Ну то й що? Життя собі триває. Так, гримить, та це ж грім, а не шахеди. Ну а потім день пройшов під примхами погоди, що нагадує справжній емоційний вальс.
Цілий день – то дощ барабанить по дахах, то сонце несподівано пробивається крізь хмари, обіцяючи тепло. Комусь цей день сплутав усі плани: відкладені прогулянки Аркадією, скасовані пікніки, мокрі парасольки й зітхання на Привозі. Все ж таки вихідний, а тут – дощик з особливим настроєм.
А хтось, навпаки, радіє – дощ освіжив повітря, а сонячні промені надихають на нові ідеї чи просто чашку кави на балконі.
Погода то нагадує осінню меланхолію – тихий дрібний дощ і прохолода, то вибухає літньою пристрастю: гроза з громом гримить над морем, ніби нагадуючи про силу природи.
Цілий день – як емоційна гойдалка, де кожен знаходить щось своє. Хтось лається на небо, а хтось милується веселкою, що раптово спалахнула над горизонтом. Одеська погода, як завжди, вміє здивувати! Хай вже погода дивує нас, а не клята війна!
Інші фоторепортажі «Одеського життя»:
