25 червня у Вірменії відбулися дуже гучні затримання. Влада заявила про розкриття мережі, що готувала "силове захоплення влади".
Про те, чи дійсно є підстави говорити про розкриття підготовленого РФ державного перевороту, чи це політична боротьба, читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Церковно-російський заколот: що стоїть за гучними політичними арештами у Вірменії. Далі – стислий її виклад.
У середу прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян повідомив у Facebook, що правоохоронці запобігли масштабному та зловісному плану "злочинного олігархічного духовенства" щодо дестабілізації Республіки Вірменія та захоплення влади.
Незабаром у виданні Civic оприлюднили план держперевороту.
Відповідно до цього плану, заколот готував опозиційний рух "Священна боротьба", який досі боровся з владою дозволеними способами, насамперед – організуючи масштабні протестні мітинги.
Датою перевороту планувалося зробити 21 вересня – День незалежності Вірменії.
У плані є пункт про можливість організації "збору всіх ключових акторів в одній нейтральній країні за участю представників російської сторони".
Заявлено про затримання 14 осіб, у тому числі архієпископа Баграта Галстаняна, колишнього очільника Тавуської єпархії ВАЦ. І напевно, одного із найбільш потужних опонентів Пашиняна.
Про плани силового повалення уряду рух "Священна боротьба" заявляв цілком публічно. То чому ж у влади Вірменії лише зараз "дійшли руки" зайнятися ними?
Одне з можливих пояснень – в уряді не були впевнені у лояльності силових структур.
За тиждень до цих затримань, 18 червня, у Вірменії затримали російського бізнесмена вірменського походження Самвела Карапетяна, який контролює оператора національної енергетичної мережі. А крім того – має свої політичні амбіції.
На думку слідства, контроль за роботою електричних мереж Вірменії давав Карапетяну можливість дестабілізувати ситуацію в країні. В уряді оперативно заявили про введення тимчасового управління цією компанією, а 26 червня прем’єр Пашинян заявив, що уряд прийняв рішення про її націоналізацію.
Вірменський політолог Мікаель Золян звертає увагу, що в один день з арештом Самвела Карапетяна в уряді звільнили голову Служби національної безпеки Армена Абазяна – нібито через відмову арештовувати російського олігарха.
"Не виключено, що цей крок став переломним – тепер Пашинян впевнений у лояльності силовиків і може діяти набагато рішучіше", – вважає політолог.
За останні місяці відносини прем’єр-міністра Вірменії і Вірменської апостольської церкви (ВАЦ) переросли у справжню війну. Наразі керівництво церкви є найбільш потужним критиком чинного уряду та особисто Пашиняна, а заклики до зміни влади лунають з проповідей.
Чи пов’язані ці події з парламентськими виборами, які мають пройти приблизно за рік?
З одного боку, до цих виборів партія влади підходить із досить низькими рейтингами, але рейтинг опозиційних сил є ще нижчим.
Політолог Мікаель Золян звертає увагу, що зв'язок нинішніх затриманих із РФ можна вважати доведеним із високою впевненістю. Він припускає, що загострення може мати не внутрішньовірменські причини, а є складовою протидії наступу Москви.
Перемога Дональда Трампа та розмови про скоре завершення війни в Україні, що могли би вивільнити сили РФ, змусили країни Південного Кавказу нервувати і робити реверанси у бік Росії. Тому і не дивно, що Пашинян навіть літав до Москви на парад 9 травня.
Проте у випадку, коли провал мирного плану Трампа стає більш очевидним, ситуація знову змінюється.
Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Церковно-російський заколот: що стоїть за гучними політичними арештами у Вірменії.
