3-4 жовтня у Чехії проходять парламентські вибори і всі прогнози мають однозначну оцінку – перше місце на цих виборах має здобути опозиційна партія ANO, яку очолює експрем’єр Андрей Бабіш. Тим самим він отримає реальний шанс повернутися на посаду голови чеського уряду.
Багато хто в Чехії (і не лише там) вважає перемогу Бабіша початком розвороту зовнішнього курсу країни.
"Ми бачимо, як йде створення коаліції, яка готує уряд національної зради, для якої Брюссель гірший за Москву і яка не піклуватиметься про безпеку Чеської Республіки", – вважає прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала.
Проте такий неприємний для нас сценарій не є гарантованим. Більш того, в останні дні напередодні виборів зросла ймовірність того, що значної корекції зовнішнього курсу Чехії все ж не відбудеться. Навіть за умови перемоги Бабіша.
Про те, що впливає на політичні розклади у Чехії та що можуть змінити парламентські вибори, читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Шанс для Росії, загроза для ЗСУ: чому вибори у Чехії так важливі для України. Далі – стислий її виклад.
Результати останніх опитувань, проведених Ipsos, дають партії ANO до 32,6%, тоді як за її головного опонента – блок Spolu ("Разом") прем'єра Чехії Фіали – готові віддати голоси лише до 21,1% чехів.
Проте головний ризик полягає не так у самій перемозі партії ANO (зрештою, там є чимало цілком проєвропейських та проукраїнських політиків), як у тому, хто стане її коаліційним партнером.
Попри всі заяви Бабіша, що вони планують самостійно отримати більшість голосів, жодне з опитувань не передбачає отримання ANO парламентської більшості – ані самостійно, ані разом із партією "Автомобілісти за себе" – єдиною політсилою, яка напряму заявляє про готовість створення блоку з ними.
Також жодна з провладних партій не розглядає для себе можливість не лише створення офіційної коаліції з ANO, а й навіть підтримки уряду меншості на чолі з Бабішем.
За таких розкладів єдиними коаліційними партнерами для Бабіша стають екстремістські сили.
Це ультраправа SPD Томіо Окамури (останні опитування дають їй четверте місце та підтримку 10,1% виборців) та ультралівий блок Stačilo! ("Досить!"; 7,7%), сформований чеськими комуністами за участю ще кількох лівих партій.
А разом із тим SPD та Stačilo! – єдині дві політичні сили, які напряму заявляють про необхідність зупинки допомоги України та завершення війни на умовах Путіна.
Якщо якась із цих політичних сил увійде до коаліції з ANO або буде підтримувати уряд Бабіша без формального членства у коаліції, Чехія дійсно може стати близьким союзником прем’єра Угорщини Віктора Орбана та прем’єра Словаччини Роберта Фіцо у протистоянні Брюсселю.
Проте, на щастя, такий розвиток подій має потужного опонента.
30 вересня президент Чехії Петр Павел звернувся до виборців, закликавши їх голосувати за такі політичні сили, щоб наступний уряд "захищав наш суверенітет та не залишив нас на милість Росії та її прагнення відновити сферу впливу в Центральній та Східній Європі".
Тим самим президент Чехії підтвердив свою позицію, озвучену напередодні: він не дасть згоду на формування коаліції, в якій будуть представники екстремістських партій.
А ще одна позитивна новина полягає в тому, що за останні тижні настрої у чеському суспільстві також зазнали змін – і теж не на користь РФ.
Новини про появу невідомих безпілотників над європейськими аеродромами разом з іншими військовими провокаціями РФ змінили настрої як пересічних чехів, так і політиків.
Тож попри всі ризики (яких залишається чимало) та всі старання "друзів Путіна", вибори у Чехії можуть виявитися далеко не такими проблемними для нас, як вважалося ще нещодавно.
Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Шанс для Росії, загроза для ЗСУ: чому вибори у Чехії так важливі для України.