Чи можна ловити рибу в орендованому ставку
Для багатьох українців риболовля є улюбленим хобі та способом відпочинку. Проте, стикаючись з приватними або орендованими водоймами, часто виникає питання: чи можна ловити рибу у ставку, який не є «загальним»? Відповідь на це запитання криється у Водному кодексі України та Правилах любительського і спортивного рибальства, які чітко розмежовують права та обов’язки громадян, а також власників чи орендарів водних об’єктів.
Українське законодавство, зокрема стаття 46 Водного кодексу України, визначає два основні види водокористування: загальне та спеціальне.
Загальне водокористування — це право громадян вільно та безоплатно задовольняти свої потреби. Воно охоплює такі види діяльності, як купання, плавання на човнах, любительське та спортивне рибальство, водопій тварин, а також забір води без використання спеціальних споруд чи технічних пристроїв. Це право не передбачає закріплення водних об’єктів за конкретними особами чи отримання окремих дозволів, згідно зі статтею 47 Водного кодексу України.
Натомість, спеціальне водокористування — це користування водними об’єктами, яке здійснюється на підставі дозволів або договорів, що надають право на використання водних ресурсів для конкретних потреб (наприклад, для промисловості, сільського господарства, рибництва тощо).
Найбільш поширене питання стосується риболовлі у ставках, які надані в оренду. Тут діє важливе правило: загальне водокористування на орендованих водних об’єктах допускається, але на умовах, які встановлює сам водокористувач (орендар), за погодженням з органом, що надав водойму в оренду.
Ключовим моментом є обов’язок орендаря, він зобов’язаний доводити до відома населення умови водокористування, а також інформувати про можливу заборону загального водокористування. Якщо ж орендар або відповідна місцева рада не встановили таких умов, це означає, що загальне водокористування визнається дозволеним без будь-яких обмежень. Всі ці умови мають бути чітко прописані у договорі оренди водного об’єкта або в окремому додатку до нього.
Тому, перш ніж закидати вудку в орендованому ставку, громадянам необхідно з’ясувати, чи існують обмеження щодо загального водокористування на даному водному об’єкті, та ознайомитись з ними. Це допоможе уникнути непорозумінь і потенційних правових проблем.
Любительський і спортивний лов риби та водних безхребетних для власних потреб дозволений усім громадянам України, іноземцям, а також особам без громадянства практично у всіх водоймах країни. Проте, існують винятки, де рибальство заборонено, зокрема: у водоймах природно-заповідного фонду, ставкових та інших риборозподільних господарствах, у водоймах зі спеціальним обмеженим використанням (питних, технічних, лікувальних), а також у водоймах, де лов або добування повністю заборонені.
Умови вилову розрізняються залежно від статусу водойми:
На водоймах загального користування риболовля здійснюється безкоштовно.
На водоймах, наданих громадським об’єднанням для організації любительського рибальства, членам таких об’єднань дозволено рибалити за членськими квитками, а іншим громадянам — за платними відловлювальними картками, що видаються цими об’єднаннями. Вартість таких карток встановлюється громадськими об’єднаннями за погодженням з фінансовими органами та органами рибоохорони.
Цікаво, що встановлення плати за рибальство з берега допускається лише на річках, площа водозбору яких не перевищує 50 тис. квадратних кілометрів.
Право безплатного рибальства на водоймах, де впроваджене платне рибальство, а також на тих, що закріплені за громадськими об’єднаннями, надається певним категоріям громадян за наявності відповідного посвідчення. До них належать інваліди I та II груп, учасники ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС I та II категорій, а також діти до 16 років.
Любительський лов риби дозволяється з берега або з човна на водоймах загального користування. При цьому дозволено використовувати вудки всіх видів із загальною кількістю гачків не більше п’яти на одного рибалку, а також спінінг.
На водоймах, де впроваджене платне рибальство, членам громадських об’єднань за їх членськими квитками дозволено ловити рибу з берега або з човна вудками всіх видів із загальною кількістю гачків не більше десяти на рибалку і спінінгом. Іншим особам рибалити у таких місцях забороняється. Дітям до 16 років самостійний лов риби дозволяється лише з берега.
Існує низка суворих заборон на любительське та спортивне рибальство. Заборонено ловити рибу:
У каналах теплоенергоцентралей, підвідних та скидних каналах електростанцій, а також у підвідних і магістральних каналах, відводах рибогосподарських та меліоративних систем, у шлюзових каналах.
У новостворених водосховищах (до особливого розпорядження).
З незареєстрованих плавзасобів або таких, що не мають на корпусі чіткого реєстраційного номера (за винятком веслових човнів).
З човнів або інших плавзасобів на промислових ділянках, закріплених за користувачами водних біоресурсів.
На відстані від берега більше ніж 3 км у Чорному морі і 1,5 км — в Азовському морі.
У верхніх б’єфах гребель на відстані ближче ніж за 500 метрів та поблизу мостів, які охороняються, в межах режимних зон охорони.
У радіусі 500 метрів навколо риборозплідних господарств, а також безпосередньо у водоймах риборозплідних і товарних рибних господарств.
На водоймах, що розташовані в зоні евакуації (відчуження) на територіях, радіаційно забруднених унаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС.
З криги на ділянках водойм, закріплених за рибодобувними організаціями — на відстані більш як за 500 метрів від берега.
На водоймах, що не визначені органами рибоохорони як такі, на яких дозволене любительське рибальство.
У темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) з човнів та інших плавучих засобів у Чорному та Азовському морях.
Без наявності відповідних документів, що дають право на здійснення лову в окремих водоймах.
Відповідальність за порушення може бути досить серйозною. Незаконне обмеження прав загального водокористування з боку водокористувача може потягти цивільно-правову (наприклад, розірвання договору оренди ставка) або кримінальну (самоправство, перевищення службових повноважень) відповідальність. Водночас, незаконний вилов риби в орендованому ставку іншими особами може призвести до адміністративної чи навіть кримінальної відповідальності, оскільки риба в такому ставку є власністю орендаря, і її вилов може розцінюватися як крадіжка.
Контроль за дотриманням Правил рибальства здійснюють органи рибоохорони та інші спеціально уповноважені на те органи, а також громадські інспектори рибоохорони та громадські інспектори з охорони довкілля. У разі виникнення питань правового характеру, громадяни можуть звернутися, наприклад, до відділів безоплатної вторинної правової допомоги.
Отже, риболовля у приватному ставку в Україні можлива, але лише після ретельного з’ясування умов водокористування. Розуміння та дотримання цих правил допоможе уникнути неприємних ситуацій та насолоджуватися улюбленим заняттям без порушення закону.
