Ми забороняємо дітям курити, вживати алкоголь і грати в азартні ігри. Але TikTok – без проблем. Telegram? У вільному доступі. Жодних вікових бар'єрів, жодного контролю. Хоча саме ці платформи стали полем бою – інформаційного, ідеологічного, а часом — і реального.
Сьогодні в соцмережах українські діти не просто дивляться відео. Вони — об’єкти обробки, вербування, впливу. І в країні, що воює, і досі немає механізмів, які б захистили неповнолітніх від цифрової загрози.
Тим часом розвинені демократії вже переходять від дискусій до дії.
У листопаді 2024 року Австралія прийняла закон про мінімальний вік для доступу до соцмереж. Його суть така: діти до 16 років не зможуть створити акаунт у соцмережах без згоди батьків, а платформи зобов’язані вжити реальні заходи для перевірки віку.
Передбачено 12-місячний перехідний період: до грудня 2025 року будуть розроблені підзаконні акти та технічні рекомендації для імплементації. І так, закон передбачає реальну відповідальність – до 49,5 млн австралійських доларів штрафу для тих, хто не дотримається вимог.
Тобто, є прийнятий закон з відстрочкою для виконання для того, щоб організації запровадили ці обмеження. Також створено регулятор, який надає розʼяснення, як саме це має працювати на практиці. У соцмереж є час до грудня 2025-го, аби реально це втілити.
Це не символічний жест. Це – серйозна державна політика, спрямована на безпеку молоді. Вона поки що не почала діяти буквально, але країна вже готується до цього та готова відповідати на сучасні інформаційні виклики.
У жовтні 2024 року уряд Норвегії заявив про підготовку змін до закону, які обмежать доступ до соцмереж для дітей до 15 років. Причина – тотальне проникнення соцмереж у життя дітей. Понад 50% норвезьких дев’ятирічок уже користуються ними.
Прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре назвав це "боротьбою з владою алгоритмів". І це не перебільшення. Бо саме алгоритми сьогодні вирішують, що побачить дитина: на кого рівнятиметься, що вважатиме "нормальним", яку правду сприйме як свою.
Уряд Норвегії планує змінити законодавство так, щоб дійсно перевіряти вік та не допускати неконтрольованого доступу до соцмереж. І Норвегія – це класний приклад того, коли інформацію та рекомендації від держави люди сприймають як правильний вектор та частину безпеки.
Європейський Союз також рухається до реформи. Зовсім недавно стало відомо, що ініціативна група країн-членів ЄС – Франція, Іспанія, Греція – пропонує запровадити "цифровий вік повноліття".
Це означає, що дитина не зможе користуватися соціальними мережами без згоди батьків до 15 років. Передбачаються також зміни в самому функціоналі соцмереж: обмеження автозапуску відео, персоналізації, алгоритмічного затягування в контент.
Це не заборони заради заборон. Це стратегія, аби технології не використовували вразливість дитячої психіки. Поки що ідея знаходиться в зародку і невідомо, чи всі країни-члени будуть готові її підтримати. Однак ЄС демонструє розуміння того, що соцмережі є реальною загрозою для дітей.
Тепер – про нас. В Україні немає жодного вікового бар'єру для доступу до соцмереж. Взагалі. У TikTok діти споживають фейки, маніпуляції, мову ненависті. Telegram – взагалі чорна діра.
Нам уже відомі кейси, коли підлітки погоджувались на закладання вибухівки, а в результаті були вбиті самі цією ж вибухівкою. Це не чутки, не фантазії, це реальні трагедії. Цифрові платформи стали інструментом для вбивства українців (зокрема й наймолодших) в руках ворога.
Ми дозволили це зробити. Дозволили, бо не поставили жодних обмежень. Дитина в Україні сьогодні має більше спокуси побачити російську пропаганду в TikTok, ніж українську книжку в школі.
Аргументи "це обмеження свободи слова" не витримують критики. Свобода слова – це право дорослого свідомого громадянина на висловлення думки. Але свобода дитини – це передусім захист від зловживань. Від наркотиків. Від вербування. Від насильства.
В Україні є сенс розпочати діалог про:
Світ уже приймає рішення. Зволікання можуть породити нові заголовки про підпали авто військових чи загибель українських підлітків шляхом вербовки. Це жорстка реальність і нам треба вчитися на власних уроках. Країна, яка воює, повинна захищати не тільки кордони, а й дітей. Бо вони і є наше майбутнє.
