Саміт Європейської ради, який відбувся у Брюсселі 26 червня, не можна назвати успішним з точки зору інтересів України, хоча принаймні одне важливе досягнення за його підсумками наша держава отримала.
Лідери 27 держав-членів ЄС дали політичну згоду на продовження секторальних економічних санкцій проти Росії ще на пів року після 31 липня.
Натомість щодо актуального і болючого для офіційного Києва питання початку перемовин про вступ України до ЄС та відкриття перемовних кластерів дива не сталося: цей процес продовжує блокувати Угорщина.
Про деталі саміту ЄС, за яким у Брюсселі спостерігали кореспонденти "Європейської правди" Тетяна Висоцька і Сергій Сидоренко, читайте в статті "Європа мінус Орбан". Як саміт ЄС шукав майбутнє для України та чому не здолали опір Угорщини. Далі – стислий її виклад.
У тому, що Віктор Орбан твердо налаштований блокувати рішення щодо України (а передусім стосовно нашої дороги до вступу в ЄС), сумніву не було. І офіційний Київ, і партнери у ЄС усвідомлювали, що шанси здолати його опір до завершення головування у Євросоюзі Польщі оцінювались як украй низькі.
Розуміючи, що позиція Угорщини не зміниться, в ЄС почали готуватися до запасного сценарію. Йдеться про ухвалення рішень у форматі "Євросоюз мінус Угорщина".
Євросоюз довго тримався за потребу зберігати єдність – але зрештою "зламався". На трьох останніх самітах ЄС лідерам доводиться оприлюднювати два документи.
Один з них – це офіційне, оформлене за усіма правилами рішення саміту за підтримки усіх 27 столиць. Другий – додатковий документ про Україну з наголошенням того, що його схвалили лише 26 держав (без Угорщини).
Чимало пунктів повторюються у рішеннях цих трьох самітів, але є один, украй важливий для України елемент, який змінюється.
Тепер формат "ЄС мінус Угорщина" заявив, що "високо оцінює темпи реформ, пов'язаних із вступом до ЄС… вітає значний прогрес, якого досягла [Україна], і закликає Україну та Європейську комісію активізувати роботу в процесі вступу до ЄС".
Понад те, у документі йдеться про заклик до подальших дій.
Це – перше офіційне, письмове визнання з боку 26 держав-членів про те, що перший кластер у вступних переговорах готовий до відкриття, що Україна виконала всі технічні передумови для цього кроку. Єврокомісія визнавала це і раніше, але держави-члени досі утримувалися від спільної оцінки.
Однак поруч із цим визнанням документ наголошує: відкриття переговорних кластерів відбудеться лише тоді, "коли будуть виконані відповідні умови". Єдиною умовою, яка наразі лишається не виконаною, є політична згода з боку Угорщини, пояснили два джерела "ЄвроПравди".
Орбан чудово це розуміє, не планує відмовлятися від вето і робить цю позицію основою своєї політичної платформи. "Ми зупинили вступ України до Євросоюзу", – заявив він у зверненні до угорської нації.
Щодо питання парного з Молдовою вступу в ЄС, то тексти висновків щодо обох країн стосовно розширення ЄС збігаються дослівно.
Та є одна відмінність. Незважаючи на ідентичність формулювань, пункт щодо України не знайшов консенсусу на саміті (адже його підтримали лише 26 держав – усі, крім Угорщини), а пункт щодо Молдови – підтримали всі 27.
Але проблеми приніс не тільки угорський прем’єр. Словаччина блокує 18-й пакет санкцій проти Росії до вирішення питань щодо постачання газу після 2027 року.
Втім, думка Словаччини ще може змінитися. У приватних розмовах з "ЄвроПравдою" європейські посадовці висловлюють впевненість: за лічені дні зі Словаччиною буде угода і санкції розблокують.
Докладніше – в матеріалі Тетяни Висоцької і Сергія Сидоренка, читайте в статті "Європа мінус Орбан". Як саміт ЄС шукав майбутнє для України та чому не здолали опір Угорщини.
