Зуд / © Credits
Неврологи пояснюють: коли ми чуємо або уявляємо комах, мозок активує ті ж ділянки, що й при справжньому дотику. Це явище називають «заразним свербінням».
«Мозок не просто обробляє реальність — він її конструює», — пояснює доктор Шахін Лакхан.
Візуальні, слухові або навіть уявні образи можуть викликати соматосенсорні реакції, подібні до тих, які виникають при фізичному контакті.
Ще один чинник — дзеркальні нейрони, які активуються, коли ми бачимо, як інша людина чухається. Це як заразне позіхання — лише тривожніше. Крім того, тривожність, огида чи страх можуть посилювати ці відчуття. Емоції активують лімбічну систему, підсилюючи відчуття свербежу.
Такі сигнали мають еволюційне коріння. Мозок спрацьовує на загрозу, навіть якщо вона лише уявна. Комахи могли переносити хвороби, і надмірна обережність допомагала вижити.
«Це як пожежна сигналізація, що спрацьовує через запах диму», — каже Лакхан.
Не всі реагують однаково. Люди з високою тривожністю, підвищеною чутливістю до тілесних відчуттів чи високою емпатією частіше відчувають фантомний свербіж.
У групах цей ефект посилюється — достатньо, щоб одна людина згадала про вошей, і вже вся компанія починає чухатись.
усвідомити, що свербіж створює мозок, а не тіло;
переключити увагу — наприклад, занурити руки у холодну воду;
практикувати глибоке дихання, щоб заспокоїти парасимпатичну нервову систему.
Нейробіологиня Фрідеріке Фабріціус радить також «потоваришувати» з тригерами — частіше стикатися з ними у безпечному середовищі, щоб організм поступово звик.
«Ваше тіло може навчитися розслаблятися в присутності комах», — пояснює вона.
Нагадаємо, раніше ми писали, що мільйони мікроскопічних істот, відомих як пилові кліщі, невидимо панують у наших спальнях. Вони ховаються у шторах, постільній білизні та м’яких меблях. Якщо ви часто прокидаєтеся з нежитем або страждаєте від нападів алергії вдома, варто приділити увагу цій проблемі.
