Пообіді 15 серпня 2025 року на військовій базі в Анкориджі на Алясці завершилася зустріч президента США Дональда Трампа та кремлівського лідера Володимира Путіна.
Серед іншого Путін просив у американського візаві гарантій безпеки для російських православних церков в Україні, пише The New York Times. Очевидно, йдеться про Українську православну церкву (УПЦ), яка залишається частиною РПЦ, попри "адміністративне відокремлення" в 2022-му.
Запит цілком адресний, адже Трамп – відомий борець із "антихристиянськими упередженнями". А віцепрезидент США Джей Ді Венс, ще в ролі кандидата, критикував уряд України за "напад на традиційні християнські громади".
Над публічним захистом УПЦ-РПЦ у світі працюють і західні лобісти. Американський адвокат Роберт Амстердам за гроші проросійського олігарха-диякона Вадима Новинського захищає права Української православної церкви.
Навесні 2024-го юрист погрожував українським парламентарям санкціями, якщо вони проголосують за закон про заборону УПЦ. А нині в інтерв'ю іноземним медіа регулярно повторює мантри російської пропаганди про те, як в Україні "переслідують християн" і "забороняють церкви".
"Багато років росіяни використовували церкву як інструмент гібридної війни в Україні для поширення "русского міра". Служба безпеки України не бореться з церквою. Втім, якщо людина у рясі і з кадилом вчиняє злочини проти основ національної безпеки, наприклад, коригує ворожий вогонь, то для неї немає жодної індульгенції", – коментують у пресслужбі СБУ.
За інформацією, яку УП надали в Службі безпеки України, із початку великої війни відкрито 180 кримінальних справ за фактами протиправної діяльності священників УПЦ. Серед фігурантів 23 архієреї. Для розуміння: в організації їх усього 52.
Провадження розпочаті за різними статтями – від державної зради і виправдання російської агресії проти України до розбещення неповнолітніх і незаконного переправлення громадян через кордон.
Наразі українські суди загалом визнали винними у вчиненні злочинів 38 духівників УПЦ.
"Українська правда" звернулася по коментар до речника Української православної церкви Климента. Зокрема ми запитали, чи засуджує УПЦ доведені судом антидержавні злочини, вчинені їхніми священниками. На момент публікації матеріалу відповідь не надійшла.
Ми поспілкувалися із силовиками, правоохоронцями та релігієзнавцями, ознайомилися з матеріалами кримінальних справ і вироками судів, щоб розібратися, чому в УПЦ склалося сприятливе середовище для розвитку агентурних мереж РФ, як в Україні борються з "колаборантами в рясах" і чому "паломництво" СБУ церквами філії РПЦ в Україні не є "гонінням на християн".
Розповідаємо на прикладах конкретних кримінальних справ.
Дисклеймер: у матеріалі ми описуємо злочини проти національної безпеки, вчинені лише священниками Української православної церкви. Під час роботи над текстом УП запитувала у представників силового блоку, чи є кримінальні провадження за співпрацю з РФ щодо духівників інших релігійних організацій, зареєстрованих в Україні. Відповідь була негативною.
За часів СРСР Російська православна церква працювала під пильним наглядом Комітету державної безпеки (КГБ). Спецслужбісти контролювали семінарії, фільтрували кандидатів на церковні посади, змушували ієрархів розкривати таємницю сповіді.
Духівництво в Україні – не виняток. Наприклад, 96-річний владика Філарет мав агентурний псевдонім "Антонов" і не приховує свої давні зв'язки зі спецслужбою. До створення УПЦ (КП) в 1992-му він був митрополитом Київським і Галицьким у РПЦ. В 1997 році Російська православна церква визнала Філарета "раскольніком" і наклала на нього анафему. Зараз він почесний патріарх Православної церкви України (ПЦУ).
Дивіться також: Православ'я на службі КГБ
Російська Федеральна служба безпеки як наступниця радянської КГБ і зараз продовжує використовувати церкву в своїх цілях.
До початку повномасштабного російського вторгнення українські правоохоронці не поспішали оголошувати священнослужителям підозри у злочинах. Дехто з них на умовах анонімності розповідає УП, що чекали політичної волі керівництва (нагадаємо, що колишній голова СБУ Іван Баканов був прихожанином УПЦ). Хтось зізнається: "Боялися анафеми і прокляття".
Під час великої війни ситуація змінилася. "Ми не наглядаємо за релігійним середовищем 24/7. Однак, якщо є загроза нацбезпеці, зобов'язані її нейтралізувати", – каже УП один із впливових силовиків.
Операції з "нейтралізації загроз нацбезпеці" відбуваються в різних регіонах України.
Навесні 2023-го оперативники СБУ навідалися до настоятеля Георгіївського храму в Ямполі на Сумщині Миколи Закройця з підозрою про державну зраду. Під час обшуків у священника співробітники "Служби Божої України" знайшли російську літературу про "царя-батюшку" і "единый народ", а ще – мобільні телефони, де були листування з представниками ФСБ.
Як встановило слідство, в серпні 2022-го протоієрея завербували співробітники управління Федеральної служби безпеки в Брянській області. Закроєць об'їжджав на велосипеді прикордонні населені пункти в Сумській області, фотографував місця розташування, вогневі позиції, спостережні пункти українських бійців. Інформацію він передавав російському куратору для підготовки серії ракетних ударів по регіону, зазначається в матеріалах справи.
За словами співрозмовника УП серед слідчих, священник також повідомляв ФСБшнику про місцевих громадян з проукраїнською позицією, які потенційно могли чинити спротив у разі окупації.
В жовтні 2023-го суд визнав протоієрея винним у державній зраді та призначив покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На початку липня наступного року українська сторона під час обміну полоненими передала Закройця до РФ. Незадовго до цього він зізнався, що співпрацював із ФСБ не за гроші, а за ідейними переконаннями. "Я за російську ідею сиджу. Зрозуміло, що хотів би, щоб перемогла Росія, що гріха таїти", – сказав засуджений.
Одне з останніх наразі гучних затримань священника відбулося в Запоріжжі. У серпні 2025-го заарештували настоятеля храму на честь Святого Духа, протоієрея Костянтина Колодку. СБУ знайшла у духівника російський паспорт, боєприпаси до автомата Калашникова та холодну зброю.
Правоохоронці інкримінують священнику держзраду, посягання на територіальну цілісність України, сприяння захопленню влади, виправдовування збройної агресії Росії і порушення рівноправності громадян.
За даними СБУ, протоієрей координував мережу російської воєнної розвідки в Запоріжжі. Під час сповідей він нібито виявляв проросійських мешканців міста і вербував їх для роботи на РФ.
За часів президентства Віктора Януковича Колодка був капеланом запорізького "Беркута", а також є одним із засновників бойової організації "Радомир", яка охороняла Запорізьку єпархію УПЦ. Саме "радомирівці" були організаторами й учасниками спроби захопити Запорізьку облдержадміністрацію та Запорізьку облраду 13 квітня 2014-го, стверджує релігієзнавець Андрій Смирнов.
Служба безпеки України з'ясувала, що Колодка може бути російським агентом, коли в Запоріжжі затримали коригувальника російських ударів. Той дав свідчення на священника. Відтоді спецслужба почала документувати діяльність протоієрея.
В матеріалах справи зазначається, що настоятель храму завербував мобілізованого. Агент передавав дані про дислокацію, чисельність та озброєння українських військ на Запорізькому напрямку. Слідчі встановили, що духівник та мобілізований координували свої дії з представником 316-го розвідувального центру російського ГРУ.
Досудове розслідування триває. Колодка перебуває під вартою. В разі, якщо його вину доведуть, йому загрожує довічне ув'язнення.
Дивіться також: Московський патріархат. В кого зі служителів УПЦ є російське громадянство?
"Господи, храни мир в стране нашей, президента, главнокомандующего Владимира Владимировича, военачальника, и воинство христолюбивое наше", – так у березні 2023-го молився настоятель Свято-Тихвінського храму в Лисичанську на Луганщині, протоієрей Андрій Павленко.
В той день він привіз російським загарбникам на тимчасово окуповану територію України тепловізори та гуманітарну допомогу. А за кілька місяців до цього сидів під вартою в Україні.
За даними слідства, на початку великої війни Павленко передавав представникам так званої міліції "ЛНР" інформацію про чисельність та оснащення підрозділів ЗСУ, які дислокувалися в Сіверськодонецьку.
"Під виглядом надання духовної підтримки Павленко їздив по госпіталях і випитував у поранених українських бійців, де розміщуються їхні позиції. І ще він здавав окупантам своїх патріотично налаштованих прихожан для їх ліквідації у випадку окупації", – не під запис розповідає УП джерело в правоохоронних органах.
5 грудня 2022-го протоієрея засудили до 12 років позбавлення волі за колабораційну діяльність. Незадовго після винесення вироку Павленка обміняли на 28 українських військовополонених. Серед них був громадянин США Мурекезі Суеді.
Зустрічав священника Андрія Павленка в Росії особисто ватажок ПВК "Вагнер" Євген Пригожин
Після обміну Павленко почав підтримувати російські окупаційні війська – молитвами та грошима. А 22 серпня 2025-го, в Міжнародний день пам'яті жертв актів насильства на основі релігії або переконань, він зробив заяву для російських пропагандистів про те, що "світова спільнота має бути зацікавлена в припиненні переслідувань вірян в Україні".
"Ворог цінує своїх агентів у рясах", – сказав в одному з інтерв'ю голова СБУ Василь Малюк.
"Українська правда" намагалася з'ясувати, скількох полонених вдалося визволити в обмін на священників УПЦ. Але і в СБУ, і в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими відмовилися надавати таку статистику.
"Немає сталої практики, що за священників УПЦ можуть віддати конкретну категорію полонених чи цивільних заручників. Фігуранти різні, ступінь зацікавленості Росії в них різна, – пояснює УП співрозмовник у Коордштабі. – Можна сказати, що представники УПЦ значно частіше висловлюють бажання, щоб їх передали Росії, ніж країна-агресорка висловлює бажання їх забирати".
"Зазвичай за одного священника УПЦ нам віддають більше десятка полонених. Часом завдяки таким обмінам вдається повертати не лише військових і цивільних заручників, а й топових агентів українських спецслужб", – на умовах анонімності додає інший співрозмовник у силових структурах.
Як відомо УП від джерел у правоохоронних органах, у підозрюваного у виправдовуванні агресії РФ і порушенні рівноправності громадян митрополита Вишгородського і Чорнобильського Павла (Павла Лебедя із прізвиськом "Паша Мерседес") запитували, чи хоче він потрапити в обмінні списки. Але архієрей сказав: "Ні. Я Україну люблю".
Демонстрація "любові до України" в оприлюднених СБУ телефонних розмовах Павла
"Мы – московский патриархат. Мы к этому отрицательно относимся (до ймовірної заборони УПЦ в Україні – УП). Это всё политическое движение", – наголошував настоятель Свято-Піщанського чоловічого монастиря в Ізюмі на Харківщині, архімандрит Михайло Пімашин в інтерв'ю російським пропагандистам, яке опублікували в серпні 2022-го.
Тоді Ізюм ще був в окупації. Пімашин, як встановило слідство, благословляв російських військових, виправдовував агресію РФ проти України і закликав місцевих мешканців підтримувати загарбників.
Священник звертався до помічника глави РПЦ патріарха Кирила, якого знав ще з часів навчання в семінарії, із проханням передати продукти й ліки в Ізюм. "Спаси, Господи, владыку!" – дякував за гуманітарку з Росії архімандрит. В СБУ стверджують, що Пімашин використовував російські товари для "забезпечення "лояльності" місцевого населення до загарбників".
30 травня 2025-го суд виніс вирок настоятелю Свято-Піщанського чоловічого монастиря за виправдовування збройної агресії РФ. Він проведе за ґратами 5 років.
Настоятель Свято-Казанської парафії Горлівської єпархії УПЦ у Яровій на Донеччині Микола Зірка замість 7 років в українській в'язниці обрав життя в Росії. В лютому 2023-го суд визнав священника винним у колабораціонізмі. Згодом Зірку за особистою згодою і на запит російської сторони передали до РФ під час обміну. Тоді вдалося визволити сотню українських військових і цивільного заручника.
Священник змовився із російськими військовими в травні 2022 року, коли вони наступали на Ярову. Щойно росіянам вдалося захопити селище, саме Зірка повідомив про це місцевим.
За матеріалами справи, під час тимчасової окупації Ярової він відкрито заперечував збройний напад РФ на Україну. А також агітував прихожан голосувати за "приєднання" Донеччини до Росії на псевдореферендумі. Після деокупації населеного пункту Зірку заарештували.
Якщо вищеописані злочини священники вчиняли під час російської окупації, то наступний антигерой поширював ідеї "русского міра" на Вінниччині.
СБУ відкрила справу проти митрополита Тульчинського і Брацлавського Іонафана (Анатолія Єлецьких) на початку повномасштабної російсько-української війни – 5 березня 2022-го. У спецслужбі дійшли висновку, що публікації ієрарха на особистому сайті "Владыка Ионафан" "містять заклики до розпалювання міжконфесійної ворожнечі".
Під час обшуків у митрополита оперативники вилучили пропагандистські листівки з написом "Донбасс – Россия", роздруківки "указу" кремлівського лідера про приєднання Криму до РФ із зображенням карти України, де Автономну Республіку позначено як російську територію. А ще "Гімн-молитву за Росію", який митрополит видав друком у 2015-му. Ці матеріали духівник поширював серед прихожан.
Вирок Іонафану оголосили 7 серпня 2023 року: винен у замаху на повалення конституційного ладу в Україні, розпалюванні міжрелігійної ворожнечі та виправдовуванні збройної агресії РФ проти України. Засуджений до 5 років позбавлення волі.
Вже за кілька днів, 9 серпня, Єлецьких написав заяву, щоб його приєднали до обміну на українських військовополонених. У червні 2024-го митрополита передали російській стороні. Одразу після прибуття на територію "России-матери" Іонафана з обіймами, поцілунками і орденом преподобного Сергія Радонезького І ступеня РПЦ зустрів московський патріарх Кирило.
Зустріч патріарха РПЦ Кирила з митрополитом УПЦ Іонафаном
"В УПЦ – сприятливе середовище для розвитку агентурних мереж. Усі проросійські і російські партії, громадські організації в Україні заборонені. А церкву так просто не заборониш, тому вона і надалі використовується для агентурної діяльності", – вважає релігієзнавець і член Експертної ради Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) Андрій Смирнов.
Експерти ДЕСС виявили ознаки афілійованості Київської митрополії УПЦ із Російською православною церквою. І зобов'язали організацію розірвати всі зв'язки з РПЦ до 18 серпня 2025-го.
Однак у Київській митрополії відмовилися виконувати припис. Мовляв, пункти документа фікційні і не стосуються УПЦ. У відповідь на це фахівці Держетнополітики подали до суду позов з вимогою припинити державну реєстрацію Київської митрополії Української православної церкви.
За словами Смирнова, якщо ДЕСС переможе в судовому процесі, це об'єднання втратить статус юридичної особи і відповідні преференції, але все одно нікуди не зникне. Щоправда, афілійовані з Київською митрополією 154 релігійні організації залишаться без права користуватися майном, якщо воно перебуває в державній чи комунальній власності.
Сонячний ранок 28 серпня 2025 року. За юліанським календарем – Успіння Пресвятої Богородиці.
В Спасо-Преображенському кафедральному соборі в Одесі, який ще не до кінця відбудували після російського прильоту в липні 2023-го, збираються прихожани.
На стіні під пошкодженим дахом зображення святої Російської православної церкви Ксенії Петербурзької. В центрі храму одна з найбільших святинь РПЦ – Казанська ікона Божої Матері.
"Господи, помилуй!" – чути російською мовою з богослужіння.
Незадовго до цього в тій самій Одесі "Служба Божа України" затримала двох священників УПЦ з різних храмів за поширення російської пропаганди, виправдовування війни та вихваляння окупантів.
