У вівторок, 5 серпня, на позачерговому засіданні уряд Латвії прийняв рішення оголосити в країні надзвичайну ситуацію в сільському господарстві.
Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє портал Delfi.
Надзвичайна ситуація діятиме до 4 листопада 2025 року, щоб допомогти господарствам впоратися з наслідками злив, заморозків і затоплень.
Міністерство землеробства пояснює, що у селян є як довгострокові фінансові зобов'язання, так і укладені договірні відносини з партнерами і покупцями, в тому числі щодо постачання виробленої продукції. Однак на даний час через несприятливу ситуацію в сільському господарстві, спричинену тривалими дощами і повенями, існують серйозні побоювання щодо спроможності фермерів виконувати прийняті зобов'язання. Особливо договірні зобов'язання, невиконання яких може спричинити юридичні та фінансові ризики.
У міністерстві відзначають, що це питання особливо актуальне для зерноводчних кооперативів, які забезпечують реалізацію продукції в основному на експорт. Зернові культури є одним з найважливіших сегментів експорту сільськогосподарської продукції Латвії, і нездатність виконати договори поставки може істотно вплинути як на репутацію галузі на міжнародних ринках, так і на загальну експортну спроможність Латвії.
Міністерство підкреслює: з оголошенням надзвичайної ситуації відповідні установи в подальшому зможуть застосовувати передбачені нормативними актами правові рішення, які застосовуються у випадках форс-мажорних обставин або надзвичайних ситуацій. Наприклад, Служба держдоходів (VID) зможе не застосовувати штрафні санкції за невиконання зобов'язань, встановлених нормативними актами, до тих фермерів, які в 2025 році постраждали від несприятливих метеорологічних умов.
Банки та інші фінансові установи також зможуть застосовувати різні рішення щодо постраждалих фермерів. Наприклад, застосовувати відстрочку виплати основної суми кредиту, перегляд процентних платежів, зміну графіка платежів без штрафних санкцій тощо.
З травня 2025 року через тривалі несприятливі погодні умови в різних регіонах країни опинилися затоплені посіви і посадки, що значно знизило врожайність або повністю знищило частину врожаю. Надмірна вологість ґрунту також перешкоджає доступу сільгосптехніки до полів, ускладнюючи або унеможливлюючи роботи з обробки полів і збору врожаю. Через затримку сільськогосподарських робіт зерна починають проростати прямо в полях, втрачаючи якість і ринкову вартість.
Міністерство підкреслює, що надмірна волога викликала також гниття зернових, бобових, картоплі та інших культур, які місцями не встигли зійти або були пошкоджені. У багатьох місцях не вдалося вчасно засіяти поля: розсада, перебуваючи тривалий час у вологих умовах, витягнулася і втратила якість, а в деяких випадках – загинула в перезволоженому ґрунті.
В інших місцях посівна взагалі не почалася, і поля, як і раніше, залишаються необробленими. Через втрачений час для посіву ярових і обмежену тривалість вегетаційного періоду більша частина площ залишиться незасіяною, і врожаю не буде зовсім.
Серйозних збитків садівникам цього року завдали весняні заморозки, які пошкодили квітучі в той момент фруктові дерева і чагарники. Додаткові втрати спричинили тривалі літні дощі та повені.
Це вже третій рік поспіль, коли сільське господарство Латвії страждає від несприятливих погодних умов. Міністерство підкреслює, що ситуація створює значні збитки і загрожує життєздатності багатьох господарств. Додатковий тиск чинять високі ціни на засоби виробництва – засоби захисту рослин, мінеральні добрива та інше.
Нагадаємо, періоди аномальної спеки у Франції протягом останнього десятиріччя коштували країні мільярди євро збитків у вигляді явної шкоди для економіки та наслідків для здоров’я людей.
У червні Європейська комісія ухвалила рішення оштрафувати Грецію на 392,2 мільйона євро через системні порушення у сфері управління сільськогосподарськими субсидіями ЄС у 2016–2023 роках.
