Сьогодні, шановні читачі, я дещо зміню свій підхід до рубрики «Перейменування одеських вулиць», яку я, херсонець, війною занесений до Одеси, веду вже третій рік. Зазвичай я беземоційно, нейтрально розповідаю про старого й нового «власника» вулиці, іноді в допустимій, ненав’язливій «дозі» висловлюю розуміння або нерозуміння перейменування. Не раз звертав увагу на не перейменовану вул. Сегедську, названу на честь угорського міста, яке досі з якихось причин вважається побратимом Одеси.
Але нещодавно я натрапив на, як мені здається, кричущу ситуацію, яку, я впевнений, треба виправити якнайшвидше! Бо це — справа принципу. Виявляється, в Одесі перейменували вулицю Севастопольську!
Сталося це не зі злого наміру: ще 1995 року їй просто повернули історичну назву — Різовська. Це одна з найстаріших вулиць на Молдаванці: до Другої світової війни вона називалась вулицею Профінтерну, а згодом — Севастопольською.
На той час перейменували — ну й нехай. Але ж нині, через 30 років, на багато речей треба дивитися під іншим кутом! В останні роки в Одесі змінили — і це було правильно! — багато назв вулиць, які можна об’єднати пушкінською цитатою: «Здесь русский дух, здесь Русью пахнет» (читай — тхне).
Це й Смоленська, й Орловська, Уральська, Сибірська, Ленінградська та інші. Але погодьтесь: повернення назви Севастопольська голосно підкреслить, що ми, як і раніше, вважаємо Севастополь УКРАЇНСЬКИМ містом, лише тимчасово окупованим бандитами. Це буде свідченням нашої впевненості в тому, що раніше чи пізніше, але над Севастополем обов’язково майорітиме синьо-жовтий прапор.
Мені здається, важко переоцінити важливість і резонансність такого перейменування — якщо воно відбудеться. Що потрібно для цього? Насамперед, напевно, створити відповідну петицію на ім’я міського голови.
Якщо у встановлений Законом України «Про звернення громадян» термін буде зібрано передбачену кількість голосів «за», цю петицію щодо перейменування вулиці Різовської на Севастопольську розгляне місцева влада. І буде дуже цікаво подивитися, хто з депутатів міськради при голосуванні засумнівається в тому, що Севастополь — це Україна.
Що ж до нинішньої назви вулиці — Різовська, то її названо на честь перших поселенців — домовласників цієї вулиці, панів Різо. Вона вже була позначена на плані Одеси 1826 року.
У середині XIX століття на початку цієї вулиці розташовувався сад і приватний пансіон для хлопців, що належав титулярному раднику Дмитру Різо. Шанована родина, одесити, гідні люди — це безперечно. Але, як то кажуть, нічого особистого: йдеться про щось значно важливіше.
Хтось може сказати, мовляв, перейменування торкнулося в Одесі не лише Севастопольської: твою рідну Херсонську теж тоді «обнулили», повернувши їй ім’я Пастера. Так, це правда, так, прикро. Але ж над Херсоном, хвала ЗСУ, майорить прапор України. А з вулицею Севастопольською — це питання принципу!
Повернімо вулицю Севастопольську в Одесі!
Дивіться відео «Одеського Життя», присвячене перейменуванню вулиць в Одесі:
Валерій БОЯНЖУ, Херсон — Одеса
