Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) досі викликає чимало питань та страхів. У Центрі громадського здоров’я дали відповідь на поширені питання, що стосуються шляхів передачі, профілактики та лікування.
Адже попри те, що вірус вражає імунну систему, порушує захисні функції організму та поступово робить його беззахисним, тисячі людей живуть із ним повноцінне життя.
Як зазначають у відомстві, ВІЛ передається виключно через біологічні рідини, які містять достатню для інфікування концентрацію вірусу (кров, сперма, вагінальні виділення, грудне молоко та інші, що містять домішки крові). У слині, поті чи сльозах концентрація ВІЛ настільки низька, що інфікування неможливе.
З цієї ж причини заразитися вірусом імунодефіциту не можна під час поцілунку.
"Вірус не живе у слині в такій концентрації, щоб спричинити інфікування. Винятком може бути ситуація, за якої в обох партнерів у роті є відкриті рани та кровотеча. Але навіть у таких випадках ризик інфікуватися ВІЛ вкрай низький", – повідомляє ЦГЗ.
Що стосується манікюру, то у цьому випадку передача ВІЛ можлива через інструмент, проте лише тоді, коли на ньому залишилася свіжа інфікована кров і ним одразу поранили іншу людину.
"Вірус швидко гине в зовнішньому середовищі, тому за умов дотримання правил стерилізації або використання одноразових інструментів ризик інфікування відсутній", – пояснюють у Центрі громадського здоров’я.
Не варто також тривожитись про ризики інфікування ВІЛ під час купання у відкритій водоймі чи басейні – це неможливо. У воді ВІЛ швидко руйнується, бо є нестійким у зовнішньому середовищі.
"Навіть якщо гіпотетично у воду потрапила кров людини, яка живе з ВІЛ, вірус або швидко деактивується під дією хімічних речовин (таких як хлор) або його концентрація зменшується настільки, що інфікування просто неможливе", – кажуть фахівці.
Також ВІЛ не передається через укуси комах. Комар, чи будь-яка інша комаха, не інфікуються вірусом і не здатні його передати.
Заразитися вірусом імунодефіциту неможливо через рукостискання, обійми, предмети побуту (дверні ручки, сидіння унітазів, побутові предмети або посуд), якими користувалася людина з ВІЛ.
Проте за певних умов інфікуватися можна через секс-іграшки, наприклад, коли вони використовуються спільно з іншою людиною без належної гігієни: секс-іграшка контактує з кров’ю, спермою, вагінальними або ректальними виділеннями людини з ВІЛ-позитивним статусом і потім використовується іншою особою, особливо якщо є мікропошкодження слизової оболонки.
У ЦГЗ зазначають, що ВІЛ передається через рідини організму із високою концентрацією вірусу, а це:
З високою ймовірністю вірусом імунодефіциту можна заразитися через:
У Центрі громадського здоров’я зазначають, що ефективно захищають від інфікування ВІЛ презервативи, якщо ними користуватися правильно під час сексу.
Також можлива доконтактна профілактика, що передбачає прийом ліків до можливого контакту з вірусом (рекомендована тим, хто має ризики інфікування ВІЛ статевим шляхом) та постконтактна профілактика – коли ліки потрібно прийняти упродовж 72 годин після потенційного інфікування.
Постконтактну профілактику радять у випадку, якщо:
ВІЛ контролюють за допомогою антиретровірусної терапії (АРТ).
"Препарати не знищують вірус повністю, але пригнічують його до низького рівня, за якого він не шкодить імунітету і не передається іншим (концентрація вірусу в крові стає "невизначуваною").
Люди, які регулярно приймають АРТ і мають невизначуваний рівень вірусу в крові, не передають вірус іншим, можуть жити повноцінним життям, створювати сім’ї, мати дітей", – зазначають фахівці.
Також у Центрі громадського здоров’я наголошують, що єдиним способом дізнатися свій ВІЛ-статус залишається тестування, яке радять проходити щонайменше раз на рік та після ризикованих контактів.
Послуги з тестування на ВІЛ, антиретровірусна терапія, доконтактна і постконтактна профілактика – безоплатні для всіх, хто цього потребує.
Раніше ми писали про нове дослідження у лікуванні ВІЛ.
