Сім з половиною місяців – стільки пропрацював Гінтаутас Палуцкас на посаді прем’єр-міністра Литви. Такої короткої прем’єрської каденції у Литві не було з 1990-х.
Показово, що про відставку голови уряду стало відомо не від нього, а від президента Гітанаса Науседи. "Сьогоднішня новина полягає в тому, що Палуцкас зателефонував зранку й оголосив про свою відставку", – заявив він.
За словами президента, "литовська соціал-демократична партія, яка виграла парламентські вибори й має більшість у Сеймі, почне консультації щодо формування потенційної коаліції".
Про те, хто може стати новим прем’єром, як відставка голови уряду може переформатувати керівну коаліцію і чи вплине це на відносини Литви з Україною, читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Відставка під тиском корупції: що змінює для України зміна прем'єра Литви. Далі – стислий її виклад.
Гінтаутас Палуцкас не мав очолювати уряд Литви. Адже успіх соціал-демократів на парламентських виборах 2024 року пов’язувався не з ним, а з першим номером виборчого списку – євродепутаткою Вілією Блінкявічюте. А відповідно – саме вона мала стати новим прем’єром.
Втім, дещо несподівано Блінкявічюте відмовилася від цього призначення, пославшись на проблеми зі здоров’ям.
Існували побоювання, що частина соціал-демократів не підтримають цю кандидатуру, а тому було вирішено максимально розширити коаліцію, запросивши до її складу вкрай суперечливу партію "Зоря Німану", лідер якої на той момент вже знаходився під слідством.
За таких обставин від нового уряду Литви від самого початку очікували купу гучних скандалів і не виключали дострокове припинення його повноважень.
Так воно і сталося. За виключенням того, що фатальними виявилися не скандали навколо "Зорі Німану", а самого голови уряду.
Останніми тижнями литовські ЗМІ почали один за одним публікувати результати розслідувань щодо дій голови уряду.
Скандали почали з’являтися занадто часто, що створило вкрай негативне тло навколо Палуцкаса. І в якийсь момент це стало неприйнятним для учасників коаліції.
Каталізатором кризи став спікер литовського Сейму та лідер коаліційної партії "Демократичний союз "В ім'я Литви" Саулюс Скверняліс. Він пішов ва-банк, заявивши, що не бачить жодної можливості для Палуцкаса продовжувати роботу в уряді.
Більш того – Скверняліс напряму заявив, що якщо коаліція не змінить голову уряду, то демократи покинуть більшість. "Подальша співпраця навряд чи буде можлива",– додав він.
Пізніше критичні голоси почали лунати і зсередини керівної Соціал-демократичної партії.
Зрештою, це й привело до рішення прем’єра Палуцкаса, не виходячи з відпустки, повідомити президента про своє рішення подати у відставку. А разом він покинув і посаду керівника Соціал-демократичної партії.
Серед можливих кандидатів на посаду прем’єра Литви – перший заступник спікера Сейма Юозвс Олекас (відомий мікрохірург, а в минулому – міністр охорони здоров’я та міністр оборони), а також міністерка соціального захисту та праці Інга Ругінене.
Про готовність увійти до коаліції наразі заявили лише в Союзі селян і зелених Литви.
Ця партія також має не найкращу репутацію та асоціюється з олігархом Рамунасом Карбаускісом. Проте їх імідж все одно не настільки поганий, аніж у популістів з партії "Зоря Німану".
Отже, нинішня політична криза дає литовській коаліції шанс на оновлення.
І якщо керівні соціал-демократи скористаються цим шансом – це піде й на користь Україні.
Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Відставка під тиском корупції: що змінює для України зміна прем'єра Литви.
