Щороку 29 червня християни східного обряду відзначають День апостолів Петра і Павла. Віряни цей день згадують смерть апостолів та перехід в життя вічне. Вони були відданими учнями Христа, які поширювали Слово Боже світом і прийняли мученицьку смерть.
За біблійною легендою, раніше апостоли Петро і Павло були язичниками і їхніми справжніми іменами були Симон і Саул. Імена Петро і Павло вони отримали вже після хрещення. Вважається, що смерть апостолів відбулася або в один день, або ж з різницею рівно в рік.
Апостол Петро до зустрічі зі Спасителем був рибалкою на Генісаретському озері. Він перший назвав Христа Вчителем і Месією.
Пізніше, коли Ісуса взяли під варту, Петро тричі відрікся від нього, як той і передбачав. Але потім він відплатив за свою зраду тим, що проповідував Євангеліє по берегах Середземного моря, в Антіохії, Малій Азії, Єгипті, Греції, Римі, Іспанії, Карфагені і Британії.
У 67 році Петро повернувся до Риму, де був страчений за євангельську проповідь.
За його ж проханням, його розіп'яли головою вниз, бо Петро вважав, що не гідний померти так само як Христос.
За свого земного життя апостол Павло не був учнем Христа. Він здобув гарну освіту і переслідував християн, але по дорозі в Дамаск Спаситель покликав Павла до служіння.
Після хрещення апостол став проповідником вчення Христа. З 45 по 51 рік він пройшов весь острів Кіпр. Разом зі святим Варнавою він заснував християнські громади в декількох містах Малої Азії. Він проповідував в Македонії, Греції і інших землях та написав 14 послань.
В 67 році Павло прийняв мученицьку смерть від меча.
У давні часи на свято існували певні заборони та обмеження. Так, в цей день не можна важко працювати фізично, прибирати, прати, займатися рукоділлям.
На свято заборонялося лаятися, конфліктувати, з'ясовувати стосунки, пліткувати.
У День Петра і Павла не можна купатися у водоймах. Апостоли вважаються покровителями моряків, які на свято, навпаки, купалися, щоб вода «не забрала їх у жертву».
Також на свято після трапези не можна прибирати їжу зі столу. Вважається, що вона залишається для померлих родичів.
