Кім Чен Ин і Сергій Лавров / © Associated Press

Росія активізувала спроби отримати військову допомогу від Північної Кореї, що особливо проявилося під час нещодавньої поїздки очільника МЗС Сергія Лаврова до КНДР. Не виключено, що Пхеньян може відправити ще більше солдатів до РФ, які ще безпосередніше братимуть участь у бойових діях.

Про це йдеться у статті видання South China Morning Post.

Нещодавній візит Лаврова до до Пхеньяна став першим від 2009 року. Аналітики зазначають, що він підкреслив зростальну залежність Москви від північнокорейського режиму, особливо в контексті потреби у живій силі та інженерних ресурсах. Не виключено, що КНДР може відправити ще більше солдатів, які братимуть участь у бойових діях більш безпосередньо.

«Росія також може розраховувати на північнокорейських інженерів під час потенційної операції з переправи через Дніпро для захоплення Херсона», — зазначив провідний науковець Корейського інституту національної безпеки Ду Чін Хо.

Під час пресконференції 12 липня Лавров не приховував, що Москва готова до розширення військової співпраці з Пхеньяном. Він наголосив, що у разі нової пропозиції щодо відправлення військ Росія не матиме «жодних причин відмовити в цьому щирому акті солідарності».

Російський міністр додав, що рішення про конкретні механізми реалізації підписаного торік двостороннього стратегічного оборонного договору залишається за Північною Кореєю: «визначить форми».

Згідно з даними Ду, «багато північнокорейських спецпризначенців» наразі діють разом із російськими підрозділами в Курській області, а ще частина розміщена вздовж північно-східного кордону України, між Брянською та Бєлгородською областями.

У день виступу Лаврова лідер Північної Кореї Кім Чен Ин пообіцяв «безумовну» підтримку діям Москви в Україні, а також «усім заходам, вжитим російським керівництвом».

«У дипломатичних переговорах рідко можна почути терміни на кшталт „безумовна підтримка“. Це свідчить про те, що можливість відправлення додаткових північнокорейських військ — і в більш прямих бойових ролях — справді розглядається як частина підтримки Росії», — зазначив професор Лім Їль Чхоль з Інституту далекосхідних досліджень університету Кьоннам.

Масштаби російських запитів на допомогу стали очевидними після серії поїздок до КНДР найближчих соратників президента Росії Володимира Путіна. У червні ексміністр оборони Сергій Шойгу заявив про відправлення до РФ 1000 північнокорейських саперів і ще 5000 будівельників для розмінування і відновлення інфраструктури в Курській області.

Його поїздка до Пхеньяна, друга за два тижні, була здійснена за прямим дорученням Путіна. Одразу після цього до КНДР прибув і Лавров.

«Північна Корея стала критичним джерелом живої сили для Росії, яка не має союзників, готових до кровопролиття в чужій війні», — зазначив Ду.

Очільник Університету північнокорейських досліджень Ян Му Чжин вважає, що така інтенсивність візитів покликана зміцнити особисті стосунки між лідерами:

«Кім хоче твердої гарантії, що Росія виконає свої обіцянки. Його меседж по суті: „Якщо ви дієте швидко — ми теж будемо діяти швидко“.

Натомість за артилерію та війська Північна Корея, імовірно, отримує не лише готівку, а й технології, які сама не в змозі виробляти. Як зазначає Ду, йдеться про модернізацію авіації та флоту, а також про доступ до передових військових розробок з боку Росії.

«Ймовірно, йдеться про допомогу із супутниковими технологіями, системами ППО та — що найнебезпечніше — ключовими компонентами ядерної ракетної програми, такими як апарати для повторного входження в атмосферу та сучасні системи наведення, які досі залишалися поза досяжністю режиму», — зауважив політолог із Пусанського національного університету Роберт Е. Келлі.

Однак, попри декларації про «безумовну» підтримку, експерти вважають, що межі у цьому партнерстві все ж існують.

Професор Ко Ю Хван із університету Тонгук підкреслює, що навряд чи північнокорейські війська перетнуть кордон України — такий крок загрожував би порушенням міжнародного права і міг би викликати шквал критики.

«Більша бойова участь також означала б більше втрат, а з огляду на вже наявне внутрішнє невдоволення смертями в армії, Кім навряд чи ризикне піти на такий крок», — додав він.

Нагадаємо, під час свого візиту до КНДР 12 липня Лавров натякнув на можливу участь північнокорейських військ у подальших бойових діях проти України. Міністр згадав про угоду 2024 року між Пхеньяном і Москвою, яка передбачає військову допомогу у разі нападу на одну із сторін.

Очільник російського МЗС також сказав, що Москва поважає позицію Пхеньяна щодо розробки його ядерної програми та ставиться до неї з розумінням.

Своєю чергою Кім Чен Ин заявив, що готовий «беззастережно підтримати» всі дії, вжиті Росією для вирішення «конфлікту» в Україні.