Зіткнення з човнами та заплутування в сітках – одні з головних причин загибелі горбатих китів, які водяться майже в усіх океанах від Арктики до Антарктики.
У новому дослідженні вчені змогли пояснити, чому ці тварини такі вразливі – вони мають вкрай слабкий зір, пише The New York Times.
Хоч очі горбатих китів і мають розмір бейсбольного м’яча, вони насправді дають тваринам дуже обмежене бачення навколишнього середовища.
За словами дослідника Джейкоба Боліна, горбачі бачать світ переважно у вигляді тіней і погано розрізняють дрібні деталі, поки не підпливуть впритул.
Це означає, що тонкі лінії рибальських сіток або обриси човнів тварини можуть просто не помітити – аж поки не стане надто пізно.
Команда науковців вивчала око молодого горбатого кита, що загинув на узбережжі Північної Кароліни у 2011 році. Його встигли евтаназувати на суші, що дало науковцям можливість дослідити відносно збережене тіло.
Попри великі розміри очей, понад третину їхньої глибини займає склера – щільна частина ока, яка не бере участі у баченні.
Але головним обмеженням стала низька щільність гангліозних клітин сітківки (своєрідних "пікселів", що передають зображення мозку) – лише близько 180 на квадратний міліметр.
Для порівняння: у людей може бути до 40 тисяч гангліозних клітин, у хижих птахів – до 70 тисяч. Від їхньої кількості залежить "роздільна здатність" зору.
Дослідники змоделювали, як кит бачить сітку або косяк риби, і виявилося, що ці об’єкти нагадують розмиті силуети. Ба більше, горбаті кити бачать лише у чорно-білому спектрі.
Деякі науковці припускають, що реальний зір китів ще гірший. Іспанська біологиня Елена Весіно Кордеро каже, що у її дослідженнях в інших видів китів клітин на сітківці було ще менше.
Але як тоді кити орієнтуються в океані? Біологи припускають, що у світі без сіток і моторних човнів їм просто не був потрібен гострий зір.
Горбаті кити не мають природних ворогів, не користуються ехолокацією, як інші собі подібні, і ймовірно, шукають здобич за допомогою нюху.
"Ми так захоплюємося китовими піснями та сонаром, що майже нічого не знаємо про призначення їхніх величезних очей", – каже професор біології Університету Дюка Зенке Йонсен, один з авторів дослідження.
Дослідження опублікували в журналі Proceedings of the Royal Society B. Автори сподіваються, що розуміння зорових обмежень китів допоможе створити більш помітне для них рибальське спорядження і зменшити смертність від взаємодії з людиною.
