Протягом століть у літературі та газетах з’являлися історії про самозаймання – коли людське тіло спалахує без зовнішнього джерела вогню.
Ці моторошні випадки викликали суміш страху, цікавості та скептицизму.
Чи справді людина може спалахнути без причини чи це лише вигадка – для Popular Science розповів судово-медичний патологоанатом та професор Університету Аделаїди в Австралії Роджер Баярд.
Такі смерті трапляються рідко, особливо у ХХІ столітті. Але в Європі в XVII-XIX століттях зафіксували чи описали більше десятка випадків ймовірного самозаймання.
Більшість з них мають кілька спільних ознак. Жертвами були переважно літні жінки з надмірною вагою. Вважали, що вони зловживали алкоголем. Їхні тіла знаходили з обгорілим тулубом, кістками і калюжами темної, жирної речовини. Водночас кінцівки і найближчі предмети, як-от меблі, залишалися цілими.
У минулому історії про самозаймання розглядали як "сенсаційні дивацтва" та "приманку епохи Просвітництва часто з великою дозою перебільшення та моралізаторства", пояснив історик Майкл Лінн.
З наукового погляду, самозаймання – це реальне явище. Деякі легкозаймисті хімічні речовини або матеріали, як-от вологе сіно чи компост, можуть спалахувати при відносно низьких температурах навколишнього середовища і без жодного джерела запалювання.
Екзотермічні хімічні реакції та накопичення тепла від гниття органічних речовин і ферментації пояснюють раптові пожежі. Утім, людські тіла – це зовсім інше. Практично неможливо, щоб самозаймання було справжнім поясненням у будь-якому з випадків, говорить Роджер Баярд, судовий патологоанатом і почесний професор Університету Аделаїди в Австралії.
"Такого ще ніхто не бачив. Якби люди могли спонтанно спалахувати, уявіть: ви у супермаркеті, і раптом маленька бабуся поруч з вами, яка штовхає візок, вибухає", – каже Баярд.
Експерт додав, що подібні випадки ніколи не фіксували серед тварин.
Хоча викинуті на берег туші китів іноді "вибухають", це лише скупчення газів від внутрішнього розкладання, що раптово вивільняються, без сильного тепла чи вогню.
"На відміну від людей, тварини не схильні загортатися в ковдри, пити віскі й курити", – каже Баярд.
Було запропоновано кілька гіпотез про те, як і чому може відбуватися самозаймання у людини, але жодна з них не є науково обґрунтованою і доведеною.
Конспірологи і вчені XIX століття мали багато ідей, аби пояснити це дивне явище: вони звинувачували в цьому волю Божу, блискавку, незначну кількість фосфатів, статичну електрику, невизначені частинки в крові і кишкові гази. Один дослідник нещодавно припустив, що спонтанне самозаймання людей може бути пов'язане з накопиченням ацетону в організмі.
Утім, Баярд вважає одне пояснення найбільш ймовірним – ефект ґнота (wick effect). Займання може статися, якщо одяг або постільна білизна людини займуться від, наприклад, іскри або вуглинки, особливо за наявності легкозаймистої рідини (алкоголю).
У таких умовах полум'я залишається низьким і поширюється повільно, не викликаючи значних зовнішніх руйнувань, але при цьому досягає дуже високих температур. Якщо спляча або нетвереза людина пролила на себе алкоголь або впустила сигарету, це може призвести до фатального розвитку подій.
