ключові події та ходи цієї гри.
Отже, після впевненої перемоги 0:3 на виїзді головний тренер киян Олександр Шовковський зі своїм штабом вирішив дати шанс пограти іншим футболістам, відтак одразу відбулося шість замін у складі, залишивши на полі голкіпера Нещерета, Михавка, Піхальонка, Кабаєва і Ваната. Звичайно, не можна казати, що на поле вийшли резервісти, оскільки той же Шапаренко був "залізобетонним" гравцем основи протягом попереднього сезону, Вівчаренко ділив час порівну з Дубінчаком, набираючись досвіду і в Лізі Європи, і в чемпіонаті України, а Бражко, який був незамінним протягом першої частини минулого сезону, став другим після Михайліченка в заключній його фазі 2024/25.
Сама гра розпочалася під контролем "Динамо", які тримали і м'яч, і ситуацію у "своїх ногах", активні переведення з флангу на фланг від Михавка, Бражка, Кабаєва створювали швидкість та динаміку на полі, і в таких моментах було особливо помітно, наскільки "динамівці" переважають "Хамрун Спартанс" у класі. Класичні закидання вперед на Ваната у вільні зони теж додавали атакувального розмаїття для "біло-синіх".
Внаслідок швидких переходів із захисту у напад українська команда здійснила кілька непоганих спроб вибігти у контратаку, які надалі зазвичай закінчувалися кутовими, а потім повторними кутовими. Чи не забагато кутових? Їх було рівно стільки, щоб забити перший м'яч, коли центральний захисник киян Крістіан Біловар перевів ігровий снаряд у порожні ворота після виконання стандарту партнером. Проте арбітри VAR угледіли гру рукою у Біловара, враховуючи вельми цікавого тестя у центрбека "Динамо", можна припускати, що якби гол було забито у ворота умовної "Кудрівки" або СК "Полтава" в УПЛ, "Динамо" безсумнівно повело б у рахунку.
Але навіть зважаючи на втручання арбітра в ключові епізоди, українська команда все одно змогла вийти вперед після помилки центрального захисника мальтійців, тоді вправно зіграв Владислав Ванат, записавши до свого активу другий гол у двох матчах проти екзотичної як для футболу країни. Велика кількість моментів нагадувала попередній матч і слова Олександра Шовковського напередодні цього, який акцентував на важливості "вбивчої" реалізації у таких іграх та холоднокровності у прийнятті ключових рішень.
На жаль, марнотратство було притаманне і ввечері вівторка, тож на перерву кияни пішли з перевагою лише у два м'ячі, оскільки своє прізвище на табло вивів Володимир Бражко з передачі Миколи Шапаренка.
Останній у другому таймі став просто тригером для всіх ланок гри "Хамруна", "розгойдуючи" свою позицію інсайда ледь не на все поле. Микола не тільки був активним, а й корисним для своєї команди, партнери могли знайти пропозицію під пас від Шапаренка майже на кожному клаптику поля (не дарма деякі київські аналітики оцінюють його у 300 мільйонів євро).
Гра затягнулася в очікування фінального свистка, але єдиний інтерес в українських вболівальників викликали експерименти київського клубу зі складом. На поле вийшов новоспечений лівий вінгер Владислав Супряга, молодий та перспективний нападник Матвій Пономаренко, а також Олександр Яцик, який минулий сезон провів у луганській "Зорі", а тепер повернувся з команди-сателіта.
Мальтійська команда намагалася вибігати в контратаки, але це радше були спроби зробити вигляд, ніж дійсно піднести якийсь сюрприз Руслану Нещерету та його захисникам (у прямому і переносному сенсі цього слова).
І насамкінець Тарас Михавко забив м'яч, але нарешті не у свої ворота, лівий захисник зумів вразити ворота Бонелло та красиво закрити цю мальтійську сторінку в історії "Динамо". Щоправда, наразі цей м'яч переписано на захисника "Хамруна" Б'єличича, тож Тарас досі зберігає перевагу автоголів над голами у власному доробку.
Як і повідомлялося раніше, українська команда пізніше дізнається свого наступного суперника у боротьбі за виступ у Чемпіонській лізі. Головне, що перший крок зроблено, і він є достатньо непоганим та обнадійливим. Будемо слідкувати за майбутніми виступами чемпіона України.
