Організація Обʼєднаних Націй заявила, що низькі показники народжуваності у світі не пов’язані з тим, що молодь масово відмовляється від батьківства, як вважалося.
Люди хочуть мати дітей, але стикаються з перешкодами, які не дають цього зробити, йдеться у новому звіті Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA).
Аналітики стверджують, що стрімке зростання вартості життя, нестабільність та гендерна нерівність "позбавляють людей свободи планувати власне життя і створювати сім’ї".
UNFPA спільно з YouGov провела опитування у 14 країнах, що охоплюють 37% світового населення.
Найпоширенішою причиною, чому респонденти мають менше дітей, ніж хотіли б, виявилися фінансові труднощі – їх назвали 39% учасників.
Страх перед майбутнім (зокрема через кліматичну кризу чи війну) вказали 19% опитаних, а ще 21% – нестабільну роботу.
Також 13% жінок і 8% чоловіків відповіли, що відмова від бажаної кількості дітей пов’язана з нерівномірним розподілом хатньої праці.
Кожен третій учасник опитування відповів, що стикався з незапланованою вагітністю. Кожен 4-й – не зміг зачати дитину у бажаний момент.
А кожен 5-й зізнався, що відчував репродуктивний тиск, хоча не хотів мати дитину.
Опитування UNFPA охопило Нігерію, Індію, США, Індонезію, Бразилію, Мексику, Німеччину, Таїланд, Південну Африку, Італію, Марокко, Швецію, Угорщину та Південну Корею (перша з них має найвищий показник народжуваності та густонаселеності на своєму континенті, а остання – найнижчий).
У багатьох випадках відповіді респондентів суттєво відрізнялися залежно від географічного розташування.
Наприклад, у Нігерії третина чоловіків (та лише 21% жінок) висловили бажання мати 4 або більше дітей. Подібні результати зафіксували в Південній Африці.
Водночас у Південній Кореї, Таїланді, Італії, Німеччині та Угорщині не більш ніж 5% респондентів погодилися з таким твердженням.
У США фінансові труднощі як перешкоду до народження дітей згадали 16% респондентів, а в сусідній Мексиці – 8%.
У Південній Кореї троє з п’яти респондентів назвали фінансові обмеження головною перешкодою.
Натомість у Швеції, де батьки мають право на 480 днів оплачуваної відпустки на кожну дитину (її можна передавати навіть бабусям і дідусям), таку відповідь дав менш ніж один із п’яти опитаних.
Автори доповіді стверджують, що урядам краще не вдаватися до простих рішень на кшталт "бебі-бонусів" чи встановлення цільових показників народжуваності, бо такі заходи нібито неефективні та можуть порушувати права людини.
UNFPA закликає натомість усувати бар’єри, які заважають людям ставати батьками – тобто інвестувати в доступне житло, достойну зайнятість, оплачувані декретні відпустки, доступ до якісних репродуктивних послуг.
При цьому агентство вважає, що "варто розглядати міграцію як важливу стратегію підтримки економіки в умовах скорочення населення".
Нагадаємо, в Україні зафіксували рекордно низький рівень народжуваності: у 2024 році цей показник був утричі меншим, ніж рівень смертності.
Міністерка соціальної політики називала причини демографічної кризи в Україні. Окрім війни, вона також вбачає проблему в недружності суспільства до жінок, нестачі дитячої інфраструктури та відсутності підтримки для батьків малечі з інвалідністю.
До речі, у травні 2025 року ООН заявила, що глобальний рівень народжуваності трохи перевищує 2 дитини на одну жінку після кількох десятиліть зниження. У 2024 році середній показник становив 2,2 дитини на жінку, тоді як у 1960-х він сягав 5, а у 1990 році – 3,3.
