Проблема з домашніми улюбленцями стає проблемою для всієї родини. Коли хворіють собачка або котик, їхні господарі не знаходять собі місця і гарячково телефонують у ветклініки. Ветеринари самовіддано рятують тварин. Але, на жаль, не всіх і не завжди. Чи є вина лікарів у смерті чотирилапих улюбленців? Чим керуватися дніпрянам при виборі ветеринарної клініки? Про це розповість «Наше місто».
Восени 2022 року в дніпровської журналістки Олени Міснік захворів улюблений кіт Асік. Вона звернулася до ветклініки на пр. Богдана Хмельницкого.
– Асік схуд і перестав їсти свій звичайний корм – ветеринарну дієту, призначену після операції з видалення каміння у нирках, – згадує колега. – З приводу їжі горе-ветеринар припустив, що корм коту набрид. Вагу визначив як нормальну. УЗД не запропонував зробити. Обмацав тварину, сказав: усі органи в нормі. А ребра м’якуваті, напевно, через вік (Асіку було 10,5 років). Порадив профілактику від глистів. Також жартував, що на хворого кота він не схожий – надто активний. Ветеринар моєму улюбленцю явно не сподобався, і він проявив свій характер – подряпав його. Після першої обробки бродлайном кіт блював майже добу. Написала лікарю у вайбер. Ветеринар зробив висновок, що ми погано капали і кіт просто нализався ліків. Але це точно не так. Після другої обробки поліпшення не настали. З кожним днем Асік їв усе менше, періодично, раз на кілька днів блював. І найстрашніше – став зникати. Він просто ховався в дальній кут під ванною і виходив тільки в туалет, що було вже вкрай рідко.
Тварина дико нявкала. Її постійно нудило. Асіка повезли в іншу клініку, де ветеринарний лікар, тільки-но помацавши м’язи та кістки, вже зрозумів, у чому справа.
– Новий лікар сказав, що це – жировий гепатоз, – продовжує дніпрянка. – Його можна спробувати вилікувати в стаціонарі, потрібне переливання крові та терапія. Але УЗД вбило всі надії. У печінці кота вже був не тільки жир, а й кров. Щоб позбавити Асіка страшних мук, обрали усипляння. Насамперед звинувачую себе, що повірила недобросовісному спеціалісту. Минуло вже 2,5 роки, а душевна рана не загоїлася.
Другий випадок розповіла дніпровська волонтерка Олеся Вороніч.
– 15-річну дворняжку Рижулю під час ворожих обстрілів вигнали з під’їзду на вулицю, – розповідає волонтерка. – Переляканий собака в паніці метушився двором, а потім утік і потрапив під машину. Дали оголошення про зникнення. Знайшли постраждалу тільки через тиждень на автозаправці, де її прихистила працівниця АЗС. Вона зателефонувала за номером з оголошення. Ми екстрено повезли бідну тварину з кровотечею до ветклініки. Зробили рентген зламаної лапи. Діагноз: відкритий осколковий перелом великогомілкової кістки. Потім дружно шукали хірурга, який би взявся за такий складний випадок. І знайшли прекрасного фахівця!
Складна операція тривала близько трьох годин, але Рижулю врятували.
– Величезна подяка хірургу, який гідно впорався з дуже непростим завданням, – зазначає Олеся. – Попереду 2-місячна реабілітація, але найстрашніше для Рижулі – позаду!
В обох випадках ветеринар-антигерой і герой – один і той самий фахівець. Так буває і досить часто.
Важкий ковідний рік запам’ятався журналістці Олені Шевченко не тільки небувалою вірусною інфекцією. У її сім’я з’явився Юккі – чудовий собака-компаньйон. Розумний, відданий і слухняний. Його одразу ж усі полюбили. А любов, без сумніву, найкращий засіб проти будь-якої кризи.
Шість років тому в нашої колеги з’явився ще один чудовий вихованець – кіт Бадді. Звісно, Юккі та Бадді іноді потребують допомоги ветеринарів. Як їх вибрати?
– Чихуахуа давно нам подобалися, і 2019-го ми взяли в розпліднику симпатичне цуценя цієї породи, – розповідає Олена. – Це був хлопчик, назвали його Юккі. Ще один наш хлопчик – кіт Бадді, якого ми теж дуже любимо. Взагалі переконана, що в атмосфері любові та довіри тварини хворіють набагато рідше. У нашій родині це правило працює! Але, звісно, без ветеринарних лікарів не обійтися. Потрібно вчасно робити щеплення, оформляти тваринам паспорти. Лікаря для Юккі і Бадді вибирали за рекомендацією друзів. Собачий лікар обов’язково має бути – це як сімейний лікар у людей. Головний критерій для нього – довіра. Нам із ветеринаром пощастило.
Утім, питання залишаються. Приміром, як бути, якщо тварині раптово стало зле? Чи є в Дніпрі «швидка» ветеринарна допомога?
Приватні клініки послуги з ургентної допомоги надають, але тільки за домовленістю і за записом. Тобто немає служби, яка гарантовано цілодобово рятує кішок і собак. Ну а які взагалі можуть бути гарантії? З ними проблема.
На думку Ксенії Брагінської, відомої дніпровської ветеринарної лікарки, слід обирати не клініку, а конкретного лікаря.
– Люди йдуть зі своїми проблемами до людей, – пояснює Ксенія. – Людський фактор має велике значення. Перш ніж звернутися до певного лікаря, почитайте відгуки про нього. Вони можуть бути суперечливими, але ці думки показові. Не йдіть в емоції. Люди пишуть про свої біди і радощі. Природно, емоції зашкалюють. Занадто довіряти їм не варто. Раджу не надто прив’язуватися до місця проживання. Поруч – не означає, що краще і надійніше. І ще важливий момент: лікарі-ветеринари – різні, у кожного своя спеціалізація. Наприклад, хороший ортопед дуже може бути неважливим дерматологом. Найголовніше – вибрати хорошого терапевта, який за необхідності підкаже кращого профільного лікаря.
Само собою недобросовісні фахівці серед ветеринарів є. Як у будь-якій професії.
– Різні бувають випадки, – стверджує Ксенія Брагінська. – Серед фахівців, підготовлених у нульових, є так звані «офісники». Для них головне – не вилікувати, а «порішати». Заробити! Тільки притягнути ветеринарного лікаря до відповідальності складно. Жодного разу про таке не чула.
Це справді так. Формально довести провину ветеринарного лікаря, як, утім, і взагалі лікаря, дуже проблематично.
Наприкінці минулого року в одній із ветеринарних клінік Дніпра отримала опіки кішка.
– Це була звичайна планова операція, – розповідає господиня постраждалої тварини. – Після операції улюблениця ходила задом наперед, хвіст був опущений. Мене попередили, що в перші післяопераційні дні попона заважатиме нормально ходити. Але наступного дня кицю почало рвати.
Незабаром з’ясувалося, що причиною поганого самопочуття кішки стали не тільки ускладнення після стерилізації, а й серйозні опіки на її тілі. Вони могли з’явитися через несправну електричну грілку, яку ветеринар використовував під час операції.
Наявність опіків другого і третього ступенів підтвердили в іншій клініці, куди звернулася дніпрянка. Ветеринари відмовилися провести внутрішнє розслідування інциденту і запропонували лише повернути гроші за операцію. Постраждала подала заяву в поліцію. Але безрезультатно.
У судах зрідка розглядають справи про винуватість ветеринарних клінік. Навесні нинішнього року в Кіровському суді Дніпра визнали провину однієї з ветклінік, яка продала двох інфікованих цуценят, які незабаром померли. З’ясувалося, що ветеринари знали про хворобу тварин, але все одно їх продали. Позов про відшкодування збитків частково задовольнили.
Утім, це лише виняток, який лише підтверджує правило.
У Дніпрі функціонують близько 100 ветеринарних клінік, в яких працюють сотні фахівців. Чи складали вони клятву Гіппократа або якусь іншу клятву, що наказує керуватися в професії певними морально-етичними принципами?
– Клятви Гіппократа в нас немає, але наші студенти вивчають зоопсихологію, етику ветеринарної медицини, – розповідає Володимир Зажарський, завідувач кафедри інфекційних хвороб тварин Дніпровського аграрно-економічного університету. – Вчимо як правильно спілкуватися з господарями тварин, як спостерігати самих тварин. Звісно, окрім професійних навичок потрібні витримка і делікатність, терпіння і розуміння. Люди ж різні бувають. Тварини теж. Господарі дуже переживають за вихованців. Вони приходять зі своїм горем. Собаки і кішки теж хвилюються. Незнайома обстановка, люди в білих халатах. Це насторожує! Тому в клініках стоять камери спостереження, щоб за необхідності контролювати ситуацію.
Нагадаємо, що конкурс на ветеринарний факультет Дніпровського аграрно-економічного університету великий і при відборі майбутніх студентів, звісно, дуже важливо зважати не лише на знання майбутніх ветеринарів, а й на моральні якості.
– Конкурс на факультет справді великий, до семи осіб на місце, – резюмує Володимир Зажарський. – Перед іспитами ми цікавимося мотивами вибору такої професії. Але, можливо, було б непогано розробити аналог клятви Гіппократа для ветеринарних лікарів. Гарна думка!
Категорія: Новини Дніпра, Тема дня
Позначки: Головне, Новини Дніпра
