"Це мій другий день народження. І не тільки мій, а й мого тата, який поліз у те пекло, де була пожежа, мого сина, моїх друзів, сусідів, усіх, кого я вчора бачила.
Вчора у всіх [вцілілих] був день народження", – розповідає "УП. Життя" Тетяна Романенко, мешканка будинку в Соломʼянському районі, який постраждав від російського ракетного удару 17 червня.
Жінка живе на 4-му поверсі. Внаслідок обстрілу в її квартирі вибило всі вікна та двері, уламки скла були навіть у ліжку.
"Ноги були в склі. Але головне – що живі", – ділиться жінка.
У момент вибуху Тетяна була вдома з 6-річним сином Єгором і батьком Анатолієм. Спочатку вони ховалися в коридорі, та потім спробували поспати. Тієї ночі маленький Єгор пішов спати в ліжко до дідуся.
"Біля нас було 4-5 вибухів. Я вже була така втомлена, що лягла дрімати. Перед тим надіслала подрузі голосове повідомлення і сказала: "Мені здається, я сьогодні можу попрощатися з життям". А вона: "Ти що, дурочка, що ти таке кажеш?" – згадує Таня.
Коли прилетіла російська ракета, Тетяна побачила спалах і раптом опинилася під сотнями шматків скла. Уламки зачепили жінку, її батька і дитину.
"Мій батько закрив онука собою й ковдрою. Але все одно влучило. Дитині попало в голову, мені в голову, батькові теж. Це маленькі пошкодження, але коли бачиш, що дитина в крові – це дуже важко", – ділиться жінка.
Після ракетного удару родина побачила пожежу. Анатолій разом з іншими мешканцями одразу пішов рятувати людей з підʼїзду, де почалася пожежа.
"Рятувальники не одразу приїхали. Люди самі кидалися рятувати. Мій батько ходив витягувати тих, хто не міг вибратися. У нашого сусіда на п’ятому поверсі двері заклинило – його визволяли разом", – ділиться очевидиця.
У квартирі, де живе Тетяна, вибиті вікна й пошкоджений балкон. Основний удар припав на іншу секцію будинку, проте дах у їхньому під’їзді теж знесло.
"Я відвела сина в садочок, бо вдома все в склі. Газу не буде ще місяць, дитину навіть нічим було погодувати", – каже вціліла.
Попри стрес, Тетяна разом з сусідами обʼєдналися і допомагали одне одному – заклеювати вікна, розбирали завали, прибирали скло. Пошукові роботи на місці досі тривають.
Одного із загиблих, 31-річного Дмитра, тіло якого деблокували ввечері 17 червня, Тетяна особисто не знала, але бачила його на рідному районі – хлопець навчався у школі біля їхнього дому.
"Ми всі разом, хто може допомагає. Мій колишній чоловік теж приїхав допомагати. Я вдячна друзям, які вчора одразу приїхали. І Каті Ярош, яка відкрила збір для нас. Я досі не можу усвідомити, що сталося", – додає Таня.
