У Дніпрі запрацювали групи подовженого дня для учнів початкових класів. Це перше відновлення роботи таких груп з початку великої війни. Чому це відбулося саме зараз, чим займаються діти у навчальних закладах після основних занять, дізнавалися журналісти видання «Наше місто».
Шість годин розвитку та ігор після уроків
На довгоочікуване повернення подовженки дніпровські батьки чекали два роки – з того моменту, коли школи запрацювали у змішаному режимі. Зараз у місті вже відкриті понад дві сотні груп. Матусі та татусі відзначають, що нововведення суттєво полегшує їхнє життя та допомагає дітям краще соціалізуватися.
– Ми планували відкрити 292 групи, але насправді потреба виявилася трохи меншою, – розповідає Світлана Клявченко, заступниця начальника управління загальної середньої освіти департаменту гуманітарної політики Дніпровської міськради. – За заявами батьків сформовано 262 групи, у них уже займаються близько восьми тисяч дітей. Це учні початкової школи — від першого до четвертого класу. Групи працюють шість годин, у цей час діти мають прогулянки, спортивні чи творчі активності, а також виконують домашні завдання. Найменші учні зазвичай не мають завдань, тому вони відпочивають та займаються у гуртках. Важливо, що все це безплатно. Батьки можуть забирати дітей у зручний для них час.
Світлана Клявченко пояснює, що раніше відновити роботу груп заважали як питання безпеки, так і небажання батьків віддавати дітей на очне навчання після тривалого дистанційного періоду. Лише нині, коли укриття у навчальних закладах підготували належним чином, а потреба у таких групах зросла, міська влада змогла повноцінно налагодити процес. Зараз триває робота над організацією триразового харчування у групах подовженого дня.
Батьки впевнені, що сини та доньки під наглядом
У дніпровській гімназії №74 цьогоріч відкрилися три такі групи. До війни їх було чотири, але наразі трьох вистачає, щоб задовольнити запит. З 240 молодших школярів майже половина залишаються у школі після уроків.
– Це рішення на часі, і навіть потрібніше зараз, ніж у мирний час, – розповідає Зоя Антіпова, директорка гімназії №74. – Насамперед йдеться про безпеку дітей і впевненість батьків. Вони хочуть знати, що їхні діти під наглядом, у безпечному місці — і ми можемо це гарантувати. У школі облаштоване розширене укриття, що дозволяє працювати у воєнних умовах. Крім того, це зменшує психологічне навантаження на родину, адже дитина не лише під доглядом, а й розвивається, вчиться, спілкується. Загалом у нас групи відвідують 90 учнів — від першого до четвертого класу.
Мама третьокласниці Міли Аліна Стоянова наголошує, що група подовженого дня стала для її родини справжнім порятунком. Їхня сім’я має можливість забирати доньку після 15:00 або залишати до 17:00 — залежно від робочого графіка.
– Це дуже важливо, бо моя донька може виконати домашнє завдання ще у школі, після чого відпочити та погратися, – каже пані Аліна. – Для нас це велике полегшення, адже після уроків ми можемо займатися своїми справами. У групі Міла любить малювати, танцювати, брати участь у гуртках — цікаво й корисно проводити час. Для мене як для працюючої мами важливо, що дитина під наглядом. Вона встигає і навчитися чогось, і розвиватися творчо, а після школи ми можемо просто провести час разом, не витрачаючи вечори на виконання завдань.
Вікторія Крайник, вихователька однієї з груп подовженого дня у гімназії №74, розповідає про щоденний розклад. Він дуже насичений.
– У нашій групі займаються 30 учнів, це для батьків дуже зручно, – вважає пані Вікторія. – Насамперед діти почуваються у безпеці, що зараз особливо важливо. По-друге, вони мають змогу закріпити знання, отримані на уроках, і відвідувати різні гуртки — від малювання до хореографії та занять з конструктором «Лего». Ми також проводимо виховну роботу, адже багато дітей зараз перебувають у стані тривожності, потребують більше уваги. У групі вони можуть спілкуватися, розповідати історії, гратися разом — і це знижує рівень стресу. Дітям подобається, вони йдуть сюди охоче, і це, мабуть, найкращий показник успіху.
Вихователька додає, що у групах займаються діти з різних класів, і це сприяє додатковій соціалізації — молодші тягнуться до старших, а ті вчаться піклуватися про молодших.
Діти просять забирати їх додому пізніше
У дніпровській гімназії №11 також вперше за час повномасштабної війни запрацювала група подовженого дня. Інна Гузьман, мама першокласниці, розповідає, наскільки важливим стало відкриття групи.
– Ми обоє працюємо — і тато, і мама, тому це для нас велика підтримка, – зізнається пані Інна. – Донька із задоволенням ходить у групу: вони граються, роблять домашні завдання, мають спортивні активності. Ми дуже раді, що у нас є така можливість. Це гарний проєкт міської влади, бо він дозволяє батькам спокійно працювати. Дитина навчається під керівництвом педагога, і це зовсім інший рівень, ніж робити завдання вдома самотужки. Найважливіше — донька щаслива, вона біжить до школи, хоче залишатися у групі й навіть просить не забирати її занадто рано.
Жінка додає, що зазвичай забирає доньку близько 16:00–16:30, а іноді й о 17:30, якщо є потреба. Для сім’ї це справжнє полегшення: дівчинка з ентузіазмом відвідує заняття, а батьки впевнені, що вона під наглядом.
Юлія Гром, мама першокласниці Катерини, також ділиться позитивним досвідом. Вона зізнається, що для неї важливе поєднання якісної освіти та дружньої атмосфери. Саме група подовженого дня допомагає дитині швидше адаптуватися та розкриватися у новому середовищі.
– Для працюючих батьків це величезна допомога, – впевнена пані Юлія. – Діти після уроків не просто сидять, а відпочивають, спілкуються з друзями, беруть участь у майстер-класах. Це важливо, бо під час уроків спілкування обмежене, а тут вони отримують новий досвід і задоволення. Часто просять принести олівці чи пластилін, щоб робити цікаві вироби разом. Моя донька залишається з великим задоволенням — навіть коли я приходила забрати її раніше, вона просила ще трохи почекати, бо гра йшла повним ходом. Особливо хочу відзначити професійність педагогів і всього колективу, саме тому ми й обрали цю гімназію.
Поліна Шміт, мама першокласника Максима, каже, що її син сам попросився відвідувати групу подовженого дня. За її словами, навіть попри можливість залишати дитину вдома, вибір очевидний: група дає більше для розвитку та соціалізації, ніж перебування на самоті.
– Ми знайомі зі школою вже з підготовчих курсів та шкільного табору, тому адаптація пройшла легко й без проблем, – каже пані Поліна. – Для мене важливий комфорт дитини, і коли він попросив залишатися у групі довше, я тільки зраділа. Тут він проводить час з друзями, займається цікавими справами, і це для нього справжнє задоволення. Я працюю дистанційно, але бачу, як важливо, щоб дитина мала повноцінне спілкування й розвиток. Він біжить до школи із захопленням, і це найкраща оцінка. У групі завжди щось нове й цікаве, тому бажання ходити сюди тільки зростає.
Наталя Бондаренко, директорка гімназії №11, розповідає про організацію роботи. Вона зазначає, що укриття у школі було готове заздалегідь і спеціально обладнане для дітей: там є розмальовки, пластилін, ігри. У разі повітряної тривоги учні не просто перечікують небезпеку, а мають змогу цікаво й безпечно проводити час. За словами директорки, попит на такі групи великий, але збільшити їх кількість поки що заважає обмежена місткість укриттів.
– У нас відкрилася одна група для першого та другого класів — це 30 дітей, – зазначає Наталя Бондаренко. – Ініціатива з’явилася завдяки міській владі, і ми отримали дуже позитивний відгук від батьків. Діти не хочуть йти додому — вони граються, розважаються, пізнають нове. У першому класі домашніх завдань немає, у другому — лише читання, тому акцент робимо на розвиток та дозвілля. Є прогулянки, спортивні розваги, вікторини, квести. Сьогодні, наприклад, діти відвідали наш шкільний музей, що стало для них справжньою пригодою.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, які нововведення з’явилися у школах Дніпра.
Категорія: Новини Дніпра, Освіта, Тема дня
