У перші роки життя малюки майже нічого не вміють і повністю покладаються на своїх батьків. Та є дещо, в чому немовлята обходять дорослих – це кількість кісток.
Коли люди народжуються, вони мають приблизно на 100 кісток більше, ніж після дорослішання.
Куди вони зникають – розповіли в IFLScience.
Немовля має 275-300 кісток, тоді як доросла людина – 206.
Під час народження дитина має пройти через досить маленький отвір, а це вимагає певної гнучкості. Якби у неї були довгі та тверді кістки, вона не змогла б протиснутися через родові шляхи.
Тому немовлята мають більшу кількість дрібних кісток, багато з яких складаються з гнучкого хряща, а не зрілої кісткової тканини. Одним із таких прикладів є тім'ячко, яке розташовне у верхній частині голови малюка.
"Діти народжуються з п'ятьма основними кістками черепа, які дозволяють йому змінювати форму під час пологів. Тім'ячко – це простір між цими кістками, який поступово закривається протягом перших одного-двох років життя, коли у дитини формується міцний, твердий череп", – пояснив педіатр Метью Баджетт.
У дитинстві хрящі в скелеті замінюються кістками. Цей процес називається окостенінням.
У кожної людини він відбувається по-різному, але до зрілого віку скелет у всіх налічує 206 кісток.
Окостеніння насправді починається дуже рано – на восьмому тижні ембріонального розвитку в утробі матері. Потім він повільно продовжується у дитячому і підлітковому віці та може навіть відновитися в дорослому – щоб відновити зламані кістки.
В обох випадках залучені клітини під назвою остеобласти, які виробляють кістковий матрикс, що з часом перетворюється на тверду кісткову тканину. Матрикс складається з білків і мінералів, як-от колаген і кальцій.
Коли хрящі, замінюються на кістки, триває також процес, подібний до ендохондрального окостеніння, який дозволяє діафізу (довгій частині кістки) збільшуватися в довжину.
Оскільки дитячі кістки розвиваються, вони, як правило, заживають після переломів швидше та мають менший ризик довготривалого пошкодження.
З погляду еволюції, народжувати дітей з недорозвинутим черепом і гнучкими кістками може здатися ризикованою стратегією. Але це частина компромісів, які дозволили людям стати істотами на двох ногах і з великим мозком.
