Багатьом знайома ситуація: кущі перцю рясно вкриті великими плодами, які обіцяють щедрий урожай, але замість яскравих фарб – усе ще насичено-зелений колір. Плоди виглядають стиглими, пахнуть смачно, хрумтять, а змінювати забарвлення не поспішають. Чи варто хвилюватися і як вплинути на розвиток перців, пише Рixel.
На відміну від томатів, які поступово змінюють колір у процесі стигнення, перець проходить два чіткі етапи. Спершу – технічна стиглість: плід досягає свого остаточного розміру, щільності та ваги, а насіння вже цілком життєздатне. Саме в такому вигляді ми найчастіше бачимо зелений перець у супермаркетах, він вже готовий до вживання, але його смаковий потенціал ще не розкритий.
Далі починається другий етап – біологічне дозрівання. У цей момент в клітинах активізується вироблення пігментів, таких як каротиноїди (жовтий, червоний, помаранчевий) і антоціани (фіолетовий, майже чорний). Паралельно з цим змінюється й смак: крохмаль трансформується у цукри, з’являється характерна солодкість і насичений аромат. Але все це відбувається лише тоді, коли рослина перебуває у комфортних умовах. Будь-який зовнішній стрес здатен зупинити цей процес.
Якщо перець «завис» на стадії технічної стиглості, можливо, йому просто не вистачає ресурсу або сприятливих умов. Ось кілька порад, які допоможуть наблизити момент, коли зелений плід нарешті набуде яскравих барв:
Температурний режим. Ідеальна денна температура для дозрівання від +22 до +28°C. Якщо вночі стає прохолодніше за +12+15°C, процеси в рослині значно уповільнюються. У холодні ночі варто накривати грядки агроволокном або плівкою.
Прорідження плодів. Надмірна кількість зав’язей виснажує кущ. Видаліть найменші чи деформовані перці – це дасть змогу рослині зосередитися на тих, які мають дозріти.
Збалансований полив. Перець чутливий до нестачі й надлишку вологи. Поливайте регулярно, теплою відстояною водою, уникаючи перезволоження. Воду лийте лише під корінь, щоб не провокувати грибкові інфекції на листі.
Калієве живлення. Калій сприяє накопиченню цукрів у плодах і впливає на інтенсивність кольору. Для підживлення підійде настій деревної золи (1 склянка на 10 літрів води) або сульфат калію. На етапі дозрівання азот краще виключити, він сприяє росту зелені, а не плодів.
Дозрівання після збору. Перець можна зірвати зеленим і залишити дозрівати в кімнатних умовах. Колір зміниться, але смак буде блідішим, ніж у плодів, які дійшли до стиглості на кущі.
Найкращий перець той, який отримав змогу дозріти природно, без поспіху. Смак, аромат, солодкість – усе це формується лише тоді, коли рослині комфортно. А ваш догляд, увага до дрібниць і крапля терпіння перетворять город на справжню палітру кольору й смаку.
